Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №766/1566/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/1566/26

Пров. №3/766/1267/26

15.04.2026 року Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Рябцева М.С., за участю захисника Пацалової Т.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, ідентифікаційний код не відомо, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 601605 від 03.02.2026 року, водій ОСОБА_1 03.02.2026 року о 21.12 год. за адресою: м.Херсон, с. Степанівка, вул. Селянська 2, керував транспортним засобом: FORD FOCUS, держномер НОМЕР_1 , з явними наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродня блідність. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився під час безперервної фіксації на нагрудний реєстратор, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп?яніння.

У судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області, також отримання СМС повідомлень на мобільний телефон, зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому в силу вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП перешкод для розгляду справи за його відсутності не вбачається.

Захисник Пацалова Т.В. просила закрити провадження по справі за відсутністю складу правопорушення, вказуючи, що відповідно до відеозапису, зробленому з боді-камер поліцейських вбачається, що у поліцейських не було жодної підстави вважати, що водій перебував в стані наркотичного сп`яніння. Після зупинки автомобілю, поліцейський при бесіді з водієм зазначив, що він відчуває запах алкоголю, та запропонував пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, на що водій ОСОБА_1 погодився. Після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння було встановлено відсутність алкогольного сп`яніння у водія. Після чого представники поліції попрощались з ОСОБА_1 . Лише через 7 хвилин після цього співробітник поліції знов підійшов до водія, зазначивши, що треба перевірити ще на наркотичне сп`яніння, оскільки після перевірки його особи по базам, було встановлено, що раніше у водія вилучались наркотичні засоби. Отже, вимога проведення медичного огляду на стан наркотичного спяніння поліцейськими була незаконна, без жодних на те підстав, за відсутності будь-яких ознаків наркотичного сп`яніння, після фактичного проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння.

До протоколу про адміністративне правопорушення органом, що склав цей протокол додані наступні докази:

-Рапорт;

-Направлення на огляд водія з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння;

-Довідка про отримання посвідчення водія;

-Відеоматеріали.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997 року; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.

Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння регулюється статтею 266 КУпАП за нормами частин 2,3 цієї статті: огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.; у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Норми статті 266 КУпАП є бланкетними, оскільки не встановлюють детальної процедури проходження огляду, а відсилають до підзаконних нормативно-правових актів, які деталізують положення цієї статті. Такий висновок підтверджується положеннями частини 6 цієї статті, в якій зазначено, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання статті 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі – Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі – Інструкція № 1452/735).

Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем в закладі охорони здоров`я.

Відповідно до пунктів 2, 6, 7 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів (далі – Інструкція), щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я). Згідно до п. 8 Інструкції, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Крім того, відповідно до пункту 6 Порядку №1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав (п.7 Порядку).

Згідно з п.2, п.4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/375, Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому ознаками наркотичного спяніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Наведене дає підстави стверджувати те, що представник поліції вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного спяніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Судом був досліджений СD-диск з відеозаписом з нагрудної камери/відеореєстратора поліцейського, доданий до матеріалів провадження, переглядом якого встановлено, що після зупинки автомобілю, поліцейський при бесіді з водієм зазначив, що він відчуває запах алкоголю, та запропонував пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, на що водій ОСОБА_1 погодився. Після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння було встановлено відсутність алкогольного сп`яніння у водія. Після чого представники поліції попрощались з ОСОБА_1 , сказавши: «Гарного дня!», та пішли. Лише через 7 хвилин після цього співробітник поліції знов підійшов до водія, зазначивши, що треба також пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння. Водій ОСОБА_1 заперечив, вказуючи, що він щойно пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, які підстави проходити ще й на стан наркотичного сп`яніння. Поліцейський зазначив: «Якщо чесно, нам сказали максимально перевірити Вашу особу на наркотичне сп`яніння, бо у Вас раніше вилучали наркотичні засоби». «Ми бачимо у Вас ознаки… є підстави вважати, що Ви можете керувати у стані наркотичного сп`яніння. Чому я Вам пояснив – у Вас раніше виявляли речовини наркотичного походження….» «…Я сказав, що ми перевірили, по базі показало, що Ви раніше притягувались, що у Вас знаходили наркотичні речовини. Цього не було видно, ми подзвонили до юридичного відділу, вони нам повідомили, що ми повернулись до Вас..»…

Таким чином, слід констатувати, що відеозапис, долучений до матеріалів провадження свідчить про відсутність жодних законних підстав у представників поліції пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння, а саме наявність визначених законом ознак. Представники поліції взагалі не зазначають на відео жодних ознак наркотичного сп`яніння у водія. Підстава «нам сказали Вас перевірити, оскільки Ви проходити по базам» не є законною вимогою, яка вказує на наявність в особі визначених законом ознак вважати, що вона перебуває в наркотичному стані.

Більш того, відображені ознаки наркотичного сп`яніння у водія в протоколі про адміністративне правопорушення: «порушення мови, звужені зіниці які не реагують на світло, неприродня блідість», не відповідають тим ознакам, про які казали поліцейські на відеозапису, а саме: запах алкогольного сп`яніння, а також протирічать тим ознакам, які зазначенні в направлені на медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння (зіниці очей розширені, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці).

Отже, вимога проведення медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння поліцейськими була незаконна, без жодних на те підстав, за відсутності будь-яких ознаків наркотичного сп`яніння, після фактичного проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці.

Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту відмови ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження у встановленому законом порядку огляду для визначення стану сп`яніння, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами, відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, за умови встановлення судом факту порушення процедури оформлення матеріалів провадження, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного спяніння водієм ОСОБА_1 при викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставинах, а його винуватість не доведена допустимими і належними доказами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку, що ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 130, 247, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП України закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду шляхом подання до Херсонський міський суд Херсонської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СуддяМ. С. Рябцева