Суд: Подільський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення вимог фінансового контролю
Дата: 14 квітня 2026 р.
Справа: №758/4960/26
Суддя: Денисов О. О.
Справа № 758/4960/26
3/758/2533/26
Категорія 289
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 18 березня 2026 року №47-01/80/26, складеним заступником керівника відділу контролю за своєчасністю подання декларацій Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій НАЗК ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Так, будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції (далі - Закон), несвоєчасно без поважних причин подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацію особи уповноваженої на виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік (щорічна декларація).
Відповідно до наказу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 08.06.2017 №70-К ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу організації медичної реабілітації департаменту медичних та соціальних послуг виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.
Наказом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 28.09.2018 №111-к ОСОБА_1 переведено на посаду заступника начальника управління - начальника відділу організації надання медичної реабілітації управління медичних та соціальних послуг виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України з 01.11.2018 за згодою.
Наказом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 29.03.2023 №74-к ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника управління - начальника відділу організації надання медичної реабілітації управління медичних та соціальних послуг виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України 30.03.2023, у зв?язку зі скороченням чисельності та штату працівників.
Так, посада ОСОБА_1 заступника начальника управління - начальника відділу організації надання медичної реабілітації управління медичних та соціальних послуг виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України відноситься до посад визначених у примітці до ст. 56 Закону.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо поширення дії закону на членів правління Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду, Наглядової ради Пенсійного фонду та відповідних посадових осіб" від 17 листопада 2021 року №1893-IX, який набрав чинності з 19 грудня 2021 року, підпункт "и" було викладено в такій редакції: "и) посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Фонду соціального страхування України та Пенсійного фонду, органів влади Автономної Республіки Крим".
Відповідно до п.п. "и" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" у чинній редакції, суб?єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Пенсійного фонду, органів влади Автономної Республіки Крим.
Згідно з абз. 5 ч.1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб?єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.
Відповідно до листа Національного агентства з питань запобігання корупції №190-07/10442 від 14.04.2022, Національним агентством наголошувалось, що з метою уникнення порушень працівниками Фонду соціального страхування України положень чинного антикорупційного законодавства, керуючись п.15 ч.1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» Національним агентством надані роз?яснення, згідно яких перелік суб?єктів, на яких поширюється дія Закону (в тому числі обов?язок щодо подання декларацій), визначено у ст. 3 Закону. До таких суб?єктів належать, зокрема: посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Фонду соціального страхування України (п.п. «и» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону).
Згідно р. 2 Статуту Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 03.04.2015 №8, Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов?язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов?язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із цим статутом. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Основними завданнями Фонду та його робочих органів є: реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування.
Статтями 4, 9 Закону України "Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування" в редакції станом до 01 січня 2023 року (до припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України) визначено, зокрема, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов?язковим державним соціальним страхуванням і реалізує політику у цій сфері.
Відповідно до р. 5 Статуту Фонду соціального страхування України, виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду.
Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та Положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.
Робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та в порядку, визначених законом, цим Статутом, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення, що затверджується правлінням Фонду та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.
Листом (роз`ясненням) Національного агентства №47-08/17413/20 від 13.05.2020, повідомлено в.о. директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України про те, що положення частини п`ятої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" не поширюються на посадових осіб Фонду, а отже, вони зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у загальному порядку.
Окрім цього, листом Національного агентства №47-08/44319/20 від 28.08.2020 Фонд соціального страхування України поінформовано, що посадові та службові особи органів Фонду соціального страхування України належать до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема пп. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, а Фонд соціального страхування України є державним органом у розумінні Закону.
Таким чином, відповідно до пп. «и» п. 1 ч. 1 ст. З Закону, ОСОБА_1 є суб?єктом, на якого поширюється дія Закону.
Тому, згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1, ч. 1 статті 45 Закону, приміткою до ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_1 є суб?єктом декларування та суб?єктом адміністративного правопорушення.
Згідно з приміткою до ст. 56 Закону посади заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, відносяться до службових осіб які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов?язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до Закону України від 08.07.2022 №2381-IX «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану», який набрав чинності 03.08.2022, суб?єкт декларування зобов?язаний подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кінцевий строк подання якої припадає на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», протягом дев?яноста календарних днів з дня його припинення чи скасування.
Законом України від 20.09.2023 №3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12 жовтня 2023, відновлено декларування у порядку та строки, визначені ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Частиною першою статті 65-1 Закону встановлено, що за вчинення корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Частиною першою статті 45 Закону встановлено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ'" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов?язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до пп. 1 п. 2 розділу II Порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 №252/23, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за №1965/41021, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Пунктом 2-7 Прикінцевих положень Закону врегульовано, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Таким чином, ОСОБА_1 зобов?язана була подати щорічну декларацію за 2021 рік, не пізніше 31.01.2024, тобто до 00 годин 00 хвилин 01.02.2024.
Згідно з відомостями з Реєстру, щорічну декларацію за 2021 рік, ОСОБА_1 подала 31.03.2025 о 00:38 (унікальний ідентифікатор декларації - 66fd3fd2-829c-49c2-af86-f9ac9c850b55).
Згідно послідовності дій користувача Реєстру, які вчинила ОСОБА_1 дії по заповненню щорічної декларації за 2021 рік розпочала лише 30.03.2025.
При цьому, слід зазначити, що ОСОБА_1 ознайомлена з вимогами та обмеженнями встановленими Законом України «Про запобігання корупції» під особистий підпис 28.12.2021 (службова записка виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 10.01.2022 №Bн-6).
Разом з тим, листом Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Пенсійного фонду України від 08.12.2023 №2800-13-8/69883 ОСОБА_1 також поінформовано щодо видів та строків подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», зокрема щодо подання декларацій за 2021, 2022, 2023 та при звільненні.
Згідно зі службовою запискою керівника Департаменту інформаційних систем, аналітичної роботи та захисту інформації Національного агентства від 19.02.2026 №70-05/1873-26, технічних несправностей та перебоїв у роботі Реєстру, які б завадили поданню декларації у визначений Законом період не зафіксовано.
Листом від 03.03.2026 №47-01/13001-26 ОСОБА_1 запрошувалась до Національного агентства на 11:00 18.03.2026 для надання пояснень та, у разі наявності підстав, складання протоколів про адміністративні правопорушення. Для належного інформування ОСОБА_1 направлено вказане запрошення до особистого кабінету Реєстру та на електронну пошту, вказану в особистому кабінеті Реєстру (підтвердження додається).
17.03.2026 ОСОБА_1 направила свої пояснення на електронні адреси info@nazk.gov.ua та o.lazutina@nazk.gov.ua, а також до особистого кабінету Реєстру (підтвердження додається).
Так, у своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що Законом України від 03.03.2022 №2115-IX встановлено відтермінування щодо подання декларацій, а, відповідно, подати такі декларації необхідно буде протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період такого неподання.
Разом з тим, ОСОБА_1 пояснила, що у Роз?ясненнях Національного агентства 07.03.2022 №4, зазначено щодо строків подання декларацій у 2022 році (з огляду на воєнний стан).
Також, ОСОБА_1 зазначила, що вкзана правова норма була чинна станом на момент її звільнення, 30.03.2023, із займаної посади, що пояснює неподання нею декларацій.
Разом з тим, ОСОБА_1 зазначила, що 30.03.2025 отримала повідомлення Національного агентства (листи від 12.03.2025 №47-02/21259-25 та №47-02/21261-25) щодо необхідності подати декларації, та після цього виконала законний обов?язок, й 31.03.2025 подала декларації за 2021, 2022 роки, перед звільненням за період з 01.01.2023 по 30.03.2023 та щорічну за 2023 рік.
Уважно вивчивши надані пояснення, зазначені обставини не можуть бути визнані як поважні причини несвоєчасного подання декларації.
Так, обов?язок подання суб?єктами декларування декларацій, встановлений статтею 45 Закону, є імперативним і не ставиться Законом в залежність від будь яких обставин (в тому числі, технічної, фізичної можливості суб?єкта декларування його реалізувати, або внаслідок некоректних дій або бездіяльності самого суб?єкта декларування або незнання закону тощо).
Так, правила декларування (подання або відтермінування) встановлює та змінює виключно Верховна Рада України.
12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України №3384-IX Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено декларування у порядки та строки визначені Законом України «Про запобігання корупції».
З метою реалізації цього повноваження та на виконання пункту 3 розділу ІІ Закону України від 20.09.2023 №3384-IX Національне агентство підготувало Роз?яснення від 13.11.2023 №4 (зі змінами та доповненнями).
Водночас, 13.11.2023 втратили чинність Роз?яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю в умовах воєнного стану (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку, проведення перевірок) від 07.03.2022 №4.
Крім того, обов?язок належної підготовки суб?єкта декларування для своєчасної подачі декларації покладається на самого суб?єкта декларування.
Разом з тим, з моменту відновлення етапу декларування, а саме з 12.10.2023 року до кінцевого терміну подачі декларації - 31.01.2024, законодавцем надано достатньо часу для здійснення всіх необхідних дій для подачі таких декларацій в установлений Законом термін.
Таким чином, ОСОБА_1 зобов?язана була подати щорічну декларацію за 2021 рік до 01.02.2024, а тому, обставини викладені у її поясненні не можуть бути прийняті як поважні причини несвоєчасного подання декларації, оскільки остання мала об?єктивну можливість для подання щорічної декларації за 2021 рік вчасно.
Варто зазначити, що ОСОБА_1 листом Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Пенсійного фонду України від 08.12.2023 № 2800-13-8/69883 (вже після її звільнення) поінформовано щодо необхідності подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021, 2022, 2023 та при звільненні, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
Невжиття заходів ОСОБА_1 щодо своєчасного подання декларації за 2021 рік не може визнаватися реабілітуючою обставиною та поважною причиною для несвоєчасного подання декларацій, оскільки обов?язок виконання вимог Закону лежить виключно на суб?єкті декларування.
Згідно абз. 9 п.п. 1 п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 22.05.2017 №223-943/0/4-17 «щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов?язані з корупцією», під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв?язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб - сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.
Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об?єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов?язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 16.05.2025 у справі №803/23/25).
Слід зауважити, що наявність чи відсутність умислу для наявності складу даного правопорушення, юридичного значення не має, оскільки з об?єктивної сторони вказане правопорушення має формальний склад, тобто законодавець встановив відповідальність суб?єкта декларування безпосередньо за несвоєчасне подання декларації, незалежно від наявності такого умислу, що підтверджується судовими рішеннями у справах N?284/850/24 (Житомирський апеляційний суд від 13.03.2025), №150/160/25 (Чернівецький районний суд Вінницької області від 06.05.2025), №752/8274/25 (Голосіївський районний суд міста Києва від 25.04.2025).
Разом з тим, несвоєчасне подання декларації є порушенням вимог антикорупційного законодавства, що посягає на принцип відкритості та підзвітності державної служби. Формальний склад правопорушення виключає необхідність встановлення негативних наслідків, а сама дія не може вважатися малозначною, оскільки підриває суспільну довіру до державних органів, порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на встановлений порядок діяльності органів влади та місцевого самоврядування, а також порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади та місцевого самоврядування (судове рішення Житомирського апеляційного суду від 13.03.2025 у справі №284/850/24; судове рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.10.2025 у справі №456/4510/25).
Таким чином, поважних причин, які б перешкодили вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 в ході збору матеріалів по даному факту не встановлено.
Місце вчинення адміністративного правопорушення: оскільки ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення є суб?єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов?язаного з корупцією, у зв?язку із перебуванням на посаді заступника начальника управління - начальника відділу організації надання медичної реабілітації управління медичних та соціальних послуг виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, то місцем вчинення правопорушення слід вважати місцезнаходження її місця роботи: вул. Боричів Тік, 28, м. Київ, 04070.
Час вчинення адміністративного правопорушення є дата фактичного подання декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто 31.03.2025 о 00:38.
Враховуючи, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є правопорушенням, яке полягає в несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, факт подання її поза встановлений Законом строк утворює в діях ОСОБА_1 об?єктивну сторону правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, несвоєчасно без поважних причин подала щорічну декларацію за 2021 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину в учиненому заперечила, не підтвердила обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Захисник ОСОБА_1 - Дзявун Ю.С. подала клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності та за відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Прокурор у судовому засіданні просив визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, притягнути її до відповідальності та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суддя дійшов висновку про таке.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 1 статті 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб?єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого нею діяння (дії або бездіяльності).
Виходячи із диспозиції частини 1 статті 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов?язаним з корупцією, що вчиняється суб?єктом декларування, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом України «Про запобігання корупції», призвела до порушення даного Закону (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальній відповідальності. Суб?єкт декларування, з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності, вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає свою провину і викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.
Суб?єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне подання декларації буде відсутня у разі об?єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і подальше несвоєчасне подання декларації не утворює складу адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб?єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію. Поважних причин, які б перешкодили ОСОБА_1 вчасно подати щорічну декларацію за 2021 рік шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, не встановлено, доказів не надано.
Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов?язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб?єктом декларування, 31.03.2025 о 00:38 подала щорічну декларацію за 2021 рік шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, встановлено дослідженими доказами в справі, зокрема:
- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 від 18 березня 2026 № 47-01/80/26 в якому зафіксовано обставини вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією;
- послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 в період з 12.10.2023-01.04.2025;
- наказом директора Фонду соціального страхування України Баженкова Є. про переведення ОСОБА_1 на посаду заступника директора департаменту - начальника відділу організації надання медичних послуг департаменту медичних та соціальних послуг виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України;
- наказом голови комісії з реорганізації ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора департаменту - начальника відділу організації надання медичних послуг департаменту медичних та соціальних послуг виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами. Будь-яких доказів, що спростовують зазначені обставини або свідчать про відсутність вини, суду не надано.
З огляду на наведені обставини, ОСОБА_1 згідно з протоколом про вчинення адміністративного правопорушення від 18 березня 2026 № 47-01/80/26 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Нормою ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Це правопорушення, пов`язане з корупцією. Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Днем вчинення в цьому випадку є наступний день після дня, коли сплив строк подання декларації.
Декларацію ОСОБА_1 мала подати до 31.01.2024, а подала 31.03.2025.
18 березня 2026 року складено протокол № 47-01/80/26 про адміністративне правопорушення.
Справа надійшла до суду 25.03.2026, а фактично передана судді 30.03.2026 - коли вже минув двохрічний строк накладення стягнення, що унеможливило її розгляд у межах 2 років із дня вчинення правопорушення (31.01.2024 - 31.01.2026). В такому разі за приписами п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП відкрите провадження належить закрити, а юридичні процедури припинити.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 23, 33, , ч. 1 ст. 172-6, 247, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Провадження у справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. О. Денисов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua