Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №175/4317/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/4317/26

Провадження № 3/175/1788/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"24" березня 2026 р. с-ще Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий,

за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 540243 від 14.12.2025 року, 13.12.2025 року, о 20:20 хв, водій ОСОБА_1 на автодорозі Знам`янка-Луганськ-Ізварино 193 км, 811 м (праворуч), Новоолександрівська сільська рада Дніпропетровської області на АЗС «Окко», керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Mercedes-Benz 1523», державний реєстраційний номер: НОМЕР_1 перед початком руху не переконався в безпеці руху, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду та деформував рекламний банер біля 3 паливної колонки, чим порушив вимоги п. 10.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 540253 від 14.12.2025 року, 13.12.2025 року, о 20:20 хв, водій ОСОБА_1 на автодорозі Знам`янка-Луганськ-Ізварино 193 км, 811 м (праворуч), Новоолександрівська сільська рада Дніпропетровської області на АЗС «Окко», керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Mercedes-Benz 1523», державний реєстраційний номер: НОМЕР_1 став учасником ДТП, місце якої залишив, до органів поліції не повідомив та був встановлений і розшуканий протягом 1 години, чим порушив вимоги п. 2.10.а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122-4 КУпАП.

Враховуючи, що вказані вище справи про адміністративні правопорушення складені відносно однієї й тієї ж особи, ці справи розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою) – судом, тому суд приходить до висновку про необхідність об`єднання справ про адміністративні правопорушення № 175/4317/26 (провадження № 3/175/1788/26), № 175/4322/26 (провадження № 3/175/1789/25) в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру № 175/4317/26 (провадження № 3/175/1788/26) та розглядати вказані справи одночасно.

На розгляд справи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справ повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, тому суд визнає його неявку неповажною та вважає можливим розглянути справи за його відсутності.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить підпис у ньому, при цьому не вживала заходів для явки до суду, не подавала письмових заперечень проти протоколу, її поведінка може свідчити про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. З аналізу постанови Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №0870/8014/12 вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. За перелічених вище обставин суд вважає, що неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення останнього від участі в судовому засіданні з метою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. У зв`язку з вище викладеним і у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП та пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 суд вважає за можливе розглянути справу під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд вивчивши матеріали справи, дослідивши докази приходить до такого висновку.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення, письмовими поясненнями, рапортами, схемами ДТП.

Таким чином, встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна та правопорушення, передбаченого 122-4 КУпАП, відповідно до якої передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення у цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій – шостій цієї статті.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Як вбачається з справ про адміністративні правопорушення, вказане в протоколах про адміністративні правопорушення діяння було вчинено 13.12.2025 року, на час його виявлення воно не було триваючим. Протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 124, 122-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 були складені 14.12.2025 року. Ці справи про адміністративні правопорушення розподілені судді 09.03.2026 року і в подальшому були призначені до судового розгляду на 24.03.2026 року.

Таким чином, суд був позбавлений можливості своєчасно розглянути справи та з`ясувати всі обставини, викладені у ст. 280 КУпАП, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в зв`язку із закінченням на момент розгляду справ про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що провадження у вказаній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, в зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Щодо встановлення вини під час закриття справи по строкам суд зазначає наступне, а саме: Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення». Отже, суд доходить висновку про те, що у випадку закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності правопорушника вина встановлюється, тому що закінчення строку не є реабілітуючою обставиною.

Керуючись ст.ст. 38, 247, 283, 284, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати справи про адміністративні правопорушення № 175/4317/26 (провадження № 3/175/1788/26), № 175/4322/26 (провадження № 3/175/1789/25) у відношенні ОСОБА_1 за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру № 175/4317/26 (провадження № 3/175/1788/26).

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП – закрити, в зв`язку із закінченням на момент розгляду справ про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Н. С. Краснокутська