Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №754/191/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/353/26

Справа №754/191/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2026 року

суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

15.01.2025 до Деснянського районного суду м. Києва від Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 01 січня 2026 року серії ЕПР1 №556844, 01 січня 2026 року о 21 год. 38 хв., м. Київ, проспект Броварський, 97, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу поліцейським із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alkotest Drager 6820, ARHK 0513, зі згоди водія, результат: 1,32 проміле, тест №5640 (водій погодився з результатом огляду). Такими діями водій порушив вимоги п. 2.9. А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

Так, відповідно до пункту 2.9 А Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 у відповідній редакції, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В судовому засіданні та у письмових поясненнях ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив суду, що 01 січня 2026 року о 20 год. перебував у кафе-маркеті ТОВ «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ» на АЗС, що на Броварському проспекті, 3А, зі своїми друзями, з якими зустрівся, щоб відсвяткувати Новий 2026 рік. Столик замовили з 20 години 00 хвилин до 22 години 00 хвилин. Вони відпочивали у кафе на АЗС, вживали алкогольні напої. О 22 год. його повинен був забрати брат - ОСОБА_2 , який приїхав на транспортному засобі «Мерседес» та повідомив, що чекає на нього в автомобілі. ОСОБА_1 вийшов на вулицю покурити і в цей час до нього підійшли працівники ТЦК для перевірки військово-облікових документів та працівники поліції, які запитали, чий транспортний засіб «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 . ОСОБА_1 пояснив, що автомобілем користується його брат, а зареєстрований автомобіль за їхньою матір`ю ОСОБА_3 . Тоді поліцейськіпочали його звинувачувати у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 пояснював поліцейським, що знаходився на ДВРЗ у м. Києві, ходить пішки, ніяким транспортним засобом не керував, алкоголь вживав, від огляду не відмовляється. Потім поліцейський підвів його до запаркованого транспортного засобу «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 , оглядати автомобіль, який був відкритий, брата в транспортному засобі не було, оскільки він злякався працівників ТЦК та СП і сховався. Але поліцейський його пояснень не врахував та склав протокол про адміністративне правопорушенняза ст. 130 КУпАП.

Крім того, зазначав, що протокол складено з порушеннями, оскільки його складено 01 січня 2026 року, натомість дата вчинення правопорушення зазначена, як 01 січня 2025 року, що є самостійною підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі ст. 38 КУпАП у зв`язку із спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Також стверджує, що доказів зупинки працівниками поліції 01.01.2025 о 21.38 год. за адресою: м. Київ, пр. Броварський, 97, транспортного засобу «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 також немає. Вважає, що протокол складено з порушенням та він є необґрунтованим та незаконним. Крім того, зазначає що працівниками поліції порушена процедура огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, та вважає його не дійсним, оскільки з результатом огляду поліцейськими на місці із застосуванням спеціальних технічних засобів він не погодився, сказавши: «воно ж показує», що свідчить про відсутність згоди з результатом, а тому поліцейські повинні були доставити його до медичного закладу для проведення огляду там, але цього не зробили. Зазначає, що в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до закладу охорони здоров`я КНП КМКЛ №10, однак на огляд до закладу ОСОБА_1 доставлений не був.

Просив справу стосовно нього закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Крім того ОСОБА_1 скористався своїм правом на захист, передбаченим ст. 268 КУпАП, та уклав договір із захисником Ільїновим Р.В.

Захисник Ільїнов Р.В. в судовому засіданні просив справу про адміністративне правопорушення закрити, посилаючись на відсутність доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 , порушення процедури огляду на стан сп`яніння.

Зазначене у сукупності, на переконання захисника, свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження.

За клопотанням сторони захисту в судове засідання 16.04.2026 для надання пояснень було викликано свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який пояснив суду, що є братом ОСОБА_1 по матері. Автомобілем «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 , користується ОСОБА_2 , а зареєстрований автомобіль за їхньою матір`ю. 01.01.2026 о 21.30 він приїхав за братом у кафе на АЗС, однак коли на парковці заправної станції побачив працівників ТЦК та СП, то злякався, залишив ключі в автомобілі, сів у інший автомобіль до знайомого та поїхав з місця події. Коли повернувся за братом працівники поліції вже склали протокол та залишили територію АЗС.

Вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, захисника Ільїнова Р.В, свідка ОСОБА_2 , оглянувши адміністративний матеріал, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є водій транспортного засобу.

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п. 1.10 ПДР).

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, для встановлення складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідним є підтвердження факту керування автомобілем певною особою, а також підтвердження факту перебування такої особи у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння або відмова від проходження огляду на стан такого сп`яніння у встановленому порядку.

Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок огляду водія на стан сп`яніння унормовано ч. 2 ст. 266 КУпАП, згідно із якою огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч.3 ст.266 КУпАП).

Відповідно до пунктів 2,3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.20215 року за № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Наведені норми законодавства дозволяють зробити висновок, що огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі проводиться у разі незгоди особи на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.

Відповідно до п. 2.9А ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а саме:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №556844 від 01.01.2026 року;

-даними тестування за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора Alkotest Drager 6820, ARHK 0513з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.01.2026 року №556844, проведеного 01.01.2026 року о 22.00 годині, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат 1,32 проміле;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, результат огляду- 1,32%, з результатами огляду ОСОБА_1 погодився, що підтвердив власноручним підписом в акті огляду;

-даними розписки ОСОБА_4 , якою підтверджено факт відсторонення ОСОБА_1 від керування о 22 год. 50 хв. 01.01.2026;

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.01.2026 року, огляд проводився за допомогою Драгер «Alkotest 6820», результат огляду 1,32%;

-даними рапорту інспектора в.1 р.3 б.3 п.2 з обслуговування лівого берега УПП у м. Києві Департаменту патрульної поліції ст. лейтенанта поліції Кальчука В. від 01.01.2026, згідно з яким доповідається про допущену механічну помилку у протоколі, а саме у розділі 7 «місце скоєння та суть адміністративного правопорушення» замість 2026 року зазначено 2025 рік, просить вірним вважати 2026 рік;

-даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6446108 від 01.01.2026 за ч.1 ст. 126-1 КУпАП;

- даними DVD-R диску з відеозаписами з нагрудних камер №473850, №472343.

Так, як вбачається з відеозаписів з нагрудних портативних камер поліцейських №473850, №472343, ОСОБА_1 перебуває на стоянці АЗС поряд із працівниками поліції. Факта керування транспортним засобом не заперечує. На запитання працівників поліції, куди він рухався, повідомив, що тут не далеко, на ДВРЗ. Далі запитує поліцейських, чи можна якось «порішати», на що отримує попередження про кримінальну відповідальність. Слова ОСОБА_1 «я ходжу пішки» суд до уваги не бере, оскільки вони висловлені у такий спосіб, що не свідчать про заперечення факту керування транспортним засобом. Крім того, в подальшому ОСОБА_1 повідомив, що працює таксистом.

Далі, на запитання працівників поліції, з якою швидкістю ОСОБА_1 рухався по Броварському проспекту, той відповів, що він рухався не швидко, десь 70 км за год., з чим працівники поліції не погодились, повідомивши, що швидкість була значно вищою. Підійшовши до автомобіля «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 відкрив його самостійно. Під час огляду багажника ОСОБА_1 виймав та перекладав речі та на запитання поліції, чи його це речі, відповів ствердно.

Отже наведене у сукупності підтверджує факт керування автомобілем «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 , самеОСОБА_1 .

Щодо доводів ОСОБА_1 , що автомобілем керував його брат, який злякався представників ТЦК та СП і втік, суд до уваги їх не бере, оскільки зазначена обставина не підтверджується жодними доказами, на відеозаписі крім ОСОБА_1 та поліцейських інших осіб не зафіксовано.

Показання свідка ОСОБА_2 суд оцінює критично з тих же міркувань. Крім того, його показання не узгоджуються із поясненнями ОСОБА_1 , який стверджував, що під час спілкування з працівниками поліції його брат ховався за будівлею АЗС, натомість свідок ОСОБА_2 повідомив, що він поїхав з території АЗС на іншому автомобілі.

За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що 01 січня 2026 року о 21 год. 38 хв. м. Київ, проспект Броварський, 97, водій ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи при цьому в стані алкогольного сп`яніння.

Інших доказів, які б спростовували висновки суду, матеріали справи не місять та учасниками надані не були.

Щодо доводів ОСОБА_1 про порушення процедури огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, то суд з ними також не погоджується. Так огляд ОСОБА_1 проводився працівниками поліції на місці за згодою водія, за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора «Alkotest Drager 6820 ARHK. 0513», результат огляду 1,32%. Водій погодився з результатом огляду. Саме як згоду із результатом огляду суд сприймає слова ОСОБА_1 «воно ж показує». Про згоду особи із результатами огляду також свідчить підпис ОСОБА_1 у спеціальній графі Акта огляду на стан сп`яніння.

За таких обставин, зважаючи на положення ч. 3 ст. 266 КУпАП, огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі не проводиться.

Щодо наявності в матеріалах справи про адміністративне правопорушення направлення на медичний огляд ОСОБА_1 , що, на думку останнього, свідчить про порушення процедури огляду, оскільки ОСОБА_1 в медичний заклад не доставляли, то суд звертає увагу, що таке направлення складається в одному примірнику, який залишається в медичному закладі у тому випадку, якщо огляд проводився лікарем. У іншому випадку направлення долучається до протоколу про адміністративне правопорушення. Оскільки ОСОБА_1 погодився з результатом огляду, проведеного працівниками поліції за допомогою спеціального технічного засобу, у доставленні його до медичного закладу потреби не було.

Не заслуговують на увагу також і доводи сторони захисту щодо невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №556844 від 01.01.2026 вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки зазначені недоліки є формальними та не впливають на висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження.

Крім того, протокол не є єдиним доказом вини особи, а оцінюється судом в сукупності з іншими доказами, які у даному випадку, «поза розумним сумнівом», доводять вину особи.

Таким чином суд вважає доводи сторони захисту неспроможними та такими, що спрямовані виключно на уникнення відповідальності ОСОБА_1 за вчинене правопорушення.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд з`ясував обставини, передбачені ст. 280 КУпАП.

Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю зібраними по справі доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які оцінено судом у відповідності до норм ст. 252 КУпАП за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «О`Голлоран та Франціс проти Сполученого королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, передбаченого санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, за якою кваліфіковано його діяння.

Керуючись ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 251, 252, 280, 283, 284, 291, 130 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, наклавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві, код бюджетної класифікації доходів - 21081300, Одержувач: УК у Деснянському районі/Деснянський район, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП); код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок отримувача UA698999980313040149000026001.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а саме 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: О.Л. Банах