Рішення від 24 березня 2025 р. у справі №676/8660/24 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 24 березня 2025 р.

Справа: №676/8660/24

Суддя: Швець О. Д.

Справа №676/8660/24

Номер провадження 2/676/902/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

25 березня 2025 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Швець О. Д.

з участю секретаря - Михайловської І.А.

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

АТ «ПУМБ» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обгрунтуванння позовних вимог зазначає, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: 03.07.2020 р. кредитний договір №20116268537, за яким позичальнику надано кредит у сумі 51641,06 грн; 17.09.2021 р. кредитний договір №1010222399, за яким позичальнику надано кредит у сумі 70000 грн.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язаня належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 06.10.2024 р. склала: по кредитному договору від 03.07.2020 р. № 20116268537 - 83 957,56 грн., з яких: 51640,68 грн. - заборгованість за кредитом, 32316,88 грн. - заборгованість по процентам; по кредитному договору від 17.09.2021 р. № 1010222399 - 83 841,35 грн., з яких: 52 434,41 грн. - заборгованість за кредитом, 11,94 грн. - заборгованість за процентами, 31395 грн. - заборгованість за комісією. Загальна сума заборгованості за кредитними договорами станом на 06.10.2024 р. склала 167798,91 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитними договорами №20116268537 від 03.07.2020 року в розмірі: 83957,56 грн. з яких: 51640,68 грн. - заборгованість за кредитом, 32316,88 грн. - заборгованість за процентами; №1010222399 від 17.09.2021 року в розмірі: 83841,35 грн. з яких: 52434,41 грн. - заборгованість за кредитом, 11.94 грн. - заборгованість за процентами, 31395 грн. заборгованість за комісією та 2422,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рух справи.

Представник позивча в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав, просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, причини неявки не повідомила, про час і місце розгляду справи повідомлена своєчасно належним чином у відповідності до ст. 128 ЦПК України.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 03.07.2020 р. підписала заяву № 20116268537 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписанням цієї заяви позичальник підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ ПУМБ на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги.

На підставі заяви №20116268537 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «ПУМБ» від 03.07.2020 ОСОБА_1 просила відкрити поточний рахунок у гривнях, видати кредитну картку, встановити на його поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією Заявою, кредитний ліміт у сумі 3000,00 грн. Строк дії кредитного ліміту, розмір мінімального платежу та інші умови встановлюються Умовами Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписанням заяви, підтверджує, що нею отримана платіжна картка та ПІН. Також сторони погодили, що реальна річна процентна ставка складає 47,88 % річних.

03.07.2020 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту, який містить відомості про основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту: тип кредиту - кредитна лінія, сума ліміту - 3000 гривень, строк кредитування 12 місяців, зі спливом вказаного строку, дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін, мета отримання кредиту - загальні споживчі цілі, розмір процентної ставки 47,88 % річних, тип процентної ставки фіксована, порядок повернення кредиту - щомісячно не пізніше настання платіжної дати, протягом встановленого строку кредитування, за наявності заборгованості за кредитом на кінець звітного розрахункового періоду.

Відповідно довідки про збільшення кредитного ліміту до договору №20116268537 03.07.2020 р. втсановлений кредитний ліміт в розмірі 3000 грн., який поступово збільшувався, останнє збільшення відбулось 15.06.2023 р. до розмір 51 641 грн.

Банк виконав своїзобов`язання, надавши відповідачу доступ до кредитного ліміту на платіжній картці відповідачки.

Із виписки про рух коштів та здійсненні операції по кредитній картці за період з 30.07.2020 року по 06.10.2024 року вбачається, що відповідач користувалася наданими банком коштами, проте свої зобов`язання щодо повернення цих коштів банку належним чином не виконала.

Згідно з наданим банком розрахунком, у відповідача за вказаним кредитним договором від 03.07.2020 р. станом на станом на 06.10.2024 р. має заборгованість - 83 957,56 грн., яка складається з наступного: 32316,88 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 51640,68 грн. заборгованість за простроченими відсотками.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 17.09.2021 р. підписала заяву № 1010222399 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписанням цієї заяви позичальник підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ ПУМБ на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування і погоджується з тм, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги.

ОСОБА_1 просила надати споживчий кредит на наступних умовах: сума кредиту 70 000 грн., строк 24 міс, розмір процентної ставки 0,01% річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99%, схема повернення кредиту: ануїтетна (рівними платежами), спосіб надання споживчого кредиту: банківський переказ на рахунок НОМЕР_1 в АТ ПУМБ.

Умовами кредитного договору передбачений графік платежів сплата щомісячного обов`язкового платежу в розмірі 2 916,39 грн. + проценти.

Договір підписаний ОТР-паролем на номер телефону НОМЕР_2 , ID документу НОМЕР_3 .

Платіжною інструкцією №TR.52229260.32072.8810 від 17.09.2021 р. підтверджується перерахування ОСОБА_1 70 000 грн. за договором №1010222399 від 17.09.2021 р. за позикою ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку заборгованості з 17.10.2022 р. відповідач перестала повертати кредит та сплачувати проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту.

За розрахунком позивача заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1010222399 від 17.09.2021 р. становить 83 841,35 грн., з яких: 52 434,41 грн. - заборгованість за кредитом, 11,94 грн. - заборгованість за процентами, 31395 грн. - заборгованість за комісією. Загальна сума заборгованості за кредитними договорами станом на 06.10.2024 р. склала 167798,91 грн.

Застосовані норми права, мотиви суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовійформі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У статті 3 цього Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 цього Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 цього Закону, моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що кредитні договори №20116268537від03.07.2020 р. та №1010222399 від 17.09.2021 р., підписані сторонами, є чинними, у встановленому законом порядку недійсними не визнавалися, а тому, саме з 03.07.2020 р. та 17.09.2021 р. між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами, що не спростовано відповідачем.

Судом встановлено, що при підписанні кредитного договору №1010222399 від 17.09.2021 р. сторони погодили умови надання всіх послуг, зокрема, нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначено, що:

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов`язаних із цим обмежень.

Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини 1-2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит(далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1-2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зроблено висновок про те, що якщо у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (і до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»), положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин 1-2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

В кредитному договорі від 17.09.2021 року, тобто укладеному після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування», зазначено, що відповідачу видається споживчий кредит на споживчі цілі.

При цьому, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, а тому АТ «ПУМБ» не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору.

Таким чином, положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (комісія за обслуговування кредитної заборгованості) є нікчемними відповідно до частин 1-2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення комісії.

Висновки суду.

Наданий банком розрахунок заборгованості за кредитом та виписка по рахунку відповідача, є належним доказом користування відповідачем кредитними коштами.

Визначений позивачем розмір заборгованості за кредитом відповідає вимогам закону та положенням договору, позичальником не спростовано.

Враховуючи, щодоговір є обов`язковим до виконання, відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати.

У відповідності до п. 3. ч. 2, ч. 13 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно обсягу задоволених вимог (81,29%) в розмірі 1969,17 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 279, 141, 280-282 ЦПК України, ст. 526, 549, 550, 554, 610, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитними договорами №20116268537 від 03.07.2020 року в розмірі: 83957,56 грн. з яких: 51640,68 грн. - заборгованість за кредитом, 32316,88 грн. - заборгованість за процентами; №1010222399 від 17.09.2021 року в розмірі: 52446,35 грн. з яких: 52434,41 грн. - заборгованість за кредитом, 11.94 грн. - заборгованість за процентами та 1969,17 грн. витрат зі сплати судового збору.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: вул. Андріївська, 4, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданною протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 25 березня 2025 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua