Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №450/832/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/832/26 Провадження № 2/450/1417/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Дем`яновської Ю.Д.

при секретарі Микитів Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової Компанії «Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

23.02.2026 року через систему «Електронний суд» позивач ТзОВ «Фінансова Компанія «Айкон Дебт Коллекшн» звернулось до Пустомитівського районного суду Львівської області із позовом про стягнення заборгованості із відповідача ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав, що 16.07.2021 року між ТзОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 704875 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланого на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Згідно з умовами кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту 4 900 грн., дата надання кредиту 16.07.2021 року, строком кредитування 29 днів, валютою кредиту UAH, відсотковою ставкою 1,9 % (процентів) на добу. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. 30.11.2023 року між ТзОВ «ФК «Джобер» та ТзОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» укладено Договір відступлення права вимоги № 1-30/11/2023, відповідно до умов якого ТзОВ «ФК «Джобер» відступило ТзОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 30.11.2023 року до Договору відступлення права вимоги №1-30/11/2023, ТзОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 . Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість, яка становить 17 546 грн. 90 коп., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 4 900 грн., прострочена заборгованість за відсотками 12 646 грн. 90 коп. З урахуванням викладеного, просив стягнути з відповідача заборгованість у вказаному розмірі, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн., а всього 15 662 гривні 40 копійок.

Ухвалою від 04.03.2026 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16.03.2026 року від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказав, що договір укладено 16.07.2021 року строком на 29 днів, отже строк виконання зобов`язань настав 14.08.2021 року, згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність становить 3 роки, таким чином сплив строк позовної давності. Вказує, що відсутні докази передачі грошових коштів. Зазначає, що позивачем не доведено укладення відповідного електронного договору. На думку відповідача, у позивача відсутній статус кредитора, оскільки ліцензія ТзОВ «ФК «Джобер» була анульована 27.06.2023 року, таким чином на момент підписання договору відступлення первинний кредитор не мав правосуб`єктності на надання фінансових послуг та розпорядження правами вимоги за кредитним договором. Покликається на неправомірність та несправедливість процентної ставки. Вказує на неспівмірність заявлених витрат на правничу допомогу та наявність ознак зловживання позивачем цивільними правами в супереч ст. 13 ЦК України. Вказав на нікчемність договору відступлення права вимоги від 30.11.2023 року у зв`язку з відсутністю у ТзОВ «ФК «Джобер» чинної ліцензії на здійснення фінансових операцій на момент його укладення.

19.03.2026 року від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн.

22.03.2026 року від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просив у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити або ж пропорційного зменшення розміру таких витрат до розумного та співмірного рівня.

23.03.2026 року від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій вказує, що відповідно до п.п. 12 та 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України перебіг строку позовної давності у період з 02.04.2020 року по 04.09.2025 року був зупинений: спочатку у зв?язку із запровадженням карантину, а починаючи з 24.02.2022 у зв?язку із введенням воєнного стану в Україні, таким чином строк позовної давності позивачем не пропущено. Зазначає, що введення одноразового персонального ідентифікатора і є вчиненням дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, а саме акцептом в розумінні ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Покликається на те, що на виконання пункту 2.1. Договору, перерахування коштів було здійснено первісним кредитором через платіжного провайдера ТзОВ «Санрайз Фінанс», яке надає первісному кредитору послуги з переказу коштів, зокрема на банківський рахунок відповідача за реквізитами банківської картки, зазначеної ним під час реєстрації, що підтверджуються листом ТзОВ «Санрайз Фінанс`з якого вбачається, що 16.07.2021 року було проведено транзакцію на суму 4 900 грн., маска картки НОМЕР_1 . Стверджує, що на стадії розвитку правовідношення, змістом якого є лише обов`язок боржника та кореспондуюче право вимоги кредитора, останній вже не надає боржнику ніяких послуг. Отже, на цій стадії наявність чи відсутність у кредитора статусу фінансової установи, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, не має значення, тож право в подальшому реалізовувати вимоги за кредитним договором може належати особі без відповідного статусу фінансової установи. Вказує, що ОСОБА_1 погодився на умови визначені договором, щодо його пролонгації та нарахування відсотків у випадку прострочення повернення кредиту, тому твердження Відповідача про незаконність нарахування процентів є необґрунтованими. Зазначає, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, з урахуванням кваліфікації, досвіду та завантаженості адвоката.

30.03.2026 ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

02.04.2026 ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області відмовлено узадоволені клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів.

06.04.2026 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло заперечення на відповідь позивача на відзив, в яких зазначає, що подана позивачем відповідь на відзив не спростовує доводів відповідача, є формальною та не підтверджена належними і допустимими доказами, зокрема не усуває сумнівів щодо правової природи спірного договору (який за змістом може мати ознаки факторингу, а не цесії, з огляду на економічну сутність операції, дисконт та характер діяльності набувача права вимоги), не доведено належне набуття права вимоги, а також не спростовано обставин щодо відсутності чинних ліцензій у первісного кредитора на момент укладення договору; крім того, посилання позивача на судову практику є загальними та не враховують критерії розмежування цесії та факторингу, витрати на правничу допомогу документально підтверджені непослідовно та викликають сумніви щодо їх реальності й обґрунтованості, а доводи щодо позовної давності є необґрунтованими через відсутність належного розрахунку її перебігу та конкретного підтвердження дотримання строків, у зв`язку з чим відповідач просить суд врахувати наведені заперечення та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Також, 06.04.2026 від відповідача надійшли пояснення про уточнення відзиву на позовну заяву, в яких зазначає, що з метою усунення можливого неоднозначного тлумачення у відзиві він не заявляє зустрічного позову у порядку ст. 193 ЦПК України, а наведені доводи щодо нікчемності договору відступлення права вимоги викладені виключно як заперечення проти позовних вимог відповідно до ст. 178 ЦПК України, без заявлення будь-яких самостійних позовних вимог. Просить суд вважати прохальну частину відзиву такою в редакції: «Прошу відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки договір відступлення права вимоги є нікчемним, що виключає наявність у позивача права вимоги до відповідача», та врахувати це уточнення при розгляді справи.

15.04.2026 ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області відзив ОСОБА_1 на позовну заяву ТзОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» у частині формулювання зустрічних позовних вимог про визнання нікчемним договору відступлення права вимоги визнано неподаним та повернуто.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач покликається як на підставу своїх вимог, доводи відповідача, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить висновку про наступне.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

В силу ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У відповідності до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 16.07.2021 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 704875 на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, у розмірі та порядку, встановлених Договором. Загальний розмір наданого кредиту складає 4900 грн, строком на 29 календарних днів, процентна ставка 1,9 % від суми кредиту в день, реальна річна процентна ставка 30 433 %. Загальна вартість Кредиту становить 7599,90 грн.

Пунктом 9.4.2. Договору визначено, що автоматичне продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження дії договору (автопролонгація) без підписання сторонами додаткових угод застосовується також після настання дати погашення Кредиту в разі неповернення суми кредиту та несплати або часткової сплати позичальником нарахованих процентів за користування Кредитом до закінчення строку дії договору. У разі несплати позичальником заборгованості до закінчення строку користування кредитом та закінчення строку дії договору, сторонами застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Позичальник, який підписує даний договір, дає згоду Кредитодавцю на його автопролонгацію - продовження строку користування кредитом та строку дії Договору на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту. Згідно з пунктом 9.4.3. договору сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом - подовженим на наступних умовах: 9.4.3.1. строк автопролонгації договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно; 9.4.3.2. - в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації.

16.07.2021 року відповідач ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «G9457» підписав паспорт споживчого кредиту та кредитний договір № 704875.

Довідкою про ідентифікацію, наданою ТзОВ «ФК «Джобер» підтверджено факт акцепту ОСОБА_1 кредитного договору № 704875 від 16.07.2021 року, за допомогою інформаційо - телекомунікаційної системи https://topcredit.ua/ за допомогою одноразового ідентифікатора « G9457» надісланого 16.07.2021 року на номер телефону НОМЕР_2 .

Факт перерахування ТзОВ «ФК «Джобер» відповідачу коштів за Кредитним договором № 704875 від 16.07.2021 року в сумі 4900 грн на картку НОМЕР_3 підтверджується інформаційною довідкою по платіжним операціям ТзОВ «Санрайз Фінанс».

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 704875 ТзОВ «ФК «Джобер» від 16.07.2021 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту сума заборгованості ОСОБА_1 в період від 16.07.2021 року по 22.10.2021 року становить 17 46,90 грн, що складається з 4900,00 грн заборгованості за сумою кредиту, 12646,90 грн заборгованості за відсотками.

30.11.2023 року між ТзОВ «ФК «Джобер» та ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» укладено Договір № 1-30/11/2023 відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТзОВ «ФК «Джобер» відступило ТзОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Квитанцією про виконання платіжної інструкції № 1063 від 27.11.2025 року стверджується факт оплати послуг згідно Договору відступлення права вимоги № 1-30/11/2023 від 30.11.2023 року у сумі 10000 грн.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 30.11.2023 року до Договору відступлення права вимоги № 1-30/11/2023, «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 17546,90 грн, з яких: залишок по тілу кредиту - 4900,00 грн, залишок по відсотках - 12646,90 грн.

ТзОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» 26.12.2025 року надсилало на адресу ОСОБА_1 вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором за Вих. б/н, з метою погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 704875 від 16.07.2021 року на дату відступлення у сумі 17546,90 грн, з яких: залишок по тілу кредиту - 4900,00 грн, залишок по відсотках - 12646,90 грн.

Як вбачається зі змісту виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 704875 від 16.07.2021 року, сума заборгованості ОСОБА_1 в період від 16.07.2021 року по 26.12.2025 року становить 17546,90 грн, з яких: залишок по тілу кредиту - 4900,00 грн, залишок по відсотках - 12646,90 грн.

Таким чином судом встановлено, що відбулося порушення законних прав та інтересів позивача, у зв`язку з чим останній звернувся до суду за захистом таких з позовом про стягнення заборгованості.

Щодо покликання відповідача про сплив позовної давності у даних спірних правовідносинах, суд зазначає на таке.

Статтею 257 ЦК України передбачена загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Приписами п.п. 12 та 19 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 року виключено п. 19 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України і встановлено, що цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.

Відповідно до встановлених судом обставин, кредитний договір № 704875 між сторонами укладено 16.07.2021 року строком на 29 днів, а кінцевий строк виконання зобов`язання настав 13.08.2021 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява ТзОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» надійшла до суду 23.02.2026 року.

Таким чином перебіг строків позовної давності у вказаних спірних правовідносинах пов`язаний не з моментом настання строку виконання зобов`язань, а з датою набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», а саме від 04.09.2025 року. Від так, суд доходить висновку про те, що позовна заява подана у межах строку позовної давності передбаченої приписами ст. 257 ЦК України.

Не знайшли свого підтвердження покликання відповідача ОСОБА_1 в частині відсутності доказів передачі грошових коштів позивачем. Суд зазначає, що згідно долученого позивачем листа ТзОВ «Санрайз Фінанс», 16.07.2021 року було здійснено транзакцію на суму 4900 грн. на банківську карту НОМЕР_3 , яка була зазначено відповідачем під час укладення кредитного договору № 704875 від 16.07.2021 року. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач не отримував від позивача вказаних грошових коштів, а також щодо неналежності йому банківської карти НОМЕР_3 , суду не надано.

Щодо покликання відповідача про недоведеність позивачем укладення кредитного договору № 704875 від 16.07.2021 року, слід вказати, що такі не знайшли свого підтвердження в матеріалах цивільної справи, з огляду на наступне. У розділі 11 «Реквізити та підписи сторін» кредитного договору № 704875 від 16.07.2021 року вказано адресу реєстрації позичальника АДРЕСА_1 та РНОКПП НОМЕР_4 . Вказана дані зазначена відповідачем і у відзиві на позовну заяву, що надійшла Пустомитівському районному суду Львівської області. Відповідачем на надану суду будь-яких доказів на підтвердження обставин щодо укладення кредитного договору № 704875 від 16.07.2021 року третьою особою з використанням персональних даних останнього, а тому наведені у відзиві на позовну заяву мотиви не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовується викладеним вище.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності у позивача статусу кредитора, оскільки відповідно до відомостей Національного Банку України 27.06.2023 року анульовано ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг ТзОВ «ФК «Джобер» (ЄДРПОУ 41939706).

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», чинного на момент укладення договору № 1-30/11/2023 про відступлення права вимоги, фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг. Експортно-кредитне агентство, утворене відповідно до Закону України "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності", є фінансовою установою із спеціальним статусом. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій у порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.

Відповідно до п. 18 Розділу ІІІ «Положення про анулювання ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг у період дії воєнного стану та внесення змін до постанови Правління Національного банку України» № 39, надавач фінансових послуг із дня набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії втрачає право: укладати договори (продовжувати строк діючих договорів) про надання фінансових послуг із клієнтами щодо виду фінансових послуг, на провадження яких була видана ліцензія; укладати договори (уносити зміни до діючих договорів) про надання фінансових послуг, які призводять до збільшення зобов`язань учасника ринку небанківських фінансових послуг перед клієнтами щодо виду фінансових послуг, на провадження яких була видана ліцензія, уключаючи договори перестрахування.

Згідно п. 19 Розділу ІІІ Положення № 39, надавач фінансових послуг у разі прийняття щодо нього рішення про анулювання ліцензії повинен виконувати свої зобов`язання за договорами з клієнтами щодо зазначеного в рішенні виду фінансових послуг, укладеними до дня набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що анулювання ліцензії ТзОВ «ФК «Джобер» на провадження діяльності з надання фінансових послуг 27.06.2023 року має наслідком виключно втрату останнім статусу небанківської фінансової установи та права здійснювати відповідну діяльність, водночас не припиняючи правосуб`єктності юридичної особи та не позбавляючи її статусу суб`єкта господарювання, а відтак не обмежує у вчиненні правочинів, які не пов`язані з наданням фінансових послуг у розумінні зазначеного Положення, в даному випадку укладення договору № 1-30/11/2023 про відступлення права вимоги між ТзОВ «ФК «Джобер» та ТзОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн», а тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для встановлення нікчемності договору № 1-30/11/2023 відступлення права вимоги та застосування наслідків нікчемності.

Щодо покликання відповідача в частині неправомірність та несправедливість процентної ставки, суд вказує, що відповідно до положень Кредитного договору № 704875 останній укладений на умовах загального розміру наданого кредиту у сумі 4900 грн, строком на 29 календарних днів, процентна ставка 1,9 % від суми кредиту в день, реальна річна процентна ставка 30 433 %. Відповідно до п.п. 9.4.2., 9.4.3., 9.4.3.1., 9.4.3.2. Договору визначено, що у разі несплати позичальником заборгованості до закінчення строку користування кредитом та закінчення строку дії договору, сторонами застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту, строком не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації та дією підвищеної процентної ставки, у розмірі 2,9 % від суми кредиту в день.

Відповідач був належним чином проінформований про умови Кредитного договору № 704875 від 16.07.2021 року та з власної волі погодився на них, підписавши відповідний Договір та паспорт споживчого кредиту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «G9457» підписав паспорт споживчого кредиту та кредитний договір № 704875, що стверджується матеріалами у справі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що аргументи, якими позивач мотивував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому такі слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 704875 від 16.07.2021 року в розмірі 17 546 грн. 90 коп., яка скидається з 4 900 грн. заборгованості по тілу кредиту, 12 646 грн. 90 коп. заборгованості по відсоткам.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами першою-п` ятою статті 137 ЦПК передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн. та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 2 662 грн. 40 коп., а всього - 15 662 грн. 40 коп.

Матеріалами справи встановлено що при звернення до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп. .

Оскільки позовні вимоги задоволені, а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (17 546 грн. 90 коп.), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2662 грн. 40 коп. (3328 х 0,8=2662,40).

Позивач ТзОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» уклав договір про надання правової допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025 року про надання правової допомоги адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем.

Відповідно до п. 1.1 Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025 року сторони погодили змінити розмір правової допомоги адвоката (гонорару), у зв`язку з чим викласти п. 3.1 Договору у новій редакції: «3.1 Вартість правової допомоги адвоката (гонорару) обчислюється, виходячи із фактично затрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата), та розраховується, виходячи з вартості години роботи адвоката, яка встановлюється у розмірі 2 500 грн. (дві тисячі п`ятсот) гривень за одну годину фактично витраченого часу на надання правничої допомоги».

На підтвердження понесених витрат, долучив Акт про отримання правової допомоги від 18.03.2026 року, відповідно до якого адвокат Пархомчук С.В. надав клієнтові ТзОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» такі послуги пов`язані з представництвом інтересів за позовом клієнта до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості:

- зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТзОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» та відповідачем в рамках кредитного договору № 704875 від 16.07.2021 року - 2 500 грн.;

- складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики - 6 250 грн.;

- інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи - 3 750 грн.;

- канцелярські витрати на виготовленнякопій документів, відправка поштової кореспонденції - 500 грн.

Загальна вартість послуг становить 13 000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAlliance Limited проти України").

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19, № 910/16803/19.

Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у ч.ч. 3, 4, 5, 9 ст. 141 ЦПК України. При цьому це не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.

Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що деякі види робіт мають не обґрунтовано завищену вартість.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли щодо стягнення заборгованості в загальному розмірі 17 546 грн. 90 коп.

Суд констатує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн. є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору, оскільки матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, а враховуючи усталену практику дана справа є не складною. При цьому, адвокатом зовсім не мотивована необхідність витрачання значного часу на аналіз документів, які знаходяться в матеріалах справи, ступінь складності та новизни правових питань, досліджених адвокатом.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що клопотання відповідача слід задовольнити частково та з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката суд вважає співмірним із складністю даної справи та виконаних робіт, витраченим на виконання таких часом, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторін.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 75, 79, 81, 89, 141, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» заборгованість за Кредитним договором № 704875 у розмірі 17546,90 (сімнадцять тисяч п`ятсот сорок шість грн 90 коп) гривень, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4900,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 12646,90 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» 2662,40 грн сплаченого позивачем судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Учасник справи, який не був присутній при оголошенні рішення має право на поновлення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга буде подана в 30-денний строк з дня отримання копії судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Айкон Дебт Коллекшн», код ЄДРПОУ 44002911, 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, нежитлове приміщення 1008.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 16.04.2026 року.

СуддяЮ. Д. Дем`яновська