Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №335/1547/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/1547/26 3/335/533/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Новасардова І.В. розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ФОП, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

12.02.2026 року до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшов адміністративний матеріал за протокол про адміністративне правопорушення № 364 від 11.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення № 364 від 11.02.2026 року, зазначено, що за результатами фактичної перевірки торгівельного павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у складі зупинкового комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) встановлено, що посадова особо ФОП ОСОБА_1 вчинила правопорушення- порушення порядку проведення розрахунків, а саме: 1) проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування реєстратора розрахункових операцій, а саме продаж 1 пляшки горілки «Неміроф» 0,1 л за ціною 40,00 грн. РРО не застосовувався та розрахунковий документ встановленої форми на суму 40,00 не видавався. 2) Перевіркою встановлено не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій з урахуванням проведеної контрольної розрахункової операції на суму 431,00 грн (з урахуванням покупки), а саме: згідно х-балансу з платіжного терміналу за 30.01.2026 об 13:57 проведено розрахункові операції на суму 431,00 грн. через платіжний термінал без застосування РРО, оскільки згідно Х-звіту за 30.01.2026 об 13:57 через РРО розрахунки платіжними картками не проводились. 3)У ході перевірки ФОП ОСОБА_1 надано накладні на придбання товару, у т.ч. накладна на придбання тютюнових виробів від 18.11.2025 № 35865, постачальник ТОВ «МАРШАЛЛ ТАБАКО» (ЄДРПОУ 43678364) на суму- 10360,00 грн. ( з урахуванням акцизного податку 5%). Згідно почекової інформації з бази даних ДПС України (СОД РРО) за період з 01.11.2025 по 30.01.2026 реалізація тютюнових виробів із застосування РРО не проводився. Таким чином, перевіркою встановлено проведення розрахункових операцій без застосування РРО на суму -10360,00 грн.; перевіркою встановлено випадки використання режиму попереднього програмування найменувань та цін товарів, обліку х кількості з порушенням порядку встановленого законодавством-відсутність ємності у фіскальних касових чеках при продажу товарів підакцизної групи.

Порушено п.1, п.2, п. 11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95 ВР (зі змінами та доповненням), за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 155-1 КУпАП. Акт № 2013/08/01/07/08/ НОМЕР_1 від 09.02.2026 року.

13.03.2026 року в судовому засіданні від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, які необхідні для повного та всебічного розгляду справи а саме: копію накладної на внутрішнє переміщення №1 від 22.12.2025; Акт №1 здачі-приймання послуг до Договору цивільно-правового характеру №1 від 28.01.2026 року; копію Відомостей на виплату готівки на суму 385,00 грн; копію платіжної інструкції №52 від 13.02.2026 року призначення платежу: податок на доходи фізичних осіб 18% з винагороди за Договором ЦПХ; копію платіжної інструкції № 50 від 13.02.2026 року призначення платежу: військовий збір 5% з винагороди за Договором ЦПХ; копію платіжної інструкції №51 від 13.02.2026 року призначення платежу: ЄСВ 22% на винагороду за Договором ЦПХ; копію цивільно-правового договору №1 від 19.01.2026 року укладений між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 ; копією виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого 2293 на ім`я ОСОБА_4 , згідно якої перебувала на стаціонарному лікуванні з 04.02.2026-11.02.2026 у КНП «Міська лікарня №4» ЗМР; копію талона-звернення до КНП «Міська лікарня № 4» ЗМР від 29.01.2026 року, хворий ОСОБА_4 ; копію свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 , у зв`язку з укладенням шлюбу прізвище ОСОБА_5 змінено на ОСОБА_6 .

09.04.2026 року через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 -адвоката Левицької Ю.В. надійшло пояснення по справі та клопотання про закриття провадження по справі, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП. Проти складеного протоколу № 364 від 11.02.2026 року заперечує, просить справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, оскільки протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а його зміст не містить викладу об`єктивної сторони правопорушення. Протокол складено з грубим порушенням норм чинного законодавства. Крім того, з протоколом ОСОБА_1 ознайомлена не була, свідки вказаних у протоколі подій відсутні. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 на розгляд справи до ДПС не з`явилася, що суперечить дійсності, оскільки остання прибула до ДПС на надання пояснень. Крім того, ОСОБА_1 не було роз`яснено ст. 63 Конституції України, остання була позбавлена права на правничу допомогу. Згідно перевіряємої інформації з бази даних ДПС України (СОД РР) за період з 01.11.2025 п 30.01.2026 року, реалізація тютюнових виробів із застосуванням РРО не проводилася. Таким чином, перевіркою встановлено проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій на суму 9 740,00 грн. (згідно відомості ТМЦ додаток 1). Також в запереченнях зазначено, що цигарки були в наявності, проте були переміщені на іншу торгову точку. Закон цього робити не забороняє. Тому, вважати це порушенням є незаконним. Крім того, у суб`єкта господарювання була вся належна документація, яка була надана працівникам ДПС. Крім того, ФОП ОСОБА_1 не була в день перевірки на роботі, про свідчать надані суду докази, а саме, що остання перебувала в цей день у лікарні. Також, до суду надано цивільно – правовий договір № 1 від 19.01.2026 року та 7. Копія Акти здачі послуг за договором. Ці документи свідчать, про те, що на момент відсутності ОСОБА_1 на робочому місті, її заміну здійснювала інша особа, ОСОБА_3 правовідносини з якою були оформлені належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства України. Переміщення товару з однієї торгової точки на іншу не забороняється за наявності відповідних документів. Про те, цей факт був розцінений перевіряючими як порушення закону. Враховуючи викладене, просить закрити провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.155-1 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 просила провадження у справі закрити, з підстав викладених у письмових поясненнях

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення №364 від 11.02.2026 року, дослідив матеріали справи, суд дійшов висновків про наступне.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За нормою ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Як передбачено ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Крім того, відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП. Відповідно, протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.155-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Разом із тим, ч.1 ст.155-1 КУпАП є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норм у статті 155-1 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.

Згідно з п.1, п.2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 зі змінами та доповненнями, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо)при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але невиключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). Проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

У даному випадку об`єктивною стороною адміністративного правопорушення є порушення встановленого законом порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

У фабулі зазначеного протоколу не зазначено обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП: які саме порушення проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг допустила саме вона, які саме вимоги, передбачені п. 1, п. 2, п. 11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не виконала ОСОБА_1 , в чому вони полягали, за яких обставин (дата, час місце) вони скоєні; чому за ці правопорушення саме ОСОБА_1 мала понести адміністративну відповідальність.

Іншими словами, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП у протоколі не викладено суть адміністративного правопорушення, яке б відповідало диспозиції ч. 1 ст.155-1 КУпАП і не є зрозумілим які саме дії вчинила ОСОБА_1 , що в результаті призвели до порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, як передбачає диспозиція ст. ч.1 ст.155-1 КУпАП.

Разом з цим, згідно з положеннями розділу ІІ п. 2 Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 № 566, у разі вчинення однією особою кількох адміністративних правопорушень протоколи складаються окремо щодо кожного з вчинених правопорушень. Проте, в порушення зазначеної норми у протоколі про адміністративне правопорушення № 364 від 11.02.2026 зазначено 3 самостійних склади адміністративного правопорушення.

Крім того, в порушення вимог ст.256 КУпАП, в протоколі стосовно кожного епізоду не зазначені ні місце, ані фактичний час вчинення адміністративного правопорушення, що має бути чітко встановлено особою, якою складено протокол за результатами виявлення правопорушення, форму вини, а саме, в чому полягали протиправні дії, які становлять склад даного правопорушення.

Разом з цим, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення здійснено посилання на Акт фактичної перевірки № 2013/08/01/07/08/ НОМЕР_1 від 09.02.2026 року, в якому нібито зазначено всі допущені порушення. Проте КУпАП такого «бланкетного» способу складання протоколу про адміністративне правопорушення не передбачає.

У статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення акти перевірок контролюючих органів безпосередньо не зазначені як види доказів у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі №140/388/19, одним із невід`ємних прав платника податків, відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, є право на подання до контролюючого органу письмових заперечень до акта перевірки у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводить перевірку.

Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення- рішення.

У разі незгоди з контролюючим органом платник податків має право оскаржити прийняте рішення (податкове повідомлення-рішення) (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України).

За змістом пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

Зазначене свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків.

Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень. Непідписання акта перевірки не можна ототожнювати, зокрема з непідписанням судового рішення, наслідки чого прямо встановлені в законі, чи непідписанням окремих рішень суб`єктом владних повноважень, коли негативні наслідки такого дефекту також можуть бути встановлені законом.

Відповідно до Постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду 08 вересня 2020 року у справі № П/811/2893/14А висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, -у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Разом з цим, нормами ст.10, 11 КУпАП врегульовано, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні ознаки об`єктивної сторони адміністративного правопорушення вчинені саме ОСОБА_1 , і зазначено перелік норм законодавства, однак не вказано які саме дії або бездіяльність у розумінні диспозиції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, були допущені саме ОСОБА_1 , що призвели до порушення порядку проведення розрахунків

Загальне посилання в протоколі виключно на декілька пунктів статті Закону №265/95-ВР не описують конкретного складу правопорушення та його суті. Формулювання протоколу в такій формі не відображає усіх ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП.

Таким чином, за відсутності у протоколі відомостей щодо конкретних дій чи бездіяльності ОСОБА_1 у відповідності з диспозицією ч.1 ст.155-1 КУпАП, неможливо встановити фактичні обставини вчиненого адміністративного правопорушення та наявність у її діях складу, а саме об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, Акт перевірки не є належним і допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Будь-яких інших належних доказів на підтвердження скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, матеріали адміністративної справи не містять.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Європейський суду з прав людини у рішенні від 20.09.2016 року у справі «Karelin v.Russia» заява №926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому у ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов`язком.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення провадження у справі відносно ОСОБА_1 , щодо притягнення його до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, закрити на підставі п.1. ч.1. ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищезазначеного і керуючись ст. ст.7,9,10,24,33,38,155-1,221,247,251,254,268,279,280,283,284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Вознесенівський районний суд містаЗапоріжжя.

Суддя І.В. Новасардова