Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №757/54857/23-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54857/23-ц

пр. 2-1923/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

за участю:

представника позивача - не з`явився,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» (далі - позивач, ТОВ «Позняки-Автосервіс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги по обслуговуванню і участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території у розмірі 68 870,00 грн. (основний борг), інфляційну складову боргу у розмірі 29 940,26 грн., три процента річних у розмірі 4 859,90 грн., пеню у розмірі 5 226,98 грн., та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 01 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено Договір № 1-4-1-2В/ЛУ30Б про надання послуг і участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території, відповідно до умов якого позивач зобов`язувався прийняти на обслуговування належне машиномісце № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , що знаходяться на другому поверсі підземної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 ; забезпечити обслуговування стоянки і прилеглої території, збереження транспортних засобів власника на стоянці, а відповідач, у свою чергу, прийняв умови обслуговування та зобов`язався щомісячно оплачувати вартість послуг позивача у розмірі 370,00 грн. за одне паркомісце.

З 01 квітня 2017 року діяв тариф за обслуговування одного паркомісця у розмірі 490,00 грн щомісячно, з 01 серпня 2021 року - 780,00 грн щомісячно (діючий тариф). Позивач направляв відповідачу додаткову угоду про підвищення тарифу від 01 серпня 2021 року, в якій пропонувалося погодити щомісячну плату за утримання автостоянки у сумі 780,00 грн за обслуговування одного машиномісця, яка залишилася без реагування. Проте, відповідач заперечень щодо нових тарифів на адресу ТОВ «Позняки-Автосервіс» не направляв, продовжував користуватися послугами, проте не оплачував їх вартість у повному обсязі. Відповідач отримував послуги з утримання машиномісць, проте зобов`язання щодо своєчасної оплати за надані послуги у повному обсязі виконані не були, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, яка станом на 01 листопада 2023 року складає 68 870,00 грн. Також, на підставі статті 625 ЦК України, позивачем нараховану інфляційну складову у розмірі 29 940,26, три відсотки річних у розмірі 4 859,90 грн., пеню у розмірі 5 226,98 грн.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2023 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14 березня 2024 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 березня 2024 року задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи на 04 червня 2024 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04 червня 2024 року відкладено розгляд справи на 16 вересня 2024 року.

17 червня 2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позовних вимог вказавши, що утримання та обслуговування машиномісць не належить ані до житлових, ані до комунальних послуг і надаються виключно на договірних засадах. Укладений договір між ТОВ «Позняки-Автосервіс» та ОСОБА_1 не містить умов щодо можливості односторонньої зміни істотних умов договору, а отже встановлені ТОВ «Позняки-Автосервіс» тарифи є неправомірними, а розмір заборгованості недоведеним. Заперечував проти стягнення витрат на правничу допомогу.

У зв`язку з чергуванням судді як слідчий суддя судове засідання, призначене на 16 вересня 2024 року, знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 12 грудня 2024 року.

14 листопада 2024 року від представника відповідача - ОСОБА_3. до суду надійшла заява про застосування строків позовної давності.

Протокольною ухвалою від 12 грудня 2024 року розгляд справи відкладено на 17 березня 2025 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17 березня 2025 року розгляд справи відкладено на 07 липня 2025 року.

У зв`язку з чергуванням судді як слідчий суддя судове засідання, призначене на 07 липня 2025 року, знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 15 жовтня 2025 року.

Протокольною ухвалою від 15 жовтня 2025 року розгляд справи відкладено на 27 січня 2026 року.

20 жовтня 2025 року від представника позивача - Фоменка Д.А. до суду надійшли додаткові письмові пояснення по справі, відповідно до яких сторона позивача посилається на те, що дії відповідача ОСОБА_1 стосовно заперечення наявності у нього зобов`язань по оплаті послуг з утримання і обслуговування паркомісць, належних йому на праві власності, суперечить добросовісності, оскільки не відповідає попередній поведінці відповідача, який раніше уклав договір з позивачем та частково оплачував надані послуги, отже визнав відповідний обов`язок, однак в подальшому перестав його виконувати.

Зазначає про те, що заява відповідача про застосування судом строків позовної давності до вимог позивача є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідач частково оплачував, надані позивачем послуги, що підтверджується даними бухгалтерського обліку. Часткові оплати відповідачем заборгованості підтверджують факт вчинення дій, що свідчать про визнання ним свого боргу, а відтак перебіг позовної давності кожного разу переривався в момент здійснення оплати та починався заново в силу положень статті 264 ЦК України.

12 січня 2026 року від представника відповідача - ОСОБА_3 до суду надійшли додаткові пояснення, в яких він заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

23 січня 2026 року від представника позивача - Фоменка Д.А. до суду надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, а саме: від суми інфляційних нарахувань в розмірі 29 940,00 грн, 3% річних в розмірі 4 859,90 грн та пені в розмірі 5 226,98 грн. Просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 68 870,00 грн, судовий збір в розмірі 2 684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

У зв`язку з неможливістю фіксування судового засідання з технічних причин судове засідання, призначене на 27 січня 2026 року, знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 30 березня 2026 року.

03 березня 2026 року від представника відповідача - ОСОБА_3 до суду надійшли додаткові пояснення в яких він заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

30 березня 2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову з мотивів, викладених ним у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Позняки-Автосервіс» здійснює діяльність з технічного обслуговування підземної автостоянки до житлового будинку АДРЕСА_1 , прийнятої в експлуатацію державною приймальною комісією та переданої для подальшої експлуатації ТОВ «Позняки-Автосервіс».

01 квітня 2008 року між ТОВ «Позняки-Автосервіс» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1-4-1-2В/ЛУУ30Б про надання послуг по обслуговуванню й участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилягаючої території (далі - Договір), згідно умов якого власник передає, а виконавець приймає на обслуговування місця № 1 та № 2, що знаходяться на другому поверсі підземної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 та належать власникові на праві приватної власності.

Згідно з пунктом 1.2 Договору виконавець забезпечує обслуговування стоянки і прилягаючої території, охорону транспортних засобів власника на стоянці, а власник оплачує послуги виконавця по обслуговуванню стоянки і бере участь у витратах по її утриманню.

Відповідно до пункту 2.1 Договору виконавець зобов`язався забезпечити умови обслуговування стоянки, охорону, цілодобовий пропускний та внутрішній режим, здійснювати комплекс робіт по утриманню стоянки та прилягаючої території в належному технічному і санітарному стані та інші послуги.

Власник зобов`язаний своєчасно сплачувати виконавцю вартість послуг та свою частку у витратах по утриманню й обслуговуванню стоянки згідно умов даного Договору (пункт 2.2 Договору)

Відповідно до пункту 4.1 Договору власник оплачує надані виконавцем послуги в сумі, що відповідає частці власника у витратах по утриманню й обслуговуванню стоянки.

Згідно пункту 4.4. Договору на момент підписання даного Договору сума однієї частки (одного місяця) власника у витратах по утриманню і обслуговуванню стоянки на місяць складає 195 грн без ПДВ. Всього до сплати за два місяця 390 грн на місяць без ПДВ.

Оплата здійснюється власником на поточний місяць не пізніше 25-го числа поточного місяця (пункт 4.5 Договору).

Відповідно до пункту 7.1 Договору, цей Договір складений строком на 3 роки з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2010 року.

01 серпня 2021 року стороною позивача засобами поштового звязку була надіслана додаткова угода до договору № 1-4-1-2В/ЛУ30Б від 01квітня 2008 року про підвищення вартості обслуговування машиномісць до 780,00 грн. за одне машиномісце, що підтверджується копією опису цінного листа (т. 1, а.с. 20).

Організацію та порядок надання послуг щодо зберігання транспортних засобів (автомобілів, автобусів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, мопедів, причепів), що належать громадянам, а також транзитних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні та міжміські перевезення, регламентують Правила зберігання автотранспортних засобів на автостоянках, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 115.

Ці Правила поширюються на всі автостоянки (крім автостоянок - гаражних кооперативів), що охороняються, незалежно від форм власності, які є суб`єктами господарської діяльності, чи належать цим суб`єктам (пункт 1 цих Правил).

Відповідно до пунктів 15, 16 зазначених Правил, плата за зберігання транспортних засобів на автостоянках та інші супутні послуги справляється за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, з видачею квитанції чи касового чека. На всіх автостоянках плата за тимчасове зберігання транспортного засобу справляється за передбачуваний термін зберігання, а за довготермінове - на умовах, передбачених у договорі зберігання транспортного засобу.

За положеннями пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статей 6, 627, 629 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства згідно статті 628 цього Кодексу.

Як визначено у частині першій статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено у частині першій статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати належним чином за надані позивачем послуги по обслуговуванню й участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території.

Однак, відповідач, одержуючи послуги по обслуговуванню й участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території, за них не сплачує в установленому законом порядку, у зв`язку із чим за період з 01 січня 2016 року по 21 липня 2023 року утворилась заборгованість, яка станом на 01 листопада 2023 року становить 68 870,00 грн (т. 1, а.с. 16-17).

21 липня 2023 року відповідач подарував місця № 1 та № 2, що знаходяться на другому поверсі підземної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 , своїй доньці - ОСОБА_2 , що підтверджується відповідними договорами дарування.

Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у частинах першій, другій статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно частин першої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_1 не надав суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження повної сплати заборгованості за надані послуги з утримання та обслуговування машиномісць за Договором № 1-4-1-2В/ЛУ30Б від 01 квітня 2008 року. Розрахований позивачем розмір заборгованості відповідачем не спростований.

Наведені доводи сторони відповідача не спростовують обставин, на які посилається представник позивача як на підставу позову, оскільки відповідач за період з 01 січня 2016 року по 21 липня 2023 року частково оплачував вартість наданих позивачем послуг, як це передбачено укладеним з позивачем договором про надання послуг, визнаючи законність його вимоги про оплату за надані йому послуги.

Ураховуючи викладене, суд не застосовує наслідки пропуску строку позовної давності, про що заявив відповідач.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що ТОВ «Позняки-Автосервіс» належно не повідомило ОСОБА_1 про зміну тарифів на утримання стоянки, оскільки заперечень щодо нових тарифів відповідач на адресу позивача не направляв, продовжив користуватись послугами, проте оплачував послуги не своєчасно і не у повному обсязі. Водночас, відсутність підписаних додаткових угод не може бути підставою для звільнення Відповідача від оплати за фактично надані позивачем послуги з утримання машиномісць.

Верховний Суд у постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 761/48615/18 вказав, що відсутність договору не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати за фактично надані йому послуги з утримання машиномісця, оскільки такі послуги не можуть бути відокремлені, та щодо отримання яких відповідач не може бути позбавлений у зв`язку із специфікацією їх надання (прибирання, охорона, утримання систем пожежної безпеки, освітлення тощо, які здійснюються для власників усіх машиномісць одночасно).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Позняки-Автосервіс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з утримання та обслуговування машиномісця у розмірі 68 870,00 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В порядку статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.

Як визначено у статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач у клопотання про стягнення судових витрат просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача додано до позовної заяви: копію договору № 18/08/23/ПА про надання правничої допомоги від 18 серпня 2023 року, укладеним між ТОВ «Позняки-Автосервіс», в особі директора Кушнір Т.П. (Клієнт), та адвокатом Фоменком Д.А. (Адвокат); копію додаткової угоди № 8 від 30 жовтня 2023 року до договору № 18/08/23/ПА про надання правничої допомоги від 18 серпня 2023 року; копію додаткової угоди № 20 від 06 березня 2024 року до договору № 18/08/23/ПА про надання правничої допомоги від 18 серпня 2023 року; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 04 липня 2025 року.

Відповідно до пункту 1.1. Договору № 18/08/23/ПА про надання правничої допомоги від 18 серпня 2023 року, Адвокат зобов`язується надавати Клієнту правничу/правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором та додатками до нього, а Клієнт зобов`язується оплатити гонорар адвоката за надання правничої/правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Згідно пунктів 1, 2 Додаткової угоди № 8 від 30 жовтня 2023 року до договору № 18/08/23/ПА про надання правничої допомоги від 18 серпня 2023 року, гонорар Адвоката за послуги з професійної правничої допомоги, а саме: представництво інтересів Клієнта в Печерському районному суді м. Києва в цивільній справі за позовом ТОВ «Позняки-Автосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, становить фіксовану суму 5 000,00 грн та повинен бути сплачений клієнтом протягом 60 днів після набрання законної сили рішенням суду в цивільній справі за вищевказаним позовом.

Згідно пунктів 1, 2 Додаткової угоди № 20 від 06 березня 2024 року до договору № 18/08/23/ПА про надання правничої допомоги від 18 серпня 2023 року, гонорар Адвоката за послуги з професійної правничої допомоги, а саме: представництво інтересів Клієнта в Печерському районному суді м. Києва в цивільній справі за позовом ТОВ «Позняки-Автосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, становить фіксовану суму 10 000,00 грн та повинен бути сплачений клієнтом протягом 60 днів після набрання законної сили рішенням суду в цивільній справі за вищевказаним позовом.

По факту надання вищевказаної правничої допомоги ТОВ «Позняки-Автосервіс» та адвокат Фоменко Д.А. склали Акт № 8 приймання-передачі наданих послуг від 04 липня 2025 року, згідно якого Адвокат надав, а Клієнт прийняв послуги з професійної правничої допомоги, а саме: послуги з представництва інтересів клієнта в Печерському районному суді м. Києва в цивільній справі за позовом ТОВ «Позняки-Автосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до пункту 2 Акта гонорар Адвоката за послуги з професійної правничої допомоги становить фіксовану суму у розмірі 15 000,00 грн та повинен бути сплачений клієнтом протягом 60 днів після набрання законної сили рішенням суду в цивільній справі за вищевказаним позовом.

Відповідач заявив заперечення проти розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Перевіривши надані позивачем докази на підтвердження понесених судових витрат, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу - 15 000 грн. не є співмірним зі складністю справи, виконаною роботою (наданими послугами), часом, витраченим на виконання цих робіт (надання послуг), та обсягом наданих послуг та виконаних робіт; такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним і не є розумним.

Суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, що справа не є складною, та з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц та від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

За таких обставин, ураховуючи документально надані докази здійснення позивачем оплати правничих послуг, суд дійшов висновку, що вимоги про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню у розмірі 10 000,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 11, 509, 525, 526, 530, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, статтями 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274-279, 353, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» заборгованість за надані послуги з утримання та обслуговування машиномісць за період з 01 січня 2016 року по 21 липня 2023 року в розмірі 68 870,00 (шістдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Позняки-автосервіс»: 02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 3; код ЄДРПОУ 30183224.

Відповідач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 16.04.2026 року.

Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ