Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №759/4033/26 — Святошинський районний суд міста Києва

Суд: Святошинський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 15 квітня 2026 р.

Справа: №759/4033/26

Суддя: Поплавська О. В.

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/4033/26

пр. № 3/759/1683/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Поплавська О.В., розглянувши матеріали які надійшли від УПП в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП у матеріалах справи відсутній, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого, ОСОБА_1 27.01.2026 приблизно о 01.25 год. у м. Києві по Берестейському шосе, 8А, км, керував автомобілем «HYUNDAI», номерний знак, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду для визначення стану сп`яніння, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.

Порушенням ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У судове засідання від 06.04.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суддею було відкладено судове засідання на 16.04.2026 для повторного виклику ОСОБА_1 .

У судове засідання від 16.04.2026 ОСОБА_1 не з`явився, був повідомлений про дату та час судового засідання належним чином, про причини неявки не повідомив.

13.04.2026 до Святошинського районного суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких зазначено наступне.

27.01.2026 приблизно о 23:40 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Hyundai Palisade, номерний знак НОМЕР_1 та рухався Беркстейським шосе у напрямку місця проживання. Під час руху на панелі приладів з`явився попереджувальний сигнал червоного кольору щодо рівня (тиску) моторного масла, у зв`язку з чим він дійшов висновку про неможливість подальшого безпечного руху та негайно зупинив транспортний засіб.

Зазначає, що аналогічна ситуація мала місце раніше у зв`язку зі зниженням рівня моторного масла нижче мінімально допустимого. Перевіривши рівень масла, він встановив, що його кількість є недостатньою, однак запас моторного масла у транспортному засобі відсутній, оскільки відповідну ємність було залишено у гаражі.

З огляду на наближення комендантської години, ОСОБА_1 зателефонував знайомому ОСОБА_2 з проханням привезти моторне масло, на що останній погодився та повідомив, що прибуде протягом 20-30 хвилин. Близько 00:05 ОСОБА_1 почав повторно телефонувати знайомому, але останній не брав слухавку. Орієнтовно через 20 хвилин ОСОБА_2 перетелефонував та повідомив, що був затриманий працівниками патрульної поліції та співробітниками ТЦК та СП, у зв`язку з чим не має можливості прибути та сьогодні вже не допоможе ОСОБА_1 .

Враховуючи неможливість продовження руху та дію комендантської години, ОСОБА_1 прийняв рішення залишитися у транспортному засобі до ранку. Перебуваючи у салоні автомобіля на задньому сидінні, він почав вживати наявний у багажному відділенні слабоалкогольний напій (пиво).

Приблизно через 15 хвилин після вживання вказаного напою до нього підійшов військовослужбовець Національної гвардії України, який ніс службу на блокпості неподалік, та поцікавився причинами перебування у зазначеному місці у комендантську годину. ОСОБА_1 надав пояснення щодо обставин зупинки транспортного засобу та наміру залишитися у ньому до ранку.

На вимогу військовослужбовця ОСОБА_1 пред`явив документ, що посвідчує особу, а саме паспорт громадянина України у мобільному застосунку «Дія». У подальшому військовослужбовець повідомив про намір провести поверхневу перевірку та огляд транспортного засобу, зокрема висловив вимогу щодо відкриття багажного відділення та салону автомобіля. ОСОБА_1 зазначив, що вказані дії виходять за межі поверхневої перевірки та фактично є обшуком транспортного засобу, повноваження на проведення якого у військовослужбовця відсутні. Водночас він повідомив, що не заперечує щодо здійснення візуального огляду транспортного засобу.

Після цього військовослужбовець повідомив про намір викликати працівників патрульної поліції, що в подальшому і було здійснено. Приблизно через 30 хвилин (після 01:00) на місце прибули працівники патрульної поліції, які звернулися до ОСОБА_1 з вимогою пред`явити посвідчення водія. Останній повідомив, що транспортний засіб не рухався, його не було зупинено, а документи вже пред`являлися військовослужбовцю.

Надалі працівники поліції повідомили про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 зазначив, що транспортним засобом не керував, у зв`язку з чим вважає такі вимоги безпідставними. Вказана розмова з поліцейськими була протягом години, ОСОБА_1 весь цей час намагався довести їм, що не керував транспортним засобом. Незважаючи на це, працівниками поліції було складено адміністративні матеріали за відмову від проходження огляду.

Після цього ОСОБА_1 зателефонував своєму сину, описав ситуацію та попросив приїхати і забрати його додому, оскільки працівники патрульної поліції заборонили залишатися біля блокпосту у комендантську годину. У подальшому син ОСОБА_3 прибув, привіз моторне масло, яке було долито до двигуна, після чого попереджувальний червоний сигнал зник. Після цього ОСОБА_3 доставив ОСОБА_1 за місцем проживання, а також залишив транспортний засіб на відповідальному зберіганні, що підтверджується відповідною розпискою.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 стверджує, що транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння не керував, а вимоги працівників поліції вважає незаконними, оскільки на момент їх висунення він не мав статусу водія. Також зазначає, що вказані дії є реалізованою помстою військовослужбовця Національної гвардії України за відмову ОСОБА_1 виконати незаконну вимогу щодо відкриття багажного відділення та салону автомобіля.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_1 , оглянувши відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського, суддя дійшов наступних висновків.

Так, згідно відеозапису з нагрудних камер працівників патрульної поліції вбачається, що факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки працівниками поліції не зафіксовано. Відеозапис починається з того, як працівники патрульної поліції підходять до ОСОБА_1 , який стоїть біля багажнику свого припаркованого на узбіччі автомобіля, поруч з яким стоїть особа, вдягнена у військову форму. Працівники поліції просять ОСОБА_1 пред`явити посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб. ОСОБА_1 протягом усього відеозапису повідомляє працівників патрульної поліції, що не керував транспортним засобом та стояв на узбіччі, будь-які правопорушення ОСОБА_1 заперечував, однак працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП, покладаючись виключно на те, що їх було викликано для реагування на можливе вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Керування особою транспортним засобом є обов`язковою складовою об`єктивної сторони правопорушення за ст.130 КУпАП. В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, наприклад рапорт поліцейського, який зупинив автомобіль із зазначенням обставин зупинки транспортного засобу, пояснень свідків.

Суддя не бере до уваги постанову від 27.01.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, як доказ керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки дану постанову складав той самий працівник патрульної поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Окремо суддя звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (подія від 27.01.2026 о 01:25:00) був складений 27.01.2026 о 01:54:00, тоді як події, зазначені у постанові за ч. 1 ст. 126 КУпАП, відбувались 27.01.2026 о 02:00:01, що ставить під обґрунтований сумнів достовірність та послідовність викладених у протоколі обставин.

Факт можливого перебування особи у стані алкогольного сп`яніння та не керування при цьому транспортним засобом, а так само відмова у такому випадку пройти огляд на стан сп`яніння, не утворює склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, суддя критично ставиться до виявлених ознак алкогольного сп`яніння, оскільки згідно оглянутого відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, під час складання протоколу працівник поліції звертався до колеги із запитанням щодо того, які саме ознаки слід зазначити у протоколі, на що останній відповів, що перегляне зразок та перепише їх (час 01:38:50). Зазначені обставини ставлять під сумнів самостійність фіксації ознак алкогольного сп`яніння.

Таким чином, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, на якому дійсно зафіксована особа у військовій формі, про що зазначав ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях, а також враховуючи, що протягом усього відеозапису ОСОБА_1 повідомляв працівників поліції про те, що не керував транспортним засобом та весь час перебував на місці, суддя доходить висновку про суперечливість відомостей, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та показань ОСОБА_1 , що, у свою чергу, викликає обґрунтований сумнів у доведеності його вини.

Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а зібрані у справі докази не можуть бути визнані достатніми для доведення його вини, провадження у справі підлягає закриттю, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст. 221, 247, 266, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Святошинський районний суд м. Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: О.В. Поплавська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua