Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №750/1983/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/1983/26

Провадження № 2/750/1762/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря – Левченка К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,

в с т а н о в и в :

18 лютого 2026 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м.Чернігова з позовом до відповідача, в якому просить стягнути аліменти на повнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до закінчення навчання сина у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, а саме до червня 2029 року.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Відповідач засобами поштового зв`язку надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила закрити провадження у справі у зв`язку з наявністю рішення суду, що набрало законної, ухваленого у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а у разі відмови у закритті провадження – відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Також, відповідач просить визнати дії позивача щодо подання завідомо недостовірних доказів зловживанням процесуальними правами та постановити окрему ухвалу (або зазначити про це в мотивувальній частині рішення) з метою запобігання повторному введенню суду в оману.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, у відзиві на позов просила розглядати справу без її участі, а також зазначила, що на її утриманні є ще неповнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким вона вимушено проживає у Німеччині, куди виїхала у березні 2022 року у зв`язку із повномасштабним вторгненням, а тому просила врахувати ці обставини при ухваленні рішення.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 лютого 2024 року в справі № 750/10008/23 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Чернігів на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 липня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.

Також, рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.04.2025 у справі № 750/955/25 частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Стягнуто ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на повнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця на період його навчання у Чернігівському ліцеї № 1 Чернігівської міської ради, але не більше, як до досягнення ним 23 років, починаючи з 11 лютого 2025 року.

На даний час син сторін навчається за контрактом у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка та є курсантом 1 курсу денної форми навчання з терміном з серпня 2025 року по червень 2029 року, що підтверджується копією довідки № 229 від 04 лютого 2026 року (а.с. 4).

Також, витягом з наказу № 3195-33 ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 01.08.2025 підтверджується, що ОСОБА_3 зараховано курсантом першого курсу Військового інституту за освітнім ступенем бакалавр денної форми навчання, здобуття освіти за спеціальністю G18 Геодезія та землеустрій (а.с. 3).

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 вересня 2025 року, яке залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 28 січня 2026 року у справі № 750/10626/25 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, з тих підстав, що позивач не надав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Разом з тим, у даній справі позивачем надано довідку Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 04.02.2026 № 229, в якій зазначені відомості про навчання сина позивача, в тому числі форма навчання та період такого навчання, а тому клопотання відповідача про закриття провадження у даній справі у зв`язку з наявністю рішення у справі № 750/10626/25 про відмову позивачу у задоволенні його позову про стягнення аліментів у зв`язку з навчанням сина у тому саму закладі, є безпідставним, оскільки позивачем у справі № 750/1983/26 надані нові докази, яких не існувало у попередній справі, тобто змінилися підстави.

Положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Крім того, відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Тож, стягнення із батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Верховний Суд у постанові від 17.04.2019 у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) зробив висновок про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (ст. 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. ст. 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Враховуючи вимоги закону, а також те, що син сторін ОСОБА_3 продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, з врахуванням матеріального стану відповідача, що на її утриманні перебуває неповнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутність у матеріалах справи відомостей, які б унеможливлювали сплату відповідачем аліментів, суд вважає за можливе стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на повнолітнього сина – ОСОБА_3 , в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, на період його навчання у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, але не більше, як до досягнення ним 23 років.

Також, на підставі статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення, а відповідно до статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір.

Щодо клопотання відповідача про винесення окремої ухвали суд зазначає, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, а крім того, судом не встановлено обставини, за наявності яких було б необхідно постановлення окремої ухвали.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 430 ЦПК України та статтями 182, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд,

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Чернігів (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) аліменти на повнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця на період його навчання у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а саме до червня 2029 року, але не більше, як до досягнення ним 23 років, починаючи з 18 лютого 2026 року.

В іншій частині вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1331 грн. 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 16.04.2026.

Суддя