Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №619/2008/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2008/26

провадження № 3/619/711/26

Постанова

іменем України

16 квітня 2026 року,

суддя Дергачівського районного суду Харківської області Нечипоренко І.М. розглянула у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

установила:

Головним державним інспектором Слобожанського відділу перевірок платників управління податкового аудиту Ступіною Н.В. 20 березня 2026 року складено протокол №406/20-40-07-30 про адміністративне правопорушення, за відомостями якого за документальною позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ «Скайвет» встановлено, що ОСОБА_1 , яка була директором ТОВ «Скайвет» у період вчинення правопорушення, вчинила порушення вимог абз. «а» п. 198.1, абзаців першого і другого п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), що призвело до завищення податкового кредиту всього у сумі 105824,00 за листопад 2025 року. В результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього у сумі 105824,00 грн за листопад 2025 року, вимог п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2020 року №2755-VI (із змінами і доповненнями). Порушення встановленого актом перевірки від 20.03.2026 №11599/20-40-07-12-05/44041156.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, причину неявки суду не повідомила, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової повістки за місцем проживання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 41 рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою та судом вичерпані заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вважає можливим проводити судовий розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Перевіривши протокол про адміністративне правопорушення та додані документи, суддя дійшла висновку про закриття провадження у справі, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП. Зокрема, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Оскільки ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, яка інкримінується ОСОБА_1 є бланкетною, то при провадженні у справі необхідно з`ясовувати, серед іншого, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень із відповідним закріпленням вказаних норм в протоколі про адміністративне правопорушення.

Частина 1 ст. 256 КУпАП містить вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків та потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Отже, враховуючи вимоги ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення повинна бути зазначена суть адміністративного правопорушення, оскільки конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Встановлення та зазначення повних відомостей у протоколі про адміністративне правопорушення, є прямим обов`язком органу, який склав протокол відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП.

За змістом п. 6 розділу ІІ. Оформлення протоколів про адміністративні правопорушення Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, при викладенні обставин правопорушення у Протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть адміністративного правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається Протокол, та які положення законодавства порушено.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

При дослідженні протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що зазначене в ньому обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, не можна визнати конкретним, оскільки в ньому не вказані обставини, які свідчать про склад правопорушення в діях ОСОБА_1 , не зазначено місце та час вчинення правопорушення, не зазначено конкретних обставин вчинення адміністративного правопорушення згідно з диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, зокрема, не викладено даних про те, яким чином та у який спосіб вона порушила порядок ведення податкового обліку, в яких діях чи бездіяльності це виразилося, в результаті чого саме завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, коли саме та за яких обставин були вчинені незаконні дії (бездіяльність), а містить тільки дані про наслідки незаконних дій. При цьому, у протоколі зазначено, що факт порушення викладено в акті перевірки №11599/20-40-07-12-05/44041156 від 20.03.2026, не розкриваючи змісту самого правопорушення.

Підставою для складання вказаного протоколу стали відомості, викладені в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Скайвет», щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2025 року.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні дані, які доводять правильність фактів, які були встановлені в результаті проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Разом з тим, результати проведення результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Скайвет», щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2025 року від`ємного значення , що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, не можуть бути визнані беззаперечним доказом, який має наперед встановлену силу та дозволяє прийти до висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення без перевірки зазначених в ньому обставин.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Дані про подію є істотними складовими формулювання обставин правопорушення, що ставляться у вину особі, та є частинами складу адміністративного правопорушення, що, відповідно, підлягає обов`язковому доказуванню.

Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення.

Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Суддя не вправі у своїй постанові за підсумками розгляду справи вказувати на ті ознаки правопорушення, в скоєнні яких особа не обвинувачується в протоколі, тобто які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, згідно загальних засад судочинства.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Вищевикладене свідчить про те, що при складанні протоколу не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини.

Згідно зі статтею 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя,

постановила:

Провадження по справі щодо ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.

Суддя І. М. Нечипоренко