Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №509/6662/24 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/6662/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Овідіополь заяву представника позивача, адвоката Чумаченко С.О. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про

поділ спільного сумісного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.03.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя – задоволено.

19.03.2026 року від представника ОСОБА_1 – адвоката Чумаченка Святослава Олександровича, через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду, у якій сторона позивача просить суд стягнути з ОСОБА_2 витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 40 000,00 грн. До заяви були додані договір про надання правничої (правової) допомоги та акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Від ОСОБА_2 до суду клопотання про зменшення судових витрат не надходило.

Згідно ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Судом вирішується лише питання про судові витрати, тому заява розглядається без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали заяви, додані до неї документи та матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Як зазначено в ч. 1 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підставі ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

11.03.2026 року представником ОСОБА_1 до суду була подана заява, у якій, зокрема, було зазначено, що до суду у разі ухвалення рішення, протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення у справі, буде подана заява щодо розподілу судових витрат з відповідним обґрунтуванням та доказами.

19.03.2026 року сторона позивача звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення суду, у якій просить суд поновити строк на подання даної заяви, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Відповідно до наданого договору №1/03.10/2024 про надання правничої (правової) допомоги від 03.10.2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Чумаченком Святославом Олександровичем, адвокат зобов`язується надати клієнту правничу (правову) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а саме: представництво інтересів Клієнта у Овідіопольському районному суді Одеської області по справі про поділ спільного сумісного майна подружжя (відповідач: ОСОБА_2 ), складання (написання) та надіслання документів правового та процесуального характеру, надання консультацій та роз`яснень з усіх питань, які стосуються справи Клієнта, участь у судових засіданнях по справі Клієнта.

Відповідно до Розділу під №3 «Вартість послуг (винагорода, гонорар) та порядок розрахунків, Сторони договору узгодили, що вартість послуг за цим договором є фіксованою та становить 40 000,00 грн.

Згідно пункту 3.1.1. Договору Сторони погодили, що вартість послуг, визначена у п.3.1. даного Договору, сплачується Клієнтом на користь Адвоката протягом двох календарних місяців з дня набрання законної сили рішення, ухваленого по справі Клієнта (протягом вказаного строку одним платежем або періодичними платежами.

19.03.2026 року між адвокатом Чумаченко Святославом Олександровичем та ОСОБА_1 був підписаний акт приймання-передані виконаних робіт (наданих послуг) №1 до Договору №1/03.10/2024 про надання правничої (правової) допомоги.

Відповідно до акту адвокатом надані послуги (виконані роботи): надання клієнту консультацій та роз`яснень з правових питань стосовно справи клієнта, дослідження судової практики, узгодження правової позиції; складання (написання) процесуального документа – позовна заява про поділ спільного сумісного майна подружжя від 18.11.2024 р. (відповідач: Бертич В.О.) та подання її до суду; складання (написання) процесуального документа – відповідь на відзив від 24.12.2024 р. та подання його до суду, справа №: 509/6662/24, суддя: Бочаров А.І.; складання (написання) процесуального документа – додаткові пояснення від 20.01.2025 р. та подання їх до суду, справа №: 509/6662/24, суддя: Бочаров А.І.; участь у судових засіданнях по справі №509/6662/24, суддя: Бочаров А.І.

Підписанням вказаного акту сторони підтвердили повне виконання адвокатом робіт (надано послуги) відповідно до умов Договору, їх прийняття клієнтом, відсутність претензій у клієнта до адвоката по об`єму, якості та строками виконання.

На думку суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості з огляду на наступне.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не має права втручатися у ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі №910/12876/19).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п`ятої статті 137 ЦПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України.

Два підходи до порядку обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), передбачені статтею 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відрізняються у наступному - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті іншою стороною в порядку компенсації сплаченого адвокату гонорару, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Зазначені правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Подібний висновок був зроблений Верховним Судом у постановах від 12.02.2020 року у справі №648/1102/19; від 11.11.2020 у справі №673/1123/15-ц; від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц; від 03.10.2019 року у справі №922/445/19.

Відповідно до ч.6 ст.137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 дійшов висновку, що враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Разом з тим, ОСОБА_2 до суду не було подано клопотання про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи те, що документи підтверджують факт надання правничої допомоги в рамках розгляду даної справи, подані у визначений процесуальним законодавством строк, обсяг роботи адвоката (наданих послуг) відповідає ціні позову, складності справи, обсягу матеріалів у справі, кількості засідань та підготовлених процесуальних документів, тривалості розгляду справи тощо, суд приходить до переконання, що наданих доказів достатньо для встановлення розміру витрат на правничу допомогу та факту надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачу у даній справі, а тому дана заява підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.141, 270, 2 80-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення суду.

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.І.Бочаров