Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №756/2484/26 — Оболонський районний суд міста Києва

16.04.2026 Справа № 756/2484/26

Унікальний номер 756/2484/26

Провадження номер 2/756/4432/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Сєда С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовним вимог

Позивач ТОВ «Споживчий Центр» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 05.04.2024-100003629 від 05 квітня 2024 року в розмірі 17983,20 грн., що складається з: 10630,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6803,20 грн. - заборгованість за процентами, 550,00 грн. - заборгованість за неустойкою. Позивач просить покласти судові витрати на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 05 квітня 2024 року укладено кредитний договір № 05.04.2024-100003629. Відповідно до умов договору, позичальнику надано кредит у розмірі 11000,00 грн. строком на 42 дня, дата повернення 16 квітня 2024 року. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.0% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

20 березня 2024 року між сторонами укладено додаткову угоду, якою продовжено строк дії договору до 57 днів, дата повернення кредиту 01 травня 2024 року.

05 квітня 2024 року між сторонами укладено додаткову угоду, якою продовжено строк дії договору до 73 днів, дата повернення кредиту 17 травня 2024 року.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі, у свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 17983,20 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь та судові витрати зі сплати судового збору 2662,40 грн.

Рух справи

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 лютого 2026 справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддею скеровано запит до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) КП ГІОЦ «Реєстру територіальної громади м. Києва» щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 25 лютого 2026 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 06 квітня 2026 року.

06 квітня 2026 року розгляд справи відкладено через перебування судді на лікарняному.

Представник позивача в судове засідання 16 квітня 2026 року не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлялися належним чином. В позовній заяві представник позивача просив розглядати справу за їх відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Копія ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження та судова повістка надсилалась відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Згідно зі зворотнім поштовим сповіщенням, судова повістка повернута до суду без вручення із позначенням «адресат відсутній».

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Дослідивши письмові докази подані в обґрунтування позову, судом встановлені наступні обставини та правовідносини між сторонами.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 06.03.2024-100001437 від 06 березня 2024 року в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», частиною якого є відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт).

Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 11000,00 грн. строком на 42 дні, дата повернення 16 квітня 2024 року, з використанням електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за договором НОМЕР_1 .

Відповідно до квитанції iPay.ua - 2434102594 здійснено переказ 06 березня 2024 року 13:11 грошових коштів в сумі 11000,00 грн, номер картки 516780*45, призначення платежу: Видача за договором кредиту №06.03.2024-100001437.

Згідно з довідки-розрахунку, наданої позивачем, заборгованості за договором № 05.04.2024-100003629 від 05 квітня 2024 року станом на 26 грудня 2025 року становить 17983,20грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10630,00 грн., по процентам в розмірі 6803,20,00 грн., штраф -550,00 грн.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до змісту ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з вимогами ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Саме на позивача покладено обов`язок доведеності заявлених позовних вимог.

Судом досліджено наданий позивачем кредитний договір, з якого встановлено, що між сторонами укладений кредитний договір № 06.03.2024-100001437 від 06 березня 2024 року, проте позовні вимоги заявлені про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 05.04.2024-100003629 від 05 квітня 2024 року, текст якого в матеріалах позовної заяви відсутній.

Відповідно до положення ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Через відсутність в матеріалах справи укладеного між сторонами кредитного договору № 05.04.2024-100003629 від 05 квітня 2024 року, суд відмовляє ТОВ «Споживчий центр» в задоволенні заявлених вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за кредитним договором № 05.04.2024-100003629 від 05 квітня 2024 року в розмірі 17983,20 грн.

Позовні вимоги про стягнення заборгованостіз ОСОБА_1 за кредитним договором № 06.03.2024-100001437 від 06 березня 2024 року, який наявний в матеріалах справи, позивачем не заявлено.

У зв`язку із відмовою позивачу в задоволенні заявлених вимог, судові витрати відповідно до положення ст.141 ЦПК України не компенсуються.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 651 ч.2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 05.04.2024-100003629 від 05 квітня 2024 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 16 квітня 2026 року.

Суддя Шролик І.С.