Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №761/35787/24 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35787/24

Провадження № 2/761/1233/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Тихій П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 20214 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди, з урахуванням зміни предмету позову, просить стягнути з відповідача на свою користь збитки в розмірі 762580,50 грн. та моральну шкоду в розмірі 50000 грн. Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідач взяв на себе зобов`язання поставити товар до кінця 2014 року, однак не виконав його та кошти не повернув. Факт передачі коштів підтверджується розписками від 28.05.2014 та 14.10.2014 року, а також письмовою вимогою від 23.04.2015 року. Позивач стверджує про факт особистого отримання відповідачем коштів згідно з розписками. Невиконання відповідачем обов`язку щодо поставки товару або повернення грошових коштів стало підставою для звернення до суду з даним позовом за захистом порушених прав.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що 28 травня 2014 року, зустрівшись з ОСОБА_3 біля будинку АДРЕСА_1 , домовилися про поставку спортивного обладання торгової марки "SPYDER". Вартість замовлення становила 18645,00 доларів США. Оскільки поставку товару відповідач здійснював із-за кордону, тому всі розрахунки здійснювалися у доларах США. Сплатив у цей день відповідачу аванс 5700,00 доларів США, про що свідчить складена відповідачем розписка.

14 жовтня 2014 року позивач знову зустрівся із відповідачем за вищезгаданою адресою та передав йому решту коштів у сумі 12945,00 доларів США. Про отримання коштів відповідач написав розписку.

Позивач зазначає, що у нього із відповідачем була домовленість про постачання товару до 15 грудня 2014 року, але відповідач своїх зобов`язань не виконав. Під час телефонних розмов відповідач декілька разів запевняв позивача, що привезе товар або поверне кошти. Однак, товар не поставив, і кошти не повернув.

Відповідач у судове засідання не з`явився, доказів на спростування позовних вимог не подав. У клопотанні про розгляд справи без власної участі, відповідач визнав позов в частині, що складає 762580,50 грн., та не визнав в частині моральної шкоди в сумі 50000,00 грн. Крім того в цій заяві просив розглядати справу без його участі в судовому засіданні.

Вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Перевіряючи обстиавини справи, судом встановлеео, що зобов`язання відповідача перед позивачем підтверджені розписками від 28.05.2014, 14.10.2014 та вимогою кредитора, в особі позивача, до боржника, в особі відповідача, від 08.08.2024.

Статтями 526, 527 Цивільного кодексу України передбачено, шо зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1). Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч.2).

Частиною 1 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, договорів та інших правочинів, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 16 ЦК України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, є відшкодування збитків.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч.1). Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (ч.2). Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.3).

З урахування викладеного, суд приходить до висновку, що осільки відповідач, порушив зобов`язання перед позивачем, він завдав йому збитків в розмірі 18645,00 доларів США, що складає за курсом НБУ станом на 18.02.2026 (43,2577 грн. за 1 долар США) 806539,82 грн, які позивач передав йому на виконання зобовязання зі свого боку, а тому останній має право на їх відшкодування.

Разом з тим, оскільки позивач у своєму позові просить стягнути з відповідача лише 762580,50 грн., то саме такий розмір збитків суд вважає необхідним стягнути на користь позивача, відповідно до приписів ч.1 ст. 13 ЦПК України, а саме в мезах заявлених позовних вимог.

Крім того, частиною 1 статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до вимог статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються вимоги розумності і справедливості.

З урахуванням викладеного, встановлених обставин порушеного права позивача, суд вважає обґрунтованими його твердження про завдання моральної шкоди внаслідок дій відповідача та приходить до висновку про часткове задоволення цих позовних вимог, а саме в розмірі 1000,00 грн.

Крім того, частиною 6 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 відсотки прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму.

Враховуючи перелічені вимоги закону, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір на користь держави в розмірі 7635 грн. 81 коп.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 142, 197, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 збитки у сумі 762580 (сімсот шістдесят дві тисячі п`ятсот вісімдесят) грн 50 коп. та на відшкодування моральної шкоди 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.

В решті вимог позов задоволенню не підлягає.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 7635 (сім тисяч шістсот тридцять п`ять) грн 81 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: