Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №466/26/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/26/26

Провадження № 2/466/1439/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого – судді Зими І.Є.

за участі секретаря с\з Васинчик М.О.

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів , -

e с т а н о в и в:

07 січня 2025 року, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить змінити спосіб стягнення аліментів, та стягувати з відповідача ОСОБА_3 аліменти на користь позивачки ? на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї четвертої частки заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття, та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування вимог зазначає, що перебувала у шлюбі з відповідачем, від якого у сторін народився син, ОСОБА_4 . Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова шлюб між сторонами було розірвано, а рішенням цього ж суду від 04 жовтня 2018 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі, в розмірі 1000 грн щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивачка вказує, що відповідач належним чином не виконує рішення суду, у зв`язку з чим утворилась заборгованість зі сплати аліментів, що підтверджується розрахунком державного виконавця. Також відповідач не бере участі у вихованні дитини та не надає додаткової матеріальної допомоги.

Крім того зазначає, що дитина підросла, а всі витрати на її утримання, що постійно зростають, позивачка фактично несе самостійно. Вважає, що визначення аліментів у частці від доходу відповідача є більш справедливим та таким, що відповідатиме інтересам дитини. У зв`язку з чим позивачка звернулась до суду з вказаною заявою.

Ухвалою суду від 09.01.2026 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Конюшин Ю.І. вимоги позову підтримали, покликались на обставини аналогічні викладеним в заяві. Просили суду задовольнити позов, щодо заочного рішення суду не заперечили.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Не подав відзив на позовну заяву.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки та її представника, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом ст. ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Згідно зі статтею 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який розірвано рішенням суду. За час подружнього життя у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син , ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №570.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 2018 року з відповідача проводиться стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, в розмірі 1000 грн щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі вказаного рішення відкрито виконавче провадження №57828350.

З наданого суду розрахунку заборгованості за виконавчим провадженням №57828350, вбачається, що відповідач належним чином не виконує покладений на нього обов`язок щодо утримання дитини, внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати аліментів станом на 28.02.26 , в розмірі 106 120 грн.42 коп., що свідчить про неналежне виконання ним батьківського обов`язку.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дітей, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Відповідно до ч.5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до приписів ч.ч.1,2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

08 липня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», яким внесено зміни до ч. 2 ст. 182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року № 4995-IX, прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2026 року - становить - 3512 гривень.

На виконання ухвали суду Шевченківського районного суду м. Львова від 16 березня 2026 року Державною податковою службою України надано відповідь, згідно з якою у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутні відомості про доходи відповідача ОСОБА_3 за період з січня 2025 року по лютий 2026 року.

Право вимагати заміни способу присудження аліментів може обумовлюватися мінливістю життєвих обставин, зазначенихст.182-184 СК України.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 2 ст. статті 182 СК України, передбачено,що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника, суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

При цьому суд повинен враховувати встановлені ч. 2ст. 182 СК України, гарантії прав дитини, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України,зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не лише норми ст. 192 СК України, але й низка інших норм, які регулюють обов`язок батьків утримувати своїх дітей, зокрема: ст. 181 «Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину», ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі».

В будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.

Позивач скористалася своїм правом, звернувшись із позовом про зміну способу стягнення аліментів, шляхом їх присудження у частці від доходу відповідача. Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Суд враховує, що відповідач є працездатним, а тому може офіційно працевлаштуватися та отримувати гідну заробітну плату і виконувати передбачений законом обов`язок щодо утримання дитини.

Позивачка, як одержувач, довела свої вимоги щодо необхідності зміни способу стягнення аліментів і суд з нею погодився, зокрема тому, що розмір, присуджених до стягнення аліментів в розмірі 1 000 грн на дитину, на даний час є недостатнім для забезпечення її гармонійного розвитку , оскільки з врахуванням віку сина сторін, на даний час збільшилися потреби у розвитку, навчанні та вихованні .

Враховуючи, що відповідач є здоровою, працездатною людиною, відсутність у нього рухомого та нерухомого майна, інших осіб яких зобов"язаний утримувати за законом, з урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, зважаючи на обов`язок обох батьків утримувати дітей, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку що позов є підставним.

Така зміна способу стягнення аліментів зазначеним шляхом буде відповідати інтересам всіх учасників даних правовідносин та засадам справедливості, добросовісності та розумності

У зв`язку зі зміною розміру аліментів , слід припинити з часу набрання рішенням суду законної сили, стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 2018 року у справі 466/5822/18.

Згідно ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судового збору в дохід держави, оскільки позивач при подачі позову про стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 273, 280-284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Змінити спосіб присуджених аліментів, встановлений рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 2018 року у справі № 466/5822/18.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї четвертої частки заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання даним рішенням суду законної сили.

У зв`язку зі зміною розміру аліментів , припинити з часу набрання даного рішенням суду законної сили, стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 2018 року у справі 466/5822/18.

В частині стягнення аліментів допустити негайне виконання рішення суду за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Сторони в справі:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя І. Є. Зима