Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №755/3029/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/3029/25

Провадження №: 2/755/4375/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Церні В.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Ідея Банк» (далі - АТ «Ідея Банк») звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 04 листопада 2022 року № С-603-011745-22-980 в розмірі 53 004,00 грн та судові витрати в розмірі 3 028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04 листопада 2022 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду № С-603-011745-22-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, відповідно до якої відповідач отримала кредит у розмірі 30 000,00 грн, з процентною ставкою за користування коштами - 24 % річних. Позивач повністю виконав зобов`язання згідно кредитного договору, однак відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідно до умов договору. Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором від 04 листопада 2022 року № С-603-011745-22-980 загальна заборгованість відповідача за невиконання умов договору станом 14 січня 2025 року становить 53 004,00 грн, що складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 28 439,20 грн та прострочена заборгованості за відсотками у розмірі 24 564,80 грн.

У зв`язку з викладеним просить позовні вимоги задовольнити.

В порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26 лютого 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено процесуальні строки.

У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подала. Конверт з ухвалою про відкриття провадження, що направлявся за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача повернувся до суду неврученим з відміткою «Укрпошти» про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 сформував правовий висновок про те, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі

№ 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Верховний Суд у постанові від 11 червня 2021 року у справі № 2-6236/11, провадження

№ 61-6596ск20, сформулював висновок, за яким у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 04 листопада 2022 між позивачем та відповідачем укладено угоду про відкриття та обслуговування Кредитної картки та страхування (у разі наявності страхування)

№ С-603-011745-22-980, відповідно до пункту 1 якої, Клієнт надає заяву на відкриття поточного рахунку у гривні, а Банк відкриває Клієнту в рамках банківського продукту поточний рахунок. Максимальний розмір кредитної лінії становить - 12 місяців з можливістю автоматичної пролонгації, розмір кредитної лінії на дату укладання угоди становить 30 000,00 грн та може бути змінений в межах максимального розміру за ініціативою банку або клієнта.

Пунктом 4.2 вказаного Договору передбачено, що клієнт акцептує публічну пропозицію про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБОФО) та Публічну пропозицію укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки АТ «Ідея Банк» (оферта), які розміщені на сайті банку www.ideabank.uа.

Згідно із пунктом 4.5 Договору клієнт визнає свій власноручний підпис в угоді зразком при здійсненні операцій за рахунком, підтверджує використання фінансового номеру телефону для отримання SMS-повідомлень банку щодо операцій за рахунком, кодів підтверджень операцій (ОТР) та інших повідомлень, використання фінансового номеру та електронної пошти для отримання повідомлень банку щодо розміру простроченої заборгованості, неустойки та інших платежів.

Клієнт підтвердив, що до моменту укладання цієї угоди, повідомлений про вимоги Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» шляхом ознайомлення з ДКБОФО, який розміщений на сайті банку, та з умовами, які розміщено на офіційному сайті фонду (пункт 4.8 Договору).

Відповідно до пункту 16 Договору, встановлено, що у разі затримання клієнтом частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, банк має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Якщо банк відповідно до умов угоди вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення кредиту, такі платежі або повернення кредиту здійснюються клієнтом протягом 30 календарних днів, з дня одержання від баку такої вимоги надісланої листом через установу поштового зв`язку.

Клієнт підтвердив, що 04 листопада 2022 року отримав примірних угоди від 04 листопада

2022 року № С-603-011745-22-980, платіжну картку № НОМЕР_3, ПІН-код до неї та реквізити рахунку НОМЕР_1 .

Також, 04 листопада 2022 року ОСОБА_1 підписала згоду фізичної особи - власника персональних даних та суб`єкта кредитної історії, відповідно до якої остання надала згоду АТ «Ідея Банк» на доступ до кредитної історії, кредитних операцій та на забирання, накопичення, використання та обробку персональних даних.

Відповідно до долученого позивачем паспорту споживчого кредиту підписаного відповідачем ОСОБА_1 04 листопада 2022 року, кредитна лінія відкривається для споживчих цілей безготівковим шляхом строком на 12 місяців з можливістю автоматичної пролонгації, процентна ставка - фіксована.

Водночас, в тексті кредитного договору від 04 листопада 2022 року № С-603-011745-22-980 не вказано розмір процентної ставки за користування кредитом, розмір процентної ставко не зазначено також і в паспорті споживчого кредиту.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

З наданих матеріалів вбачається, що між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 04 листопада 2022 року № С-603-011745-22-980, в якому сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, вказаний кредитний договір оформлений сторонами в письмовій формі.

Отже, судом встановлено, що укладений між сторонами договір від 04 листопада 2022 року

№ С-603-011745-22-980 відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (стаття 1054 ЦК України).

Як вбачається з наданої позивачем виписки з карткового рахунку відповідача ОСОБА_1 , остання активно користувалась картковим рахунком, здійснювала з нього платежі, отримувала різноманітні послуги, переказувала грошові кошти іншим особам та отримувала перекази від інших осіб. Рух коштів по картці відповідача свідчить про те, що вона була обізнаною про списання відсотків, оскільки зазначені відомості є у її вільному доступі. Виписка по рахунку надана за період з 30 листопада 2016 року по 14 січня 2025 року, в ній відображені внутрішньобанківській операції за рахунком та фінансові трансакції за рахунком.

Отже, надана позивачем виписка про рух коштів по картці підтверджує обставини видачі кредиту та його розмір, а також розмір заборгованості за кредитом (тілом).

Згідно довідки-розрахунку заборгованості, наданого позивачем АТ «Ідея Банк», відповідач- ОСОБА_1 станом на 14 січня 2025 року має заборгованість за договором від 04 листопада 2022 року № С-603-011745-22-980, що становить 53 004,00 грн, з яких: 28 439,20 грн - прострочений борг,

24 564,80 грн - прострочені проценти.

Відповідач контррозрахунку заборгованості за тілом кредиту суду не надала.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пунктів 5, 30, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації. Банк самостійно визначає систему організації операційної діяльності залежно від його структури, обсягів та видів банківських операцій, кількості працюючих, розвитку інформаційних технологій. Банк самостійно розробляє технології здійснення банківських операцій. Оброблення інформації про операції та її зберігання мають виконуватися на серверах та/або іншій комп`ютерній техніці, які/яка повинні/а фізично розташовуватися на території України, за винятком збереження резервних копій, захищених із використанням відповідних засобів технічного та/або криптографічного захисту, а виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Отже, заборгованість відповідача підтверджується випискою з карткового рахунку та довідкою - розрахунком заборгованості станом на 14 січня 2025 року.

05 листопада 2024 року за вих. № 12.4.2/С-603-011745-22-980 АТ «Ідея Банк» надіслав відповідачу ОСОБА_1 вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, відповідно до якої AT «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення вищевказаної вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме: достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто, до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нараховану по день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Становм на 05 листопада 2024 року заборгованість відповідач за кредитним договором від 04 листопада 2022 року № С-603-011745-22-980 становить 53 004, 00 грн, та складається з: основного боргу - 22 905,58 грн, простроченого боргу - 5 533,62 грн, прострочених процентів

- 23 051,78 грн, строкових процентів - 1 513,02 грн.

Разом з тим, ОСОБА_1 належним чином не відреагувала на вимогу та зобов`язань за вищезгаданим договором кредиту не виконала, заборгованість не сплатила.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявність заборгованості перед позивачем за тілом кредиту в розмірі 28 439,20 грн.

З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконала, у передбачений в договорі строк, кошти не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 28 439,20 грн, що підлягає стягненню з відповідача.

Щодо нарахованих АТ «Ідея Банк» відсотків за користування кредитом, суд зазначає таке.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідачем не виконано зобов`язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування.

Відповідно до частини другої статті 1048 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статей 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

04 листопада 2022 між позивачем та відповідачем укладено угоду про відкриття та обслуговування Кредитної картки та страхування (у разі наявності страхування) № С-603-011745-22-980, відповідно до пункту 1 якої, Клієнт надає заяву на відкриття поточного рахунку у гривні, а Банк відкриває Клієнту в рамках банківського продукту поточний рахунок. Максимальний розмір кредитної лінії становить

- 12 місяців з можливістю автоматичної пролонгації, розмір кредитної лінії на дату укладання угоди становить 30 000,00 грн та може бути змінений в межах максимального розміру за ініціативою банку або клієнта.

Пунктом 3.3 Договору, визначено, що процентна ставка за користування кредитом становить, яка є фіксованою протягом усього строку дії угоди та може бути зміненою за умови погодження сторонами, в порядку визначеному угодою.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості, наданого позивачем АТ «Ідея Банк», відповідач- ОСОБА_1 станом на 14 січня 2025 року має заборгованість за договором від 04 листопада 2022 року № С-603-011745-22-980, що становить 53 004,00 грн, з яких: 28 439,20 грн - прострочений борг,

24 564,80 грн - прострочені проценти.

Водночас, в долучених до матеріалів справи кредитного договору від 04 листопада 2022 року № С-603-011745-22-980 та паспорту споживчого кредиту, не зазначено розмір процентної ставки за користування кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну вартість кредиту.

Також, виписка по рахунку та довідка-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 не містять інформації про розмір нарахованої процентної ставки.

З урахуванням того, що процентна ставки є однією з істотних умов договору, водночас, в кредитному договорі від 04 листопада 2022 року № С-603-011745-22-980 відсутні відомості про погоджений сторонами розмір процентної ставки, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості по прострочених процентах задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/8056/19).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач знайшли часткове підтвердження під час судового розгляду справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із статтею 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача в розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог.

Судові витрати, а саме витрати на оплату судового збору, підтверджено платіжною інструкцією від 24 січня 2025 року про оплату судового збору на суму 3 028,00 грн.

Отже, у зв`язку із частковим задоволенням позову на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату судового збору у сумі 1 624,67 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 207, 525-526, 530, 536, 549, 551, 610, 626, 629, 638, 639, 1046-1056 ЦК України, статтями 12, 13, 49, 81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором від 04 листопада 2022 року № С-603-011745-22-980 в розмірі 28 439,20 грн (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять дев`ять гривень 20 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір у розмірі 1 624,67 грн (одна тисяча шістсот двадцять чотири гривні 67 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач - Акціонерного товариства «Ідея Банк», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 19390819 адреса місцезнаходження: вул. Валова, 11, м. Львів, Львівська обл., 79008.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою:

АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду виготовлено 16 квітня 2026 року.

Суддя О.О. Хромова