Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №163/1788/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/1788/25 Провадження №33/802/242/26 Головуючий у 1 інстанції:Павлусь О. С.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судових засідань Зубрицької А.М., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Клімука В.С., розглянувши подану захисником апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 19 лютого 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665, 60 гривень.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 03 серпня 2025 року о 10 год 01 хв, на вул. Соборності у м. Луцьку, Волинської області, керував транспортним засобом марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі–ПДР).

Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, захисник ОСОБА_1 –адвокат Клімук В.С. подав апеляційну скаргу, у якій просив її скасувати, як незаконну через невідповідність її вимогам законодавства. Стверджує, що згідно наявного у матеріалах справи відеозапису події вчиненого, зафіксовано розмову поліцейського з ОСОБА_1 , у якій він заперечує факт вживання алкогольних напоїв, через що відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, після чого його запрошують до службового автомобіля, і фіксація переривається. Тоді як ОСОБА_1 , при розгляді даної справи у суді повідомляв що, у подальшому, свою позицію змінив та на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, до оформлення адміністративних матеріалів стосовно нього, погодився. Поліцейські, від керування транспортним засобом його не відстороняли, що є додатковим твердженням того факту, що не вважали його таким, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Покликаючись на викладене, просить постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 19 лютого 2026 року скасувати. Провадження по справі стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Клімука В.С., які подану апеляційну скаргу підтримали, просили задовольнити, доходжу такого висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.

Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Так факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 410929 від 03 серпня 2025 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з зафіксованими у нього ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння рук; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, у якому продубльовано ознаки такого стану, а також зафіксовано відмову від проходження огляду, на місці зупинки транспортного засобу, з використанням спеціального технічного засобу «Алкотестр Драгер 6810»; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу до КНП «Любомльське ТМО», з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; зобов`язанням до протоколу серії ЕПР1 № 410929 від 03 серпня 2025 року про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та взятим на себе зобов`язанням не керувати транспортним засобом протягом 24 годин, а також відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського який,з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття належним, допустимим та достатнім доказом його вини.

Згідно наявного у матеріалах справи повідомлення ВП №1 (м. Любомль) Ковельського районного управління поліції у гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наявне посвідчення водія серії НОМЕР_2 з терміном дії з 19 лютого 2025 року по 19 лютого 2027 року, що підставно було ураховано суддею при накладенні на нього безальтернативного виду адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Зазначені докази у їх сукупності та взаємозв’язку, є належними та допустимими, тому цілком обґрунтовано взяті до уваги судом і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.

Як слушно зазначено суддею, при відтворенні наявного у даній справі відеозапису з бодікамери поліцейського, чітко та однозначно простежується той факт, що на неодноразово озвучені поліцейським вимоги про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 від його проходження, як на місці зупинки трнаспортного засобу під його керуванням, так і у найближчому закладі охорони здоров’я, відмовився. Така його відмова не викликає двоякого чи неоднозначного сприйняття його позиції, і утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, згідно диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто є достатньою підставою для притягнення його, як водія транпсортного засобу до відповідальності за вказаною нормою матеріального закону.

Доводи захисника про переривання відеофіксації та, відповідно, неможливості установлення подальших обставин події вчиненого, після озвученої ОСОБА_1 відмови від проходження огляду, не відповідають дійсності, тоді як відсутність зображення особи в кадрі, не є свідченням припинення такої фіксації загалом.

Тому, усі твердження захисника про подальшу згоду ОСОБА_1 на проходження огляду яка, як він вважає, безпідставно не була взята до уваги поліцеськими, не знайшли свого підтвердження і при розгляді даної справи у апеляційному суді.

Відтак, вимога поліцейського про проходження ним, як водієм, у якого на момент зупинки транспортного засобу, були наявні ознаки алкогольного сп`яніння, відповідного огляду, а також подальші їх дії по оформленню адміністративних матеріалів, повністю відповідають вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.

У матеріалах справи наявне письмове зобов’язання до протоколу, у якому значиться про відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем та міститься зобов`язання не керувати даним транспортним засобом протягом 24 годин, про що в усному порядку доведено до його відома. І той факт, що сооба, стосовно якої складено протокол за ст. 130 КУпАП, продовжує керувати транспортним засобом, жодним чином не свідчить про наявність у поліцейських сумнівів стосовно його стану.

На підставі викладеного у своїй сукупності та взаємозв’язку, доходжу висновку про законність оскарженої постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 19 лютого 2026 року та відсутність підстав для задоволення поданої захисником апеляційної скарги, з наведених у ній мотивів

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу захисника адвоката Клімука В.С., подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 19 лютого 2026 року стосовно нього - без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: