Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №695/2531/24 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/948/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №695/2531/24 Категорія: 310020000 Ушакова К.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т. Л.

суддіНовіков О. М., Сіренко Ю. В.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сизька Дмитра Борисовича на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.02.2026 (повний текст складено 13.02.2026, суддя в суді першої інстанції Ушакова К. М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про зменшення (зміну) розміру аліментів,

в с т а н о в и в :

у липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив зменшити (змінити) розмір аліментів, визначений рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09.2015 у справі № 695/1754/15 та стягувати з нього аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку до досягнення дитиною 18 років.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09.2015 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.05.2015 і до досягнення дитиною повноліття.

Вказує, шо на момент ухвалення вищевказаного рішення ОСОБА_1 мав відносно задовільний стан здоров`я та достойний заробіток, а також не мав інших утриманців, тому, усвідомлюючи свій обов`язок матеріально допомагати своїй дитині він не став оскаржувати вказане рішення. Однак через певний час його матеріальне становище та кількість утриманців змінилася. Так, рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25.03.2024 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.02.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Таким чином аліменти на його дочок стягуються не у рівному розмірі, що, на думку позивача, є несправедливим по відношенню до дітей. ОСОБА_1 проходить на даний час військову службу. Враховуючи розмір його доходів, різниця в розмірі аліментів, які стягуються на його дочок, є суттєвою. Тому позивач наполягає на зрівнянні розміру аліментів, що стягуються з нього на користь двох його дітей.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.02.2026у задоволенні позову відмовлено. При цьому суд керувався тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження погіршення його майнового стану і він будучи працездатною особою має можливість сплачувати аліменти у встановленому розмірі.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник позивача адвокат Сизько Д. Б. через систему «Електронний суд» 17.03.2026 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та помилковість висновків, просить рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Зазначає, що зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Отже, зміна сімейного стану позивача, а саме народження від іншого шлюбу дочки ОСОБА_7 , на утримання якої з нього стягнуті аліменти відповідно до судового рішення є самостійною підставою для зменшення розміру стягуваних із нього аліментів на користь відповідача з 1/4 на 1/6 частину його доходів.

За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У даному випадку предметом спору є вимоги про зменшення розміру аліментів. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09.2015 у справі №695/1754/15-ц стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.05.2015 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25.03.2024 у справі №703/447/24 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.02.2024 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.6-7).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.03.2014 ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 . Її батьком є ОСОБА_1 , матір`ю- ОСОБА_3 (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 09.03.2016 ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Її батьком є ОСОБА_1 , матір`ю – ОСОБА_4 (а.с.10).

У матеріалах справи відсутні докази розміру отримуваних доходів ОСОБА_1 , проте в позовній заяві вказує, що є військовослужбовцем.

Позивач у цій справі порушує перед судом питання про зменшення розміру аліментів. Підставами для перегляду розміру аліментів є зміна його сімейного становища, а саме – народження дитини в іншому шлюбі на яку стягнуто аліменти.

Указане питання має таку правову регламентацію.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 23 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином платник аліментів вправі звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру у випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, змінився сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення їх розміру.

Відповідно до вимог ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частинами першою, другою статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789 ХІІ (78912) та набула чинності для України 27.09.1991, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до положень статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; частини 3 статті 181 СК України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Отже сплата аліментів, як спосіб участі батьків в утриманні дитини, має на меті забезпечити її існування та розвиток. Таким чином при вирішенні питань щодо стягненні аліментів враховуються, в тому числі, і інтереси дитини.

Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У аспекті викладеного вище нормативно-правового регулювання, враховуючи надані позивачем докази та його аргументи, викладені як у позовній заяві, так і апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що ним не було доведено наявності підстав щодо зменшення розміру аліментів, що стягуються на дочку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

Так вимоги позивача обґрунтовуються посиланнями на зміну його сімейного становища – народження у другому шлюбі дитини та послідуюче стягнення на неї аліментів.

Однак самі по собі такі обставини не можуть бути єдиною імперативною підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дітей без доведення того, що матеріальне становище платника аліментів не дозволяє йому їх сплачувати у раніше визначеному розмірі– правовий висновок ВС у постановах № 565/2071/19 від 16.09.2020 та № 715/2073/20 від 28.05.2021.

Посилання заявника в апеляційній скарзі на висновки, викладені у постановах Верховного суду від 08.01.2025 у справі № 567/1462/23, від 14.12.2022 у справі №727/1599/22, від 10.10.2023у справі № № 682/2454/22 колегія суддів відхиляє, оскільки ці висновки зроблені за інших фактичних обставин, тоді як у кожній конкретній справі суд з`ясовує наявність підстав, передбачених ст. 192 СК України, для зменшення розміру аліментів.

Відтак висновки районного суду відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження погіршення його майнового стану, який будучи працездатною особою має можливість сплачувати аліменти.

Доводи позивача стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судом першої інстанції, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом апеляційної інстанції.

Суд констатує, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, не вважається незмінним. Позивач не позбавлений можливості ще раз звернутись з позовом про зміну розміру аліментів на утримання дитини в бік їх зменшення у разі зміни обставин, що враховуються судом при вирішенні цього спору, або за наявності підстав, передбачених положеннями ст. 192 СК України.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.02.2026 у цій справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, що подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу – залишити без задоволення.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.02.2026 у даній справі – залишити без змін.

Судові витрати у виді судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за особою, що подала апеляційну скаргу.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 15.04.2026.

Суддя-доповідач

Судді