Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №643/2894/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/2894/26

Провадження № 2/643/4139/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.,

за участю секретаря судового засідання – Вишнякової Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором №1460733 від 23.04.2024 року у розмірі 61148,91 грн., понесених витрат на сплату судового збору у розмірі 2662,40грн (документ сформований в системі «Електронний суд» 15.02.2026).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1460733 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надає позичальнику кредит в гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 350 дні, стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Таким чином позичальником було отримано кредит в загальній сумі 18700,00 грн. Відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором в сумі 61148,91 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 18 699,91грн., по відсоткам в сумі 33099,00 грн., по пені в сумі 9350,00грн. 30.06.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-18/25, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором, укладеним між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем, перейшло до ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Ухвалою суду від 20.02.2026 відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. В позові просить розглянути справу без участі представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки в судове засідання не повідомив. Виклик відповідача також здійснювався шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України». Відзив на позов не подав.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі ст.280 ЦПК України.

Зважаючи на те, що у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.04.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1460733 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 кредитного договору, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» зобов`язалось надати відповідачу грошові кошти в гривні в сумі 18 700 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а споживач повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором, строком на 350 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,5 % на день.

Товариство надає кредит позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок споживача за реквізитами № НОМЕР_1 .

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано лист ТОВ «ПЕЙТЕК», відповідно до якого 23.04.2024 було перераховано грошові кошти за договором у розмірі 18 700, 00 грн, на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 1460733 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, заборгованість ОСОБА_1 станом на 30.06.2025 становить 61148,91 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 18 699,91грн., по відсоткам в сумі 33099,00 грн., по пені в сумі 9350,00грн.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Договір № 1460733 про надання споживчого кредиту від 23.04.2024 укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Щодо відступлення права вимоги суд зауважує таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як установлено судом, 30.06.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-18/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору факторингу у порядку та строки встановлені договором факторингу.

Відповідно до витягу з Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-18/25 від 30.06.2025, до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором № 1460733 у загальному розмірі 61148,91 грн.

Таким чином позивачем доведено належними доказами те, що ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача за Договором № 1460733 від 23.04.2024.

Щодо розміру заборгованості та її складових суд звертає увагу на таке.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Ураховуючи, що відповідач отримав грошові кошти, однак не повернув належні до сплати грошові суми, то суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по тілу кредиту у розмірі 18 699,91 грн.

ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», заявляючи позов про стягнення кредитної заборгованості, просило у тому числі, крім заборгованості за неповернутим кредитом, стягнути й заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом у розмірі 33099,00грн.

Матеріалами справи підтверджується, що у підписаному позичальником договорі визначені тип та розмір процентних ставок плати за користування кредитом: фіксована стандартна процентна ставка у розмірі 1,5% в день.

Суд звертає увагу на те, що сума заборгованості по відсотках нараховувалась в межах строку дії договору з 23.04.2024 по 08.04.2025, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: - з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, - з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%, - з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

З матеріалів справи слідує, що відповідач отримав кредитні кошти 23.04.2024 року.

Таким чином, з 23.04.2024 року по 19.08.2024 року (119 днів) відсотки за користування кредитом, згідно вимог ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» становлять 1,5% = 33 379,50 грн.

З 20.08.2024 року по 08.04.2025 року (232 днів) відсотки за користування кредитом, згідно вимог ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» становлять 1% = 43384,00 грн.

Таким чином, відповідач мав сплатити відсотки за користування кредитом у загальному розмірі 76 763,50грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачем було сплачено тіло кредиту у розмірі 0,09грн. та відсотки за користуванням кредиту у розмірі 65076,00грн.

Таким чином, оскільки відповідачем не було належним чином виконано умови кредитного договору суд вважає, що заборгованість за процентами за користування кредитом підлягає стягненню в розмірі 11 687,50 грн. (76 763,50грн. - 65076,00грн.), згідно умов кредитного договору та з урахуванням вимог вищезазначеного закону.

Що стосується стягнення з відповідача неустойки у розмірі 9350,00 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

З огляду на зазначене підстави для задоволення позовних вимог про стягнення пені у розмірі 9350,00 грн. відсутні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором № 1460733 про надання споживчого кредиту від 23.04.2024 в розмірі 30 387 /тридцять тисяч триста вісімдесят сім/ грн 41 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 18 699,91 грн, заборгованість за відсотками 11 687,50 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст заочного рішення складено 16.04.2026.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.М.Довготько