Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №761/52088/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/52088/25

Провадження № 3/761/627/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Чайка О.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді менеджера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за частинами 1, 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП),

установив:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшли матеріали справ про адміністративне правопорушення, складених відносно ОСОБА_1 за ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 09 січня 2026 року справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП зареєстровану за № 761/52088/25 (провадження № 3/761/10173/2025), об`єднано зі справою № 761/52092/25 (провадження № 3/761/10174/2025), про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП в одне судове провадження під загальним номером справи № 761/52088/25 (провадження № 3/761/10173/2025).

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 14 грудня 2025 року серії ВАД № 742284, 12 грудня 2025 року о 21 год 30 хв за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно дружини гр. ОСОБА_2 психологічного та фізичного характеру, а саме утримував силою, бив та ображав словесно.

Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 14 грудня 2025 року серії ВАД № 634988, 12 грудня 2025 року за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно свого малолітнього сина ОСОБА_3 психологічного характеру, а саме в його присутності ображав словесно та затиснув руку дружині ОСОБА_2 .

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Зазначив, що не вчиняв домашнє насильство відносно дружини та сина, а кохає їх. Окрім цього, в судове засідання з`явилась дружина останнього ОСОБА_2 , яка зазначила, що домашнього насильства ОСОБА_1 до неї та їхнього сина не вчиняв. Повідомила, що продовжують жити разом та виховувати сина в любові та повазі один до одного. Вищезазначені доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виклали у письмових поясненнях, які зареєстровані в канцелярії суду.

Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, а саме протокол про адміністративне правопорушення від 14 грудня 2025 року серії ВАД № 742284; протокол про адміністративне правопорушення від 14 грудня 2025 року серії ВАД № 634988; копію реєстрації виклику на подію з бази АРМОР; рапорт працівника поліції; письмові пояснення ОСОБА_2 від 14 грудня 2025 року; копію посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , копію витягу інформації про матір з Дії; копію витягу актового запису про народження на ім`я ОСОБА_3 з Дії; письмові пояснення ОСОБА_1 від 03 лютого 2026 року; письмові пояснення ОСОБА_2 від 03 лютого 2026 року, приходжу до такого висновку.

Стаття 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення насильства у сім`ї.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Однак матеріали справи встановленому критерію щодо належного доведення вини особи не відповідають та не містять належних та допустимих доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 вимог чинного законодавства.

За таких обставин, оцінивши у своїй сукупності всі докази по даній справі, суд дійшов переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки прямих, безспірних і безсумнівних доказів його вини в ході судового засідання не здобуто, а тому підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності немає.

Відповідно до положень ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 173-2, 278, 280, 283, 284, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частинами 1, 2 статті 173-2 КУпАП - закрити через відсутність у його діях складу даного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва.

Суддя Олена ЧАЙКА