Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №703/2635/19 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/434/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №703/2635/19 Категорія: 301030000 Прилуцький В.О.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т. Л.

суддіВасиленко Л. І., Сіренко Ю. В.

секретарІвануса А.Д.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача адвоката Юрченко Ю. В. на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01.12.2025 (повний текст складено 01.12.2025, суддя в суді першої інстанції Прилуцький В. О.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна в натурі,

в с т а н о в и в :

у червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким, після уточнення вимог від 13.11.2024, просила:

- поділити в натурі між сторонами справи житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 7110500000:01:004:0270;

- припинити право спільної часткової власності на належну ОСОБА_1 на праві приватної власності частину житлового будинку з прибудовами та земельної ділянки;

- визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на окремі об`єкти нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , а саме: прим. 1-1, площею 6,1 кв.м., прим.1-2, площею 1,2 кв.м., прим. 1-3, площею 7,9 кв.м., житлове приміщення 1-4, площею 13,6 кв.м., житлове приміщення 1-5, площею 9,4 кв.м., прибудову «Б», площею 2,6 кв.м., прибудову «б», площею 1,9 кв.м., прибудову «У». а також на земельну ділянку з кадастровим номером 7110500000:01:004:0270 за адресою АДРЕСА_1 .

Позов мотивований тим, що сторонам на праві спільної часткової власності по 1 / 2 частині належить будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,1 га, розташованої за цією ж адресою.

На даний час у позивача виникла необхідність у виділенні її частки в натурі та з відповідачем вона не може дійти згоди до порядку такого виділу, у зв`язку з чим змушена звернутися до суду з позовними вимогами у цій справі.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01.12.2025 позовні вимоги у справі відхилено з посиланням на те, що за висновками проведених у справі двох судових експертиз було помилково враховано при визначення розміру часток співвласників спільного майна здійснені одним із співвласників добудови, які не включаються у спільну власність, а являються майном того із співвласників, хто їх здійснив.

Відтак висновки експертів щодо майна, яке визначає розмір часток кожного із співвласників, є необ`єктивними та не можуть бути враховані судом для визначення переліку конкретного нерухомого майна, що виділяється кожному із співвласників.

Зазначені позивачем площі приміщень 1-1, 1-2 та 1-3 не відповідають тим, що зазначені у технічному паспорті та висновках експертів, у зв`язку з чим не можливо з`ясувати, які саме приміщення позивач просить суд їй виділити. При цьому з досліджених в судовому засіданні доказів, зокрема експертних висновків та технічних паспортів, вбачається, що приміщення 1-1 та 1-2, на які просить визнати право власності позивач, є самочинно збудованими.

Відповідач, заперечуючи проти висновків експертів з підстав того, що при їх підготовці були враховані приміщення, які не підлягають поділу, оскільки належать їй, а відповідні частки будинку та земельної ділянки, що виділяються, як позивачу так і відповідачу не відповідають реальному розміру їх часток, не ставила питання перед експертами з приводу поділу будинку та земельної ділянки та не пропонувала свого варіанту поділу та не надавала по суті спору інших доказів.

Отже за наявних у справі доказів об`єктивно здійснити поділ спільного майна в натурі між його співвласниками у суду можливості не було.

Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, представник позивача адвокат Юрченко Ю. В. подала 24.12.2025 засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу та, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити її позовні вимоги.

Вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивач просив врахувати реальний розподіл будинку та земельної ділянки, якими користуються сторони, з приводу чого відповідач не заперечувала.

Виділ частки позивача зі спільного майна може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири, як у цій справі, та з виплатою одному із співвласників компенсації вартості його частки у разі відступу від визначеного розміру часток.

Отже перешкод для поділу майна за таких міркувань у суду першої інстанції не було.

Місцевий суд помилково вказав, що сторони не погодилися з висновками експертів у справі, адже позивач не погодилася не із запропонованими варіантами поділу майна, а саме із розміром грошового відшкодування іншому співвласнику.

Натомість заперечення відповідача проти позову є необґрунтованими.

Відхиливши два висновки експерта, суд не вжив дії для призначення повторної або додаткової експертизи.

Висновки суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог є необґрунтованими, адже обидва експертні дослідження підтвердили технічну можливість поділу спільного майна.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказала про обґрунтованість висновків суду першої інстанції по суті спору у справі та про безпідставність вимог скаржника, зазначаючи про порушення її прав при поділі спільного майна у спосіб, який вимагає позивач у справі.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу 1 / 2 частини будинку з відповідною частиною надвірних споруд від 15.10.2003 та свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 08.07.2014 належить на праві власності 1 / 2 частина будинковолодіння АДРЕСА_1 та 1 / 2 частина земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1 га, розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110500000:01:004:0270.

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав від 22.11.2010 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.07.2014 1 / 2 частина будинковолодіння АДРЕСА_1 та 1 / 2 частина земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1 га, за вказаною адресою, кадастровий номер 7110500000:01:004:0270, належать на праві власності відповідачу ОСОБА_2 .

Позивач просить суд поділити в натурі вказане будинковолодіння між сторонами справи та визнати за нею право власності на окремий об`єкт нерухомого майна, що складає одиницю, а саме: прим. 1-1, площею 6,1 кв.м., прим. 1-2, площею 1,2 кв.м., прим. 1-3, площею 7,9 кв.м., житлове приміщення 1-4, площею 13,6 кв.м., житлове приміщення 1-5 площею 9,4 кв.м, прибудови «Б», площею 2,6 кв.м., прибудови «б», площею 1,9 кв.м., прибудови «У». Визнати за нею право приватної власності на окремий об`єкт нерухомого майна, а саме земельну ділянку за кадастровим номером 7110500000:01:004:0271, що складає одиницю по АДРЕСА_1 .

За клопотанням позивача у справі ухвалою суду від 26.01.2021 призначено судову будівельно-технічну експертизу.

15.01.2022 до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 04-21 від 13.01.2022.

З висновку експерта № 04-21 від 13.01.2022 вбачається, що експертом розроблений варіант поділу будинковолодіння АДРЕСА_1 відповідно до часток 1/2 до 1/2 з урахуванням фактичного користування. Графічне зображення даного поділу наведено в додатках № 1,1-а. Відступ від часток по вартості становить: для першого співвласника 1/2 - на 38741,5 грн менше; для другого співвласника 1/2 - на 38741,5 грн більше.

На думку експерта така різниця вартісних показників, викликана тим, що перший співвласник демонтував законно побудовані дві прибудови (літ. а1, а2, які позначені на планах технічних паспортів інв. № 58). Разом з тим прибудови А1-1, а6-а7, підвал п/д, самочинно збудовані і до розрахунків не включені. Розроблено варіант поділу земельної ділянки в частках 1/2 до 1/2 та в додатку № 1-б до висновку наведено графічне зображення даного розподілу.

Ухвалою суду від 24.03.2023 задоволено клопотання позивача та призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу.

02.08.2024 до суду надійшов висновок експертів за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №576/577/23-23/454/24-23 від 29.07.2024.

З висновку експерта № 576/577/23-23/454/24-23 від 29.07.2024 вбачається, що на розгляд суду пропонується один варіант розподілу будинковолодіння в частках 1 / 2 та 1 / 2 при виділі кожній зі сторін відокремленої частини будинку з самостійним виходом, відповідно до вимог нормативно документів та з незначним відхиленням від ідеальних часток співвласників. Варіант розподілу будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , відповідно до розмірів часток співвласників, розглянуто в таблиці № 7, а також схематично зображено в Додатках № 2 до висновку. Крім того запропоновано один варіант розподілу земельної ділянки, відповідно до варіанту розподілу житлового будинку в частках співвласників 1 / 2 та 1 / 2 наведеного додатку № 3 до висновку.

Відповідач заперечувала проти вказаних варіантів поділу домоволодіння, оскільки експертизи у справі проведено з урахуванням приміщень, які належать їй особисто та не можуть бути включені до загальної вартості будинку та до загальної його площі.

Такими є фактичні обставини у справі.

Правовідносини, які виникли між сторонами на їх підставі, мають таке правове регулювання.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном. Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (як у даній справі).

Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (частини перша, третя статті 364 ЦК України).

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Згідно приписів статей 358, 364 ЦК України слід дійти висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений з присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є: 1) розмір часток співвласників, 2) технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03.04.2013 у справі № 6-12цс13, а також у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 545/3753/16-ц, від 25.09.2019 у справі № 205/9065/15-ц, від 27.05.2020 у справі №173/1607/15, від 11.10.2021 у справі № 607/14338/19-ц.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають право власності на майно пропорційно своїй частці у ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен виділити його співвласнику таку частину житлового будинку та нежитлових будівель, яка відповідає розміру та вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди призначенню будівлі.

Такі правові висновки щодо виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, викладено у постанові Верховного Суду від 15.05.2024 у справі № 309/3900/16-ц.

За обставин даної справи сторони, як співвласники нерухомого майна, не дійшли згоди стосовно порядку його поділу в натурі, а саме того, яка частина житлового будинку та відповідно земельної ділянки буде надана у приватну власність кожному із співвласників.

Так спірне домоволодіння АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,10 га, розташована за цією ж адресою належать на праві спільної часткової власності в рівних частках двом співвласникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – сторонам по справі.

Згідно положень ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У даній справі судом за клопотанням позивача двічі призначалась судова будівельно-технічна експертиза та було отримано два висновки експерта - від 13.01.2022 та повторна від 29.07.2024, із зазначеними у них варіантах поділу будинку та земельної ділянки.

Отже спір у справі про порядок поділу спільного майна має вирішуватися саме з урахуванням вказаних вище висновків експерта.

Надаючи оцінку зазначеним експертним висновкам, суд першої інстанції цілком обґрунтовано відхилив висновок від 29.07.2024, адже з його змісту вбачається, що прибудови а3, а4, а5 включено у варіанти розподілу будинковолодіння.

З ухвали апеляційного суду Черкаської області від 11.09.2010 вбачається, що прибудови а4 та а5 до будинку АДРЕСА_1 належать ОСОБА_2 на праві особистої власності, отже відповідне майно не могло бути враховане до розміру часток при поділі спільного домоволодіння, оскільки воно вже має приватного власника.

Крім того, із зазначеної ухвали апеляційного суду вбачається і те, що ОСОБА_2 на праві власності належать надвірні споруди до будинку АДРЕСА_1 , зокрема сарай під літ. «В» та сарай під літ. «в».

Так згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 357 ЦК України співвласник житлового будинку, може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю того співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

Отже добудови, прибудови або будь-які поліпшення житлового будинку, які зробив один із його співвласників без згоди іншого (інших), не можуть впливати на розмір часток співвласників при поділі цього будинку, а відтак і їх вартість, проте, якщо це технічно можливо, залишаються у володінні того, хто їх збудував.

Такий правовий висновок викладено у постанові ВП ВС № 357/3145/20 від 23.04.2025.

Відтак у вказаному висновку експерта особисте майно одного із співвласників включено у предмет оцінки при поділі спільного майна, що безсумнівно призвело до помилкового визначення розміру частин нерухомого майна, що має виділятися кожному із співвласників відповідно до розміру його частки у праві власності на спірне майно.

Водночас апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції помилково відхилив висновок експерта від 13.01.2022 з підстав істотної розбіжності його дослідної частини із іншим висновком експерта від 29.07.2024, адже вказане саме по собі не може слугувати підставою для неврахування відповідних експертних відповідей на поставлені судом питання після перевірки їх відповідності матеріалами справи, а також співставлення із позовними вимогами у справі.

Невідповідність певних елементів експертного дослідження здійсненим співвласниками переплануванням нерухомого майна, на що звернув увагу суд першої інстанції, не може бути перешкодою для вирішення позовних вимог у справі, як складового елемента конвенційного права сторін на доступ до правосуддя згідно п.1 ст.6 ЄКПЛ.

По результатам судового розгляду спір не може залишитися без вирішення, адже у такому разі не буде досягнуто завдань цивільного судочинства, а саме розгляд і вирішення справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб – ч.1 ст.2 ЦПК України. В даному випадку спір судом першої інстанції залишився не вирішеним взагалі, що не відповідає заданням судочинства в Україні.

При цьому суд не позбавлений можливості самостійно на підставі наданих доказів встановити приміщення, які є складовими спільного нерухомого майна, належним чином відображені у технічній документації на домоволодіння та можуть бути виділені у власність співвласникам відповідно до висновку експерта та заявлених у справі позовних вимог, з урахуванням приписів релевантного законодавства.

Вказівка суду першої інстанції на те, що з висновку експерта від 13.01.2022 слідує, що при визначенні технічної можливості поділу житлового будинку площа прибудов а3, а4, а5 не включалась в загальну площу житлового будинку, оскільки вони не відповідають вимогам, що ставляться до житлових приміщень (висота приміщень менше 2,5 кв.м., товщина стін не відповідає товщині стін житлового будинку), є помилковою, адже, зокрема, ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 11.09.2010 прибудови а4 та а5 до будинку АДРЕСА_1 вже належать ОСОБА_2 ,

Так суд першої інстанції цілком міг використати висновок експерта від 13.01.2022 при вирішенні питання про поділ спільного майна, врахувавши, що зокрема, прибудови а4, а5 та сараї «В,в», які відповідно до ухвали апеляційного суду від 11.09.2010 належать саме ОСОБА_2 , а тому не можуть впливати на розмір часток співвласників при поділі цього будинку та їх вартість.

При цьому ст. 110 ЦПК України передбачає, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Таким чином висновки суду першої інстанції про відхилення позовних вимог з підстав недоведеності не відповідають обставинам справи, що згідно приписів п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду по результатам апеляційного перегляду справи.

Вирішуючи спір по суті, апеляційний суд вважає, що при поділі спільного майна слід використати висновок експерта від 13.01.2022 №04-21, який є невід`ємною частиною даної постанови апеляційного суду, та поділити спільне майно між співвласниками в натурі з урахуванням їх фактичного користування, виділивши ОСОБА_1 у приватну власність як окремий об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на: житлове приміщення 1-4, площею 13,6 кв.м., житлове приміщення 1-5, площею 9,4 кв.м., погріб літера п/д1, літня кухня літера Б, навіс літера б, вбиральня літера У, питна колонка №3, місцева каналізація - літера я, огорожа №1,частина огорожі №2 L =7м.

Відповідно, іншому співвласнику ОСОБА_2 слід виділити у приватну власність як окремий об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на: житлове приміщення 2-4, площею 16,3 кв.м., житлове приміщення 2-5, площею 12,0 кв.м., прибудова літера а3, прибудова літера а4, прибудова літера а5, сарай літера В, сарай-прибудова в, погріб літера Г, убиральня літера Ж, погріб літера п/д2, частина огорожі №2 L =13,30 м, ганок.

Також за ОСОБА_1 у порядку поділу спільного майна слід виділити у приватну власність окремий об`єкт нерухомого майна, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 7110500000:01:004:0270, що складає одиницю за адресою АДРЕСА_1 , частина якої на план-схемі до висновку експерта від 13.01.2022 позначена червоним кольором.

ОСОБА_2 у порядку поділу спільного майна слід виділити у приватну власність окремий об`єкт нерухомого майна, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 7110500000:01:004:0270, що складає одиницю за адресою АДРЕСА_1 , частина якої на план-схемі до висновку експерта від 13.01.2022 позначена зеленим кольором.

Для забезпечення проходів і обслуговування будівель в домоволодінні необхідно встановити земельні ділянки спільного користування сторін площею 4,2 + 6,2 = 10,4 кв.м., частина якої на план-схемі до висновку експерта від 13.01.2022 позначена жовтим кольором.

Також апеляційний суд враховує, що позивач в уточнених позовних вимогах помилково зазначив кадастровий номер земельної ділянки, що підлягає поділу.

Апеляційний суд бере до уваги, що при поділі спільного майна має місце припинення права спільної власності щодо відповідного майна з виникненням щодо його складових частин права приватної власності у кожного із співвласників, що належним чином відповідатиме приписам статей 358, 364 ЦК України.

Отже визнавати право власності на частину спільного майна лише з позивачем, про що вона просить в уточнених позовних вимогах, не відповідатиме належному правовому регулюванню питання поділу об`єкта права спільної сумісної власності між співвласниками.

Водночас мають бути задоволені позовні вимоги про припинення права спільної часткової власності на спільне майно – житловий будинок з прибудовами за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 7110500000:01:004:0270.

Апеляційний суд враховує, що визнавати у порядку поділу спільного майна за позивачем право власності на прим. 1-1, прим. 1-2, прим. 1-3 підстав не має, адже з матеріалів справи, зокрема висновку експерта від 13.01.2022 та також технічної документації на вказане будинковолодіння, вбачається, що вказані об`єкти є самочинним будівництвом, отже визнавати на них право власності при поділі спільного майна всупереч вимог ст. 331 ЦК України про порядок набуття права власності на новостворене нерухоме майно після прийняття його до експлуатації підстав не має.

Апеляційний суд враховує, що при вказаному вище порядку поділу спільного майна сторін матиме місце незначний відступ від рівності часток співвласників, що потребуватиме здійснення виплати компенсації одному із співвласників.

Однак позивач відповідної позовної вимоги не заявляє та в судовому засіданні наполягав на поділі майна без отримання грошової компенсації від відповідача, отже, з метою забезпечення вирішення спору по суті, апеляційний суд вважає за можливе розглянути позовні вимоги у справі в заявлених межах та питання про стягнення грошової компенсації не вирішувати.

З урахуванням вказаних висновків апеляційний суд вважає за можливе задовольнити вимоги апеляційної скарги частково.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

апеляційну скаргу – задовольнити частково.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01.12.2025 у даній справі - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна в натурі – задовольнити частково.

Поділити в натурі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок з прибудовами за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 7110500000:01:004:0270.

Припинити право спільної часткової власності на належні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частини житлового будинку з прибудовами за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 7110500000:01:004:0270.

Виділити ОСОБА_1 як окремий об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , та визнати за нею право власності на: житлове приміщення 1-4, площею 13,6 кв.м., житлове приміщення 1-5, площею 9,4 кв.м., погріб літера п/д1, літня кухня літера Б, навіс літера б, вбиральня літера У, питна колонка №3, місцева каналізація літера я, огорожа №1,частина огорожі №2 L =7м.

Виділити ОСОБА_2 як окремий об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , та визнати за нею право власності на : житлове приміщення 2-4, площею 16,3 кв.м., житлове приміщення 2-5, площею 12,0 кв.м., прибудова літера а3, прибудова літера а4, прибудова літера а5, сарай літера В, сарай-прибудова в, погріб літера Г, убиральня літера Ж, погріб літера п/д2, частина огорожі №2 L =13,30 м, ганок.

Виділити ОСОБА_1 у приватну власність як окремий об`єкт нерухомого майна, а саме: частину земельної ділянки з кадастровим номером 7110500000:01:004:0270 загальною площею 0,10 га, за адресою АДРЕСА_1 , яка на план-схемі до висновку експерта від 13.01.2022 за № 04-21 позначена червоним кольором.

Виділити ОСОБА_2 у приватну власність, як окремий об`єкт нерухомого майна, а саме: частину земельну ділянку з кадастровим номером 7110500000:01:004:0270 загальною площею 0,10 га, за адресою АДРЕСА_1 , яка на план-схемі до висновку експерта від 13.01.2022 за № 04-21 позначена зеленим кольором.

Для забезпечення проходів і обслуговування будівель в домоволодінні необхідно встановити дві земельні ділянки спільного користування сторін площею 4,2 та 6,2 = 10,4 кв.м., які на план-схемі до висновку експерта від 13.01.2022 за № 04-21 позначені жовтим кольором.

У задоволенні решти позовних вимог у справі – відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 15.04.2026.

Суддя-доповідач

Судді