Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №692/867/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/205/26 Справа № 692/867/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції ЧЕПУРНИЙ О. П. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Бичка В.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Драбівського районного суду Черкаської області від 23 січня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку, зареєстровану та жительку АДРЕСА_1 , непрацюючу, одружену, маючу на утриманні одну малолітню дитину, перебуваючу у декретній відпустці

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

в с т а н о в и в:

Постановою Драбівського районного суду Черкаської області від 23 січня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, постановлено стягнути судовий збір на користь держави 665,60 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, 22.06.2025 року о 22-41 годині в с. Коломиці по вул. Чумгацька, 1, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом ВАЗ 2106 д.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю із порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовилась на відео, чим порушила п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Бичок В.І. подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що суд фактично встановив наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення на підставі недопустимих доказів.

В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані про роз`яснення прав ОСОБА_1 , зокрема передбачені ст. 63 Конституції України та її право на захист.

Відеозйомка працівниками поліції велася не безперервно, що є порушенням Інструкції.

Рапорт поліцейського не може бути однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Вказує, що 13.08.2025 ним в інтересах ОСОБА_1 була подана заява про вчинення кримінального правопорушення за ст. 365, 368 КК України до уповноваженої особи ТУ ДБР у м. Києві, про те, що 22.06.2025 близько 23 год. в с. Коломиці по вул. Чумгацька, 1, Золотоніського р-ну Черкаської області повертаючись додому разом з чоловіком ОСОБА_2 автомобілем ВАЗ2106 д/н НОМЕР_1 були зупинені патрульними авто поліції РЕНО Дастер д/н працівниками поліції ВПД № 1 Золотоніського РВ ГУНП в Черкаській області Сандигою О.П. та ОСОБА_3 . Підставою для зупинки авто вказані особи назвали відсутність освітлення заднього номерного знаку авто. В ході розмови з указаними особами поліції, останні відкрито почали вимагати кошти в розмірі 4000 грн. за не притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Почувши категоричну відмову, вказані особи склали на ОСОБА_1 протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.121-3 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, фактично фальсифікувавши докази доведеності її вини та направили вказані матеріали до Драбівського районного суду Черкаської області.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2025 його скарга на бездіяльність уповноваженої особи ДБР, яка полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань задоволена та зобов`язано внести відомості до ЄРДР на підставі його заяви.

На дату постановлення судом оскаржуваного рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, в ТУ ДБР в м. Києві знаходиться кримінальне провадження щодо вищевказаних працівників поліції, відео файли які вони скерували до суду першої інстанції та їхні усні пояснення в якості свідків суд поклав в основу доведеності вини ОСОБА_1 , як належні та допустимі докази. Помилково при цьому вказавши, що факт внесення до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення щодо ОСОБА_1 не є доказом скоєння кримінального правопорушення проти неї.

Також просить викликати та допитати в якості свідка ОСОБА_2 та витребувати з Територіального управління ДБР в м. Києві, витяг з ЄРДР згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2025

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду в судове засідання не з`явилися ОСОБА_1 та її захисник Бичок В.І., які не повідомили про поважні причини свого неприбуття, що, з огляду на вимоги ч. 6 ст. 294 КУпАП, не перешкоджає судовому розгляду по суті заявлених апеляційних вимог.

Перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.

Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254-256 КУпАП.

Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.

Незважаючи на позицію захисника Бичка В.І. про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, її вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 369991 від 23.06.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, згідно якого ОСОБА_1 22.06.2025 о 22-41 годин керувала транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;

- рапорту поліцейського СРПП ВПД Золотоніського РВП Сандиги О.П. від 22.06.2025, згідно якого в ході добового чергування, було здійснення патрулювання с. Коломиці, де по вул. Чумгацькій було виявлено автомобіль ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався з порушенням ПДР. В ході зупинки зазначеного ТЗ відповідно до положень ЗУ «Про національну поліцію» та спілкування із водієм ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного, а саме різкий запах алкоголю із порожнини рота, почервоніння обличчя, на що було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, про те ОСОБА_1 відмовилась від проходження такого огляду, в результату чого щодо ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5046286 від 22.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП;

- поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 даних суду першої інстанції;

- відеозаписів з бодікамери працівників поліції, використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, на яких зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Даний відеозапис повторно переглянуто апеляційним судом.

Відеозаписом зафіксовано факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , повідомлення працівниками поліції водію ОСОБА_1 причини зупинки транспортного засобу, виявлено, що ОСОБА_1 керує транспортним засобом не маючи такого права, тобто посвідчення водія останній не видавалося, а також виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, роз`яснення прав, порядку проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Також ОСОБА_1 повідомила, що вчора вживала алкогольні напої, а сьогодні можливо є запах.

Переглянутий відеозапис дає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив обґрунтований висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пояснення сторони захисту щодо неправомірних дій зі сторони працівників поліції не підтверджені дослідженими судом доказами, а сам факт внесення заяви представника ОСОБА_1 до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення не є доказом скоєння кримінального правопорушення щодо ОСОБА_1 .

Будь яких порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції чи КУпАП, які б слугували підставою для скасування постанови місцевого суду, апеляційним судом не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, не спростовують вину ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівника поліції.

Об`єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння апеляційним судом не встановлено.

Твердження апелянта про те, що працівниками поліції відеозйомка велася небезперервно є безпідставними, оскільки з переглянутих відеозаписів вбачаєтсья, що вони складаються з декількох файлів, зафіксовані на них події відображені у хронологічнії послідовності, момент виявленя порушення ПДР України під час керування транспортним засобом, зупинка транспортного засобу, встановлення особи водія, виявлення ознак алкогольного сп`яніння, відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дані обставини зафіксовані в безперервній відеозйомці. Відеозапис містить дані, які є необхідними та достатніми для встановлення усіх істотних обставин справи. Будь-яких підстав вважати, що відеозапис є неповним чи змонтованим з метою неправомірного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в апеляційного суду не має.

З огляду на викладене, підстави для визнання недопустимим доказом відеозаписів наявних в матеріалах справи в апеляційного суду відсутні, оскільки не було встановлено фундаментальних порушень прав і свобод ОСОБА_1 .

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки склад вчиненого знайшов своє підтвердження під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції. Ураховується практика Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване судове рішення не вимагає детальної відповіді на всі доводи висловлені сторонами, воно має дозволяти вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідає положенням ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.

З огляду на викладене, вважаю, що постанова Драбівського районного суду Черкаської області від 23 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 , є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Постанову Драбівського районного суду Черкаської області від 23 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Бичка В.І. в інтересах ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Биба