Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №755/5041/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5041/26

Провадження №: 2-о/755/282/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого - судді - Хромової О.О.

при секретарі - Церні В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою, в якій просить встановити факт смерті своєї рідної тітки (родички третього ступеня, бічної лінії) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Мелітополь Запорізької області.

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла тітка заявника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Місцем смерті є тимчасово окупована територія України - місто Мелітополь Запорізької області. Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть від 16 січня

2026 року серії НОМЕР_1 , виданим так званим «99000001 Територіальним відділом ДРАЦС міста Мелітополь та Мелітопольського району Управління ДРАЦС Запорізької області». Встановлення факту смерті необхідне для проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 та одержання свідоцтва про смерть встановленого зразка.

В поряду автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 09 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано заявникові строк для усунення недоліків - два дні з дня отримання копії ухвали.

11квітня 2026 року (вхід. від 13 квітня 2026 року) через систему «Електронний суд» заявник

ОСОБА_1 , подала заяву про усунення недоліків, до якої долучено заяву у новій редакції, визначено належний склад учасників справи, надано докази направлення заяви заінтересованій особі, а також долучено копію довідки № С-00191 про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (форма

№ 106/о) або його належним чином засвідченої копії, чим виконано вимоги ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 09 квітня 2026 року про залишення заяви без руху.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 квітня 2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати у порядку окремого провадження, призначено судове засідання у справі.

16 квітня 2026 року заявник у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, у поданій заяві просила розглянути справу без її участі.

Представник заінтересованої особи - Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані заявником докази, суд приходить до таких висновків.

Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

До матеріалів справи долучено копію паспорта громадянина України, та копію реєстраційного номера облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , що ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 . В копії паспорта міститься штамп про місце реєстрації ОСОБА_2 в с. Ботієве Запорізької області.

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 28 жовтня 1948 року, встановлено, що

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_2 , про що 01 жовтня 1948 року зроблено відповідний актовий запис № 31. Батьками зазначені - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно із копією свідоцтва про народження № НОМЕР_4 , вбачається, що в 1943 році народилась ОСОБА_5 , про що зроблено відповідний актовий запис № 567. Батьками зазначені - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про одруження від 11 серпня 1963 року серії НОМЕР_5 , виданого Мелітопольським міським ДРАЦС, 11 серпня 1963 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 . 1941 року народження, та ОСОБА_5 , 1943 року народження, про що зроблено відповідний запис № 698. Після реєстрації одруження присвоєно прізвища чоловікові - ОСОБА_7 , дружині - ОСОБА_7 .

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 18 квітня 1974 року, встановлено, що

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_8 , про що зроблено відповідний актовий запис № 1013. Батьками зазначені - ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .

Відповідно до свідоцтва про одруження від 06 лютого 1995 року серії НОМЕР_7 , виданого повторно Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Одеської міської Ради народних депутатів, 30 липня 1993 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що

30 липня 1993 року зроблено відповідний запис № 957. Після реєстрації одруження присвоєно прізвища чоловікові - ОСОБА_11 , дружині - ОСОБА_11 .

До позовної заяви також долучена копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_8 , та копія реєстраційного номера облікової картки платника податків - НОМЕР_9 , що належать ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є племінницею ОСОБА_2 .

З копії довідки про смерть від 16 січня 202 року № С-00191, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Мелітополь Запорізької області, причина смерті: лівошлункова недостатність, атеросклеротична хвороба серця.

Так званим «99000001 Територіальним відділом ДРАЦС міста Мелітополь та Мелітопольського району Управління ДРАЦС Запорізької області» видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Ботієве Приазовського району Запорізької області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Мелітополь Запорізька області, про що 16 січня 2026 року складено актовий запис про смерть № 170269900000100131008.

З метою реєстрації факту смерті ОСОБА_2 заявник звернулась до Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Листом Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 21 березня 2026 року № 467/24.4-38 заявнику у державній реєстрації смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16 січня 2026 року, виданого відділом ДРАЦС міста Мелітополя Запорізької області, відмовлено, оскільки даний документ виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до пункту 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5 (далі - Правила), державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма

№ 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; г) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із

05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» від 07 травня 2022 року № 562, абзац четвертий підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від

16 квітня 2022 року № 457 викладено в такій редакції: «Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій».

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня

2022 року за № 1668/39004.

Відповідно до вищевказаного наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, територія Мелітопольської міської територіальної громади Мелітопольського району, вважається тимчасово окупованою територією України з 25 лютого 2022 року.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Також суд бере до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.

Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, Loizidou v. Turkey, Cyprus v. Turkey), проти Молдови та Росії (зокрема, Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia, Ilascuand Others v. Moldovaand Russia), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі Cyprus v. Turkey, ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Відповідно до статей 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Підставою звернення заявника до суду є неможливість реєстрації факту смерті її тітки ОСОБА_2 та отримання відповідного свідоцтва про смерть встановленого зразка.

В силу положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.

Таким чином, судом встановлено, що заявником надано документи, які у своїй сукупності підтверджують факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у місті Мелітополь Мелітопольського району Запорізької області. Враховуючи те, що ОСОБА_2 померла в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а реєстрація її смерті в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не проводилась, то заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті підлягає задоволенню.

З наданих документів суд вважає встановленим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Ботієве Приазовського району Запорізької області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Мелітополь Мелітопольського району Запорізької області, перебуваючи на тимчасово окупованій території, і тому факт її смерті суд вважає доведеним і встановленим. Дата смерті також встановлена. Оскільки реєстрація смерті ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не проводилась, тому є підстави для встановлення у судовому порядку факту смерті, а також для подальшого внесення відповідного актового запису.

Водночас, суд звертає увагу заявника, що в даній справі розглядається заява про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , суд не встановлює факт родинних відносин чи ступінь споріднення між заявником та померлою. У разі необхідності встановлення вказаних фактів заявник може звернутись до суду в порядку передбаченому цивільно-процесуальним законом.

Відповідно до частини другої статті 319 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Даний факт має юридичне значення, оскільки на його підставі для заявника виникають правові підстави для реалізації своїх прав.

На підставі викладеного, керуючись Правилами державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», статтями

10, 263-265, 315, 317, 319, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті, - задовольнити.

Встановити юридичний факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Ботієве Приазовського району Запорізької області, яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Мелітополь Мелітопольського району Запорізької області, Україна.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26088676, адреса місцезнаходження: бульв. Верховної Ради, 8/20, м. Київ.

Повне рішення суду виготовлено 16 квітня 2026 року.

Суддя О.О. Хромова