Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №943/1/26 — Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/1/26

Провадження № 2/943/649/2026

16 квітня 2026 року м. Буськ

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.

при секретарі Пирка В.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Резуненка Дениса Сергійовича до ОСОБА_2 про визнання батьківства, -

встановив:

Резуненко Д.С. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з означеним позовом. Мотивує тим, позивачка з 2014 року перебувала в близьких стосунках з Відповідачем ОСОБА_2 , який на той час вже перебував у зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою. У результаті цих стосунків Позивачка завагітніла від Відповідача. Стосунки між сторонами тривали протягом вагітності та після народження дитини, проте офіційно шлюб не реєстрували, оскільки Відповідач не бажав розривати свій існуючий шлюб і не був готовий до офіційного оформлення нових сімейних відносин. ІНФОРМАЦІЯ_1 у Позивачки народилася донька – ОСОБА_3 . Оскільки сторони не перебували у шлюбі, а Відповідач відмовився подавати спільну заяву про визнання батьківства до органу РАЦС, Позивачка була вимушена зробити запис у свідоцтві про народження дитини у графі «батько» відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Однак Відповідач активно брав участь у житті доньки: регулярно спілкувався з дитиною та Позивачкою (телефонні дзвінки, відеозвінки, особисті зустрічі в нейтральних місцях), надавав матеріальну допомогу на утримання та виховання дитини (готівкові кошти на харчування, одяг, медичні послуги, додаткові заняття), купував подарунки, цікавився здоров`ям, навчанням та повсякденним життям доньки. Відповідач неодноразово визнавав себе біологічним батьком дитини в приватному спілкуванні з Позивачкою та самою дитиною. Нещодавно Відповідач повідомив Позивачці, що його шлюбні відносини з дружиною фактично припинилися і він готовий офіційно визнати батьківство над ОСОБА_3 .. Просить позов задоволити повністю, оскільки це відповідає найкращим інтересам дитини, яка і так називає Відповідача батьком.

До початку підготовчого судового засідання, представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Резуненко Д.С. подав письмове клопотання про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримують повністю, просять такі задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Поліщук Дмитро Олександрович також подав письмове клопотання про розгляд справи у відсутності сторони відповідача, позовні вимоги визнають, просять позов задоволити, судові витрати покласти на відповідача.

Враховуючи неявку учасників справи, відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, приходить до висновку що позов слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , з 2014 року перебувала в близьких стосунках з відповідачем ОСОБА_2 , який на той час вже перебував у зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою.

У результаті цих стосунків позивачка завагітніла, ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_3 .

Батько дитини в свідоцтві про народження дитини записаний зі слів матері на підставі ст. 135 СК України.

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Згідно до ч. 1 ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання батьківства.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як про батька дитини з актового запису про народження дитини і така вимога матері відповідно до ч. 2 цієї статті може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Дана позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до статей 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено) (п. 9 постанови Пленуму).

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги заяви сторін, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог суд приходить до висновку про доведеність факту батьківства, а тому позовні вимоги про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини щодо даних про батька підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 200 ЦПК України, оскільки відповідач визнає позовні вимоги, суд ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 81, 133, 141, 200, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 128, 134 СК України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву задоволити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_3 за № 343 від 19 серпня 2016 року, складеного Залізничним районним у м. Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, зазначивши в графі «відомості про дитину» по-батькові дитини замість « ОСОБА_4 » вказати « ОСОБА_5 » та у графі «відомості про батька» замість « ОСОБА_6 » вказати « ОСОБА_2 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 судовий збір в розмірі 1064,96 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Суддя: Б. М. Журибіда