Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №751/7262/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Додаткове рішення

Іменем України

16 квітня 2026 року місто Чернігів

Справа №751/7262/25

Провадження №2-др/751/18/26

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

секретаря судового засідання Стрижак В. П.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач – ОСОБА_2

представники позивача – ОСОБА_3 , ОСОБА_4

представник відповідача – Мошко Майя Михайлівна

розглянувши без повідомлення (виклику) сторін заяву представника позивача ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів -

В с т а н о в и в:

Новозаводський районний суд м. Чернігова рішенням від 30.03.2026 задовольнив позовні вимоги, стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 250 000 грн 00 коп отриманих від продажу транспортного засобу RENAULT TRAFIC нз НОМЕР_1 , 2014 року випуску, VIN НОМЕР_2 , а також 2 500 грн 00 коп судового збору.

01.04.2026 представник позивача Чух В.С. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 02.04.2026 призначив справу до судового розгляду без повідомлення учасників справи.

Від представника відповідача надійшло клопотання про повернення заяви представника позивача — адвоката Чух В.С. про ухвалення додаткового рішення та відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або зменшення їх розміру.

Клопотання обґрунтовано тим, що попередній розмір витрат на правничу допомогу був визначений у сумі 10 000 грн. Разом з тим, відповідно до договору про надання правничої допомоги № 48 від 22.12.2025, укладеного між адвокатом Чух В.С. та ОСОБА_1 , замовник вносить виконавцю завдаток у розмірі 20 000 грн. Зазначає, що після вступу у справу адвокат Чух В.С. повинен був подати попередній розрахунок витрат або заяву про приєднання до раніше поданого розрахунку, якщо суми не змінювалися. Проте після заміни представника та укладення нового договору на інших умовах позивач не подав до суду копію договору, не повідомив про зміну попереднього розміру витрат на правничу допомогу, що унеможливило своєчасну оцінку їх розумності. Крім того, на порушення вимог ст. 137 ЦПК України, копії договору про надання правничої допомоги, заяви про ухвалення додаткового рішення та інших доказів, що підтверджують витрати, не були направлені відповідачу. Також зазначає, що акт наданих послуг не підписаний замовником ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність підтвердження факту прийняття послуг та унеможливлює встановлення їх обсягу і вартості. Окремо звертає увагу, що хоча позовна заява та інші документи подавалися через систему «Електронний суд», заява про ухвалення додаткового рішення подана у паперовій формі без надання доказів її направлення відповідачу.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Новозаводський районний суд м. Чернігова рішенням від 30.03.2026 позов ОСОБА_1 задовольнив: стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 250 000 грн 00 коп отриманих від продажу транспортного засобу RENAULT TRAFIC днз НОМЕР_1 , 2014 року випуску, VIN НОМЕР_2 , а також 2 500 грн 00 коп судового збору (а.с.167-172).

Під час розгляду указаної справи у судовому засіданні представником позивача Чух В.С. повідомлено про подачу, у межах визначених ЦПК строків, доказів на підтвердження понесених витрат.

Протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду 01.04.2026 представником позивача подано докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

З приписів ч. 1 ст. 133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27 червня 2018 року в справі №826/1216/16 викладений висновок, що для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору №20/06/2025 від 20.06.2025, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Ступак С.О. (а.с.8-9).

На обґрунтування вартості правничих послуг стороною позивача надано копії квитанцій №20 від 20.06.2025 на суму 10 000,00 грн та №25 від 25.06.2025 на суму 4 500,00 грн (а.с.12, 13).

Проте, починаючи з 22.12.2025 правничу допомогу ОСОБА_1 надавав адвокат Чух В.С., що підтверджується копією договору №48 від 22.12.2025 (а.с.177), ордером (а.с.111).

Згідно акту про надання правничої допомоги від 24.03.2026 адвокат Чух В.С надав послуги на загальну суму 9 000,00 грн (а.с.178).

Проте, суд враховує, що наданий акт про надання правничої допомоги від 24.03.2026 не підписаний замовником, що не підтверджує факт прийняття послуг та їх обсяг, у зв`язку з чим відсутні належні докази фактичного понесення витрат у заявленому розмірі.

Відповідно квитанції до прибуткового касового ордеру №48 адвокатом Чух В.С. прийнято від ОСОБА_1 20 000,00 грн на підставі договору №48 від 22.12.2025 (а.с.179).

Разом із тим Верховний Суд наголошує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137,ч.8 статті 141 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

З урахуванням наведеного, а саме відсутності належних доказів фактичного понесення витрат, недотримання вимог щодо попереднього розрахунку витрат, неподання документів іншій стороні, а також з огляду на критерії розумності та співмірності витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 10 000,00 грн.

Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо необхідності повернення без розгляду заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення з підстав ненадсилання її копії іншій стороні.

Ненадсилання копії заяви іншій стороні саме по собі не є безумовною підставою для повернення такої заяви без розгляду, оскільки положення ст.270 ЦПК України не передбачають таких наслідків для заяв про ухвалення додаткового рішення.

Водночас суд враховує, що відповідач був обізнаний про подання відповідної заяви та мав можливість надати свої заперечення, чим і скористався, що свідчить про відсутність порушення його процесуальних прав та принципу змагальності сторін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 76, 77, 81, 141, 246, 259, 263, 264, 265, 268, 270, 354 ЦПК України, суд

Вирішив:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп витрат на правничу допомогу.

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст додаткового рішення складено 16.04.2026.

Позивач – ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач – ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя Н. В. Маслюк