Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №162/127/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 162/127/26 Провадження №33/802/305/26 Головуючий у 1 інстанції:Савич А. С.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., розглянувши у відкритому судвоому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Любешівського районного суду Волинської області від 03 березня 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665, 60 гривень.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 08 лютого 2026 року о 02 год 24 хв, на вул. Поліщука у с. Деревок, керував транспортним засобом марки «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі – ПДР).

Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просив її скасувати, як незаконну. Заперечує факт перебування транспортного засобу в русі, а відповідно, і його перебування у статусі водія. Проведення огляду на стан сп`яніння має бути зафіксоване безперервною відеозйомкою чого, у цьому конкретному випадку, дотримано не було. У зв`язку із вищевикладеним, просить оскаржувану ним постанову судді першої інстанції від 03 березня 2026 року скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність у його діях складу адміністартивного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Також просить поновити строк апеляційного оскарження, як такий, що пропущений із поважних причин.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги в частині поважності підстав поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду, вважаю наведені апелянтом причини пропуску строку поважними, а клопотання підставним.

ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду даної справи, що стверджується телефонограмою за реєстраційним номером № 743, до суду не з`явився, про причини неявки не повідомляв. А тому розгляд даної справи проводиться у його відсутності.

Дослідивши матеріали даної справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, доходжу такого висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.

Згідно із п. 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Тоді як сам факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 585943 від 08 лютого 2026 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано виявлені у нього в ході огляду ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітке мовлення, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці; актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому пробудльовані ознаки такого стану; роздруківкою чеку спеціального технінчого засобу «AlCOTEST 6820» із результатом тесту – 0, 52 %о, яким установлений факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння; письмовим зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 585943, згідно якого, відповідно до якого, згідно ст. 266 КУпАП ОСОБА_1 відсторонений від керування транспортним засобом та зобов`язується ним не керувати протягом 24 годин, а також відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля поліцейських та з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського який,з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття належним, допустимим та достатнім доказом її вини.

Сукупність зазначених доказів цілком обґрунтовано взята до уваги судом, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.

Основні мотиви незгоди із постановою судді першої інстанції, ОСОБА_1 обгрунтовує запереченням ним факту перебування транспортного засобу марки «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 у русі, а відповідно, і його перебування у статусі водія.

Однак, як стверджується безпосередньо дослідженими судом відеозаписами, наявними у матеріалах справи, на них зафіксовано, як назустріч службовому автомобілю поліцейських, 08 лютого 2026 року, у комендатську годину о 02 год 24 хв, рухається автомобіль та повертає ліворуч. Працівники поліції негайно під`їхали до даного автомобіля, за його кермом перебував ОСОБА_1 . На запитання інспектора, чому він порушує режим комендантської години, останній повідомив, що вже їде додому. Інші особи, окрім ОСОБА_1 та поліцейського, на місці події, були відсутні. Тобто, факт керування ним транспортним засобом, за обставин місця та часу, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно нього, не заперечувався.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд погоджується із висновками судді першої інстанції про невідповідність доводів апеляційної скарги, у цій її частині, фактичним обставинам вчиненого, і також їх до уваги не бере.

Стосовно оцінки таких доказів з точки зору їх належності та допустимості, то суддею слушно зазначено про те, що дані відеозаписи хоча і не є безперервними, однак не містять ознак монтажу, у повній мірі відображають подію вчинення даного адміністративного правопорушення, містять достатні та докладні відомості для притягнення ОСОБА_1 до адміністартивної відповідальності.

Таким чином, факт порушення водієм в особі ОСОБА_1 пункту 2. 9 а ПДР та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильно установлений поліцейськими та підтверджений судом.

Нових доказів, у спростування зазначених у постанові судді обставин, також надано не було, тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Любешівського районного суду Волинської області від 03 березня 2026 року.

Подану ним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді Любешівського районного суду Волинської області від 03 березня 2026 року стосовно нього– без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: