Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №692/1668/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/781/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №692/1668/25 Категорія: 302090000 Чепурний О. П.

Доповідач в апеляційній інстанції

Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року м. Черкаси :

Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

судді-доповідачаНовікова О. М.,

суддів:Василенко Л. І., Фетісової Т. Л.,

за участю секретаря Костенко А. І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Пух Світлани Леонідівни в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 16 січня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» про визнання відсутнім права оренди земельних ділянок,-

в с т а н о в и в :

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з вказаним позовом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що вони є власниками земельних ділянок, успадкованих після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 3,7508 га, кадастровий номер 7120687600:03:001:0235, а ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки площею 3,7959 га, кадастровий номер 7120687600:03:001:0234.

За життя їх батько за договором оренди землі від 18.01.2017 року надав в оренду ТОВ «Продсільпром» належні йому дві земельні ділянки з кадастровими номерами 7120687600:03:001:0235, 7120687600:03:001:0235, загальною площею 7,5467, строком на 15 років зі сплатою орендної плати у розмірі 8 відсотків від грошової оцінки земельних ділянок.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважають, що належні їм земельні ділянки фактично перебувають у незаконному користуванні ТОВ «ПРОДСІЛЬПРОМ», оскільки їх батько не укладав та не підписував вказаний вище договір оренди земельних ділянок..

Позивачі неодноразово зверталися до відповідача із проханням надати інформацію про підстави користування їхніми земельними ділянками та отримали відповідь про існування договору оренди землі від 18.01.2017, укладеного на строк 15 років.

У ході розгляду Драбівським районним судом Черкаської області цивільної справи №692/1078/24 представником відповідача було долучено оригінал договору оренди землі від 18 січня 2017 року укладений між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ТОВ «Продсільпром».

Оскільки позивачі були впевнені що батько вказаний договір не підписував в ході розгляду справи було проведено судово-почеркознавчу експертизу та встановлено, згідно з висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 269/25-23 від 16.07.2025, що підпис у договорі оренди землі від 18.01.2017 на земельну ділянку площею 3,7508 га, та земельну ділянку площею 3,7959 га, а саме: на останньому аркуші Договору оренди землі в розділі Реквізити сторін в колонці «Орендодавець», в графі, відведеній під підпис орендодавця виконаний не ОСОБА_3 .

Наявний у матеріалах справи № 692/1078/24 висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 269/25-23 від 16.07.2025 встановлює, що підпис від імені ОСОБА_3 виконано іншою особою.

Відповідно договір оренди земельних ділянок від 18.01.2017 не може вважатися таким, що був укладений, оскільки волевиявлення орендодавця на укладення договору відсутнє. За таких обставин договір не породжував жодних цивільно-правових наслідків для ОСОБА_3 , а також для його спадкоємців — позивачів.

Преюдиційні обставини, встановлені рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 17.09.2025 у справі № 692/1078/24, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, не підлягають повторному доказуванню.

У вказаному рішенні суд вказав: «У судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що договір оренди землі 18.01.2017, який стосується земельних ділянок з кадастровими номерами 7120687600:03:001:0235 та 7120687600:03:001:0234 було підписано не орендарем ОСОБА_3 . Проте, відсутність підпису власника на договорі оренди не впливає на його фактичне виконання, а сам договір відповідачами не оспорюється. Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.»

У тому ж рішенні суд прямо зазначив: «Відтак належним способом захисту прав позивачів у даній справи є визнання відсутнім у ТОВ «Продсільпром» права оренди належних позивачам земельних ділянок. Судова практика у даній категорії справ є незмінною, проте такі вимоги позивачами не заявлено»

Отже, на думку позивачів, з урахуванням наведених норм матеріального права, преюдиційних обставин, установлених рішенням Драбівського районного суду Черкаської області у справі № 692/1078/24, а також усталеної правової позиції Верховного Суду щодо належного способу захисту у подібних правовідносинах, позовні вимоги про визнання відсутнім права оренди є обґрунтованими, відповідають ефективному способу судового захисту та спрямовані на припинення незаконного втручання відповідача у здійснення позивачами їхнього права власності на земельні ділянки.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 16 січня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Районний суд прийшов до висновку, що сам лише факт підписання договору іншою особою, після їх тривалого виконання без будь яких дій спрямованих на їх заперечення дійсним власником землі і без доказів того, що власник землі дійсно не мав волевиявлення на виникнення орендних відносин, суд вважає недостатнім для того, щоб визнати відсутнім у відповідача права на оренду земельних ділянок.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, адвокат Пух С. Л., діючи в інтересах позивачів, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 16 січня 2026 року, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі вказує, що у даній справі мова йде не про підписання договору оренди землі від імені орендодавця іншою особою із перевищенням повноважень, а про підробку підпису. Навіть якщо власник земельної ділянки приймав платежі, це не автоматичне схвалення підробленого договору, оскільки ключовим є факт підписання документу.

Апелянт зазначає, що, навіть за умови фактичного отримання грошових коштів спадкодавцем, їх правова кваліфікація свідчить не про орендні відносини, а про відсутність належним чином оформленого договору оренди, що додатково підтверджує безпідставність доводів відповідача та помилковість висновків суду першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу, вказано, що дії позивачів, які отримали орендну плату від ТОВ «Продсільпром» замість померлого батька у 2022 році, а згодом доводять, що їм не відомо на якій підставі відповідач користується земельною ділянкою, суперечать їх попередній поведінці та є недобросовісними.

Представник відповідача зазначає, що рішення суду є обґрунтованим, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Встановлено, що з копій свідоцтв про народження позивачок вбачається, що їх батьком є ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 змінила прізвище після одруження з ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 змінювала прізвище після одруження з ОСОБА_5 а потім з ОСОБА_6 , про що свідчать надані суду документи.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про його смерть. Після смерті батька позивачки отримали у спадщину дві земельні ділянки.

ОСОБА_1 отримала земельну ділянку площею 3,7508 га, кадастровий номер 7120687600:03:001:0235, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, за межами населеного пункту, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 04.10.2022, реєстровий номер 1523,. ОСОБА_2 отримала у спадщину земельну ділянку площею 3,7959 га, кадастровий номер 7120687600:03:001:0234, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, за межами населеного пункту, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом реєстровий номер 1525.

Право власності позивачок зареєстровано у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, про що свідчать витяги з нього за № 311601080 від 04.10.2022 та № 311600851 від 04.10.2022. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 346650667 від 15.09.2023 та за № 346650196 від 15.09.2023, відомості про реєстрацію іншого речового права на вищевказані земельні ділянки позивачок - відсутні.

Відповідно до копії договору оренди землі від 18.01.2017 року ОСОБА_3 надав в оренду ТОВ «Продсільпром» належні йому дві земельні ділянки з кадастровими номерами 7120687600:03:001:0235, 7120687600:03:001:0235 (п.1, 2 договору), загальною площею 7,5467, строком на 15 років (п.8 договору) зі сплатою орендної плати у розмірі 8 відсотків від грошової оцінки земельних ділянок (п.9 договору).

Під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ «Продсільпром» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками (справа № 692/1078/24), за ухвалою суду було проведено судову почеркознавчу експертизу, відповідно до висновку якої за № 269/25-23 від 16.07.2025 підпис у договорі оренди землі від 18.01.2017 року виконано не ОСОБА_3 .

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної у позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною першою статті 4, частиною першою статті 5 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (укладення договору оренди землі у 2017 році), договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до абзацу першого частини першої, абзацу першого частини другої статті 207 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, а також запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (пункти 4, 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України).

Позивачі вважають, що відсутність підпису у договорі оренди землі орендодавця ОСОБА_3 свідчить про відсутність його волевиявлення на укладення договору і про те, що у відповідача не виникло та не могло виникнути право оренди щодо вказаних земельних ділянок.

Слід звернути увагу, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-31595 св 18)).

У постанові від 27 листопада 2024 року в справі № 204/8017/17 (провадження № 14-29цс23) Велика Палата Верховного Суду констатувала, що відсутність (підроблення) підпису сторони правочину, щодо якого передбачена обов`язкова письмова форма, за загальним правилом не свідчить про недійсність цього правочину, а вказує на дефект його форми та за відсутності підтвердження волевиявлення сторони на його укладення свідчить про неукладеність такого правочину. Тобто йдеться не про дефект волевиявлення сторони, а про його цілковиту відсутність. Таким чином, неукладеність договору у зв`язку з недотриманням встановленої для нього законом обов`язкової письмової форми, зокрема й щодо його підписання, повинна насамперед корелюватися з відсутністю у сторони правочину будь-якого волевиявлення на його укладення, тобто якщо особа фактично не є учасником договірних правовідносин, про що, зокрема, може свідчити факт непідписання договору цією особою чи підписання його від імені сторони іншою неуповноваженою особою (підроблення підпису). Відсутність або підроблення підпису сторони (яка у зв`язку із цим фактично не є учасником договірних правовідносин) на письмовому правочині створює презумпцію відсутності волевиявлення сторони на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин, яка може бути спростована письмовими доказами, засобами аудіо, відеозапису та іншими доказами, що підтверджують факт наявності волевиявлення на укладення правочину у сторони, яка заперечує проти цього. Натомість неспростування цієї презумпції свідчить про неукладеність договору, яка ґрунтується на положеннях абзацу першого частини першої статті 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Неукладений правочин не може бути визнаний недійсним чи вважатися нікчемним (недійсним на підставі вимог закону), оскільки недійсність правочину як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів (щодо яких було виражено волевиявлення сторін правочину) або ж їх відновлювати.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше). Про це зазначено у постанові Великої Палата Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, достатньо мотивовано виходив з того, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки між власником спірної земельної ділянки та орендарем з 2017 року існували договірні відносини щодо оренди земельної ділянки, а власник земельної ділянки (батько позивачів) отримував орендну плату з 2017 року, і самі позивачки після смерті батька у 2022 році також отримали орендну плату.

Встановлені обставини свідчать про те, що між попереднім власником спірної земельної ділянки (спадкодавцем) та відповідачем фактично виникли та існували правові відносини щодо оренди землі, які визнавалися ОСОБА_3 , зокрема шляхом отримання орендної плати й відсутності претензій з приводу користування ТОВ «Продсільпром» земельними ділянками для сільськогосподарського виробництва. Вимог про припинення правовідносин за життя ОСОБА_3 не пред`являв.

За встановлених у цій справі обставин суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшов цілком обґрунтованих висновків про відмову у задоволенні позовних вимог.

З врахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі положень ст. 141 ЦПК України судові витрати за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 35, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 16 січня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» про визнання відсутнім права оренди земельних ділянок - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 14 квітня 2026 року.

Судді