Суд: Самбірський міськрайонний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Недбале ставлення до військової служби
Дата: 12 квітня 2026 р.
Справа: №452/1215/26
Суддя: Пташинський І. А.
Справа №: 452/1215/26
Провадження № 3/452/561/2026
П О С Т А Н О В А
Іменем України
13 квітня 2026 року м.Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Пташинський І.А., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , сержанта із матеріального забезпечення роти охорони батальйону військової частини НОМЕР_1 , усаника бойових дій,
за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
02 квітня 2026 року на адресу суду від командира батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 надійшов протокол про адміністративне правопорушення А3913 №13 від 01 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Відповідно до змісту вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, 15 березня 2026 року вчинення даним військовослужбовцем недбалого ставлення до військової служби (невиконання/неналежне виконання обов`язків).
Такі дії ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення кваліфіковано за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
ОСОБА_1 в суді свою вину не визнав, вказав, що обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Згідно зст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення: є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Як слідує зі змісту ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Пункт другий статті 6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист.
Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Вирішуючи справу, суддя виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Приписами ч. 2 ст. 172-15 КУпАП встановлена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду. Диспозиція вказаної статті є бланкетною, оскільки не розкриває та не містить визначення конкретної дії чи бездіяльності, за які настає відповідальність, це порушення пов`язане з поняттям військової служби і для визначення ознак правопорушення положення статті відсилають до інших нормативно-правових актів, порушення яких призвело до вчинення зазначеного проступку.
Поняття військової служби наведено в ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», якою визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Нормами ч. 4 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
З комплексного аналізу наведених норм можливо дійти висновку, що у випадку притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.172-15 КУпАП суть адміністративного правопорушення має бути викладена таким чином, щоб особа, яка притягується до адміністративної відповідальності розуміла, в чому саме полягає її недбале ставлення до військової служби, з зазначенням конкретної дії чи бездіяльності, яка порушує порядок проходження військової служби, визначений Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» або, відповідно до ч. 4 ст. 2 вказаногозакону, іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
У той же час, зміст складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає наведеним вимогам, оскільки в ньому не наведено суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, повинна бути викладена таким чином, щоб було зрозуміло, де та за яких обставин проступок був вчинений, в яких саме діях або бездіяльності відобразився. Опис суті правопорушення має відповідати диспозиції правової норми, яка передбачає відповідальність за вказане правопорушення, дані про подію правопорушення слід конкретизувати.
Інкримінуючи вчинення правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, уповноважена на складання протоколу посадова особа не зазначила кваліфікуючої ознаки - вчинене в умовах особливого періоду, не навела в протоколі щодо цього жодних відомостей, не зазначила даних, що послугували для кваліфікації дій ОСОБА_1 за вказаною частиною статті КУпАП, оскільки у фабулі протоколу не зазначено жодних даних про те, що ОСОБА_1 вчинив дане правопорушення в умовах особливого періоду, про введення такого періоду на території України.
У частині 1 статті 172-15 КУпАП передбачено відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
Частиною 2 статті 172-15 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії вчинені в умовах особливого періоду.
Верховний Суд у листі від 13.07.2018 № 60-1543/0/2-18 роз`яснив, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію". Президент України рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
Оскільки така норма закону, як ст. 172-15 КУпАП, яка інкримінується ОСОБА_1 є бланкетною, то при провадженні у справі необхідно з`ясувати, серед іншого, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень із відповідним закріпленням вказаних норм, як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду.
Водночас зазначене в протоколі щодо ОСОБА_1 формулювання обвинувачення не містить посилання на нормативно-правовий акт та не містить кваліфікуючої ознаки, передбаченої в ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva у Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin у. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Встановлені при розгляді справи обставини свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, якими доводиться вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, і таких доказів не здобуто в ході судового розгляду, тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу означеного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua