Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №630/254/26 — Люботинський міський суд Харківської області

Суд: Люботинський міський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них

Дата: 15 квітня 2026 р.

Справа: №630/254/26

Суддя: Сухоруков І. М.

Справа № 630/254/26

Провадження № 2-а/630/7/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Сухорукова І.М.,

за участю секретаря - Дубрової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Люботин Харківської області адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач звернувся до Люботинського міського суду Харківської області із даним адміністративним позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 № 275 від 25 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

На обґрунтування позову зазначено, що постанова є незаконною, відсутній склад адміністративного правопорушення у зв`язку із наявністю процедурних порушень під час формування матеріалів та розгляду справи. У постанові не зазначено, що позивача визнано винним за ч.3 ст.210-1 КУпАП, повістку про виклик до ТЦК, у тому числі й для розгляду справи йому ніхто не вручав. Постанова винесена у той же день, що й складено протокол про адміністративне правопорушення, з чого слідує, що ніхто навіть не намагався повідомити позивача у встановлений законом триденний строк про час та місце розгляду справи. Окрім того, позивача виключено з військового обліку, так як він є особою з інвалідністю 2-ї групи з дитинства.

24.03.2026 Люботинським міським судом Харківської області відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу надано строк на подання відзиву на позов, позивачу – відповіді на відзив, в установлений в ухвалі строк.

Від позивача та відповідача до суду не надійшло клопотань про розгляд справи у загальному порядку з викликом сторін.

Відповідачем відзив на позовну заяву подано не було.

За цих обставин, суд вирішує справу за наявними у ній доказами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 має інвалідність з дитинства 2-ї групи, у зв`язку із цим з 09.01.2020 йому видано пенсійне посвідчення, термін дії – довічно. За довідкою МСЕК інвалідність 2-ї групи встановлена з 14.06.2006 довічно.

З 03.03.2020 ОСОБА_1 знято з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби без подальшого медичного переосвідчення.

Стосовно ОСОБА_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №275 від 25 лютого 2026 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17000 грн. У мотивувальній частині постанови вказано, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а також зазначено, що під час перевірки документів 25.02.2026 у ІНФОРМАЦІЯ_4 виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов`язаним ОСОБА_1 . Так, 22.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 військовозобов`язаному ОСОБА_1 було направлено повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 15.01.2026 о 09.00 год. для уточнення даних, однак останній у вказаний час не з`явився, чим порушив абз.8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Дана постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 25.02.2026 року, який містить ті самі установочні дані.

Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З наведеного слідує, що для кваліфікації дій за частиною 3 статті 210-1 КУпАП необхідним є встановлення кваліфікуючої ознаки правопорушення - вчинення такого порушення в особливий період.

Адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Тобто, диспозиція ст. 210-1 КУпАП є бланкетною та відсилає до спеціального законодавства та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини щодо оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Як слідує з оскаржуваної постанови позивача фактично притягнуто до адміністративної відповідальності за не виконання ним вимог абз. 8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка передбачає, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

В оскаржуваній постанові ОСОБА_1 вказаний саме, як військовозобов`язаний. Такі відомості у постанові не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 має інвалідність 2-ї групи з дитинства з 2006 року безстроково і з 2020 року у зв`язку із непридатністю до військової служби був знятий з військового обліку.

Відомостей про скасування інвалідності та поновлення ОСОБА_1 на військовій службі судом не отримано.

Більш того, відомості щодо зняття ОСОБА_1 з військового обліку мають зберігатися у відповідному органу ТЦК та СП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Оскаржувана постанова винесена 25.03.2026 у той самий день, коли, згідно до тексту самої постанови, 25.03.2026 було виявлено вказане у ній порушення та у цей же день складено протокол про адміністративне правопорушення. Тому, суд вважає наявним порушення відповідачем порядку повідомлення позивача про розгляд адміністративної справи, встановленими ч.1 ст.277-2 КУпАП, оскільки вочевидь позивач не міг бути повідомлений не пізніше як за три доби.

На виконання вимог ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом норм ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Серед іншого, суд констатує, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та не заявив жодних заперечень проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені судом порушення під час винесення суб`єктом владних повноважень оскаржуваної постанови, суд дійшов висновку, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №275 від 25.02.2026 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення стосовно позивача підлягає закриттю.

Вирішуючи питання судових витрат, суд дійшов висновку про стягнення з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 користь позивача 665,60 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.243-246,250,255,257-262,295,297 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №275 від 25 лютого 2026 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17000 грн за ч.3 ст. 210-1 КУпАП – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Суддя І.М. Сухоруков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua