Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №276/1627/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №276/1627/25 Головуючий у 1-й інст. БОБЕР Д. О.

Номер провадження №33/4805/347/26

Категорія ч.2 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хорошівського районного суду Житомирської області від 07 жовтня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 07 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, будучи протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 24.08.2025 о 06 годині 30 хвилин в с-ще Хорошів, вул.Древлянська, 7, Житомирського району, керував автомобілем FOFD FOCUS C-MAX, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права. Вказав, що в матеріалах справи відсутні докази законності зупинки транспортного засобу під його керуванням та порушення ним ПДР, у зв`язку з чим усі складені відносно нього процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Зазначає, що підставою для зупинки транспортного засобу була відсутність полісу обов`язкового страхування, що саме по собі не є порушенням ПДР, а інших підстав, передбачених ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», матеріали справи не містять. Крім того, звертає увагу, що правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, було встановлено вже після зупинки транспортного засобу під час перевірки особи по базах МВС, а тому не могло бути підставою для її зупинки. Також вказує на неправильну кваліфікацію дій, оскільки керування транспортним засобом без страхового полісу не охоплюється диспозицією ч.4 ст.126 КУпАП. Окремо зазначає, що постанова ЕНА №5550518 не є належним доказом у справі, оскільки оскаржується у судовому порядку. Також посилається на істотні порушення працівником поліції порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема неповідомлення про початок розгляду справи, неповне роз`яснення прав, передбачених ст.268 КУпАП, що, на його думку, призвело до порушення права на захист. На підтвердження своїх доводів посилається на практику Верховного Суду та національних судів.

Належним чином повідомлені про час та місце судового засідання ОСОБА_1 та його захисник Шморгун О.П. до суду апеляційної інстанції не з`явились. Захисник – адвокат Шморгун О.П. подав заяву про розгляд справи без його участі та участі ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги підтримує у повному обсязі. Тому, зважаючи на їх волевиявлення, враховуючи положення ч.6 ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції розглянув справу у відсутність осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.2 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №432557 від 24.08.2025 вбачається, що ОСОБА_1 24.08.2025 о 06 годині 30 хвилин в с-ще Хорошів, вул.Древлянська, 7, Житомирського району керував автомобілем FOFD FOCUS C-MAX, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Алкотест Драгер 6810, а також в найближчому медичному закладі відмовився, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.130 КУпАП (а.с.2).

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.2 ст.130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №432557 від 24.08.2025 (а.с.2);

копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5556518 від 24.08.2025 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП (а.с.3);

розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України, та ст.268 КУпАП (а.с.4);

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5);

розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 24.08.2025 (а.с.6);

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.08.2025 (а.с.7);

копією сертифікату перевірки типу (а.с.8);

копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 15.10.2024 №12-01/5620 (а.с.9);

довідкою інспектора-чергового ВП №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області Д.Литвинчук, згідно якої ОСОБА_1 07.10.2024 вчинив адміністративне правопорушення та 03.12.2024 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.10);

копією постанови судді Володарсько-Волинського районного суду від 03.12.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік (а.с.11-12);

відеозаписом фіксації обставин події з портативного відеореєстратора поліцейського та відеореєстратора службового автомобіля (а.с.13).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності і взаємозв`язку та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Досліджені суддею докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано.

На наявному в матеріалах справи відеозаписі із автомобільного відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .

З наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 було повідомлено працівниками поліції про причину зупинки транспортного засобу. У працівника поліції була обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, зважаючи на ознаки, озвучені водію та відображені в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння і у протоколі про адміністративне правопорушення. Водій відмовився від проходження огляду, як на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів, так і в закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 також роз`яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомлено зі складеними відносно нього процесуальними документами, від підпису яких він відмовився. Водія відсторонено від керування транспортним засобом.

Відеозаписом підтверджено, що працівниками поліції не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256, 266 КУпАП, які могли б бути підставою для визнання складених процесуальних документів недопустимими доказами.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи доказів правомірності зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 були предметом дослідження суду першої інстанції, який надав їм правильну та неупереджену оцінку. Висновки суду обґрунтовано викладені у мотивувальній частині постанови та не потребують додаткового правового аналізу.

Також правомірність зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , підтверджується рішенням Хорошівського районного суду від 23.10.2025 у справі №276/1792/25, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 24.08.2025 за ч.4 ст.126 КУпАП. У вказаному рішенні, яке набрало законної сили, встановлено, що дії працівника поліції відповідали підставі, передбаченій п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію».

Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було поінформовано про причину зупинки, а з огляду на наявність обґрунтованої підозри щодо перебування його у стані сп`яніння, він був зобов`язаний виконати вимоги п.2.5 ПДР. Незгода з діями поліцейських щодо зупинки не звільняла водія від виконання цього обов`язку.

Відеозаписом також підтверджується, що ОСОБА_1 було роз`яснено права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, у тому числі право користуватись юридичною допомогою адвоката, а тому доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Судові рішення, на які посилався ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, преюдиційного значення для вирішення цієї справи не мають.

Суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді на всі доводи висловлені сторонами і дозволяє вищим судам підтверджувати мотиви нижчих судів без повторного викладу їх аргументації (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32)

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

При розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 07 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич