Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №758/1074/26 — Подільський районний суд міста Києва

Суд: Подільський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 13 квітня 2026 р.

Справа: №758/1074/26

Суддя: Казмиренко Л. В.

Справа № 758/1074/26

3/758/1575/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду м. Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

01.01.2026 року, о 02 год. 20 хв., в м. Києві, проспект Європейського Союзу, 47, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Subaru Forester», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки зі згоди водія за допомогою алкотестера Drager 6820, прилад №АRНК 0525, принтер № АRНН 0767, результат позитивний 0,43 проміле, з чим водій не погодився, після чого було запропоновано пройти медичний огляд в КНП «КМКЛ» №10, за адресою: м. Київ, вул. Чорних Запорожців 20, на що було отримано згоду. Висновок лікаря від 01.01.2026 року №000003, з вказаним результатом 0,41 проміле та висновком лікаря гр. ОСОБА_1 згоден.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

У судовому засіданні захисник Соловйов Є.В. просив провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказує, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_1 саме керував транспортним засобом, а не перебував біля нього, адже на відеозаписах жодних чином не зафіксовано рух автомобіля. Натомість на самому початку фіксування нагрудними камерами діалогу з ОСОБА_1 вбачається, що автомобіль «Subaru», д.н.з. НОМЕР_1 , стоїть припаркований на автозаправній станції, без ознак увімкнення габаритів та двигуна, тобто у нерухомому положенні, сам ОСОБА_1 стояв осторонь. Зазначає, що на відеозаписі не відображено взагалі ні процедури огляду, ні результатів огляду на стан сп`яніння на відповідному приладі «Драгер». Тобто, в матеріалах справи проведення самого огляду поліцейським не зафіксовано технічними засобами відеозапису, а лише усно озвучено працівником УПП у м. Києві. Окрім цього, працівниками УПП у м. Києві ДПП не було долучено ні чек з результатами огляду Drager (на місці огляду поліцейськими), ні акт проведення огляду на стан сп`яніння взагалі, ні відповідне направлення до закладу охорони здоров`я. Звертає увагу суду на те, що оскільки працівник поліції, з бодікамери якого ведеться відеозйомка, відлучається до службового автомобіля, із названого відеозапису в приміщенні КНП КМКЛ №10 вирізаний взагалі фрагмент стосовно проведення самого огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння на приладу Drager, в закладі охорони здоров`я, адже саме в ході проведення такого огляду поліцейський відходить в цей час до службового автомобіля. Також до письмових матеріалів справи не долучено ні чеку-корінця щодо огляду на приладі Drager з лікарні, ні направлення, ні акт огляду. Вказує, що огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 було проведено за допомогою технічного засобу Drager, однак лабораторна діагностика з метою уточнення наявних алкогольних речовин не проводилася, у порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Просив врахувати, що ОСОБА_1 самостійно висловлював готовність та бажання здати біологічні зразки для проведення подальшого дослідження. Таким чином, сторона захисту вважає порушення порядку оформлення та фіксації адміністративного правопорушення істотними, що робить зібрані докази недопустимими та унеможливлює доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. У своїх додаткових поясненнях захисник Соловйов Є.В. стверджує, що аналіз відеозапису, долученого до матеріалів справи свідчить про провокативні дії з боку лікаря закладу охорони здоров`я та працівників поліції з метою будь-яким способом отримати бажаний для них результат та вчинити дії щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме - лікар та працівник поліції не обмежилися пасивним дотриманням процедури огляду на стан сп`яніння, а по суті схилили ОСОБА_1 до відмови від проходження такого огляду.

ОСОБА_1 в судовому засіданні просив провадження у справі закрити, вказав, що не був водієм, автомобілем не керував. Ознак сп`яніння на місці працівники поліції йому не назвали, у здачі крові або сечі у медичному закладі - відмовили.

Заслухавши позицію захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КК України.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджена дослідженими судом доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 556193 від 01.01.2026 року;

- даними Висновку щодо результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння КНП "Київська міська клінічна лікарня №10" від 01.01.2026, дата заповнення о 02 год. 45 хв., результат - 0,41;

- даними відеозапису, що міститься на компакт-диску з бодікамери працівника поліції 472106, початок запису 01.01.2026, о 02 год. 19 хв., з якого вбачається наступне. Працівники поліції під`їжджають до заправки, подають звуковий сигнал, зупинились та підходять до чоловіка, яким виявився ОСОБА_1 , автомобіль стоїть. Запитали чи подже на огляд, на що останній повідомив що запаркувався, повідомив, що викликав таксі, погодився огляд пройти. О 02:21 проходить огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат 0,43, повідомив працівникам поліції, що він паркувався, переживав, що "криво стоїть". О 02:22 після проходження огляду на приладі "Драгер" виявив бажання проїхати на огляд до лікарні. В автомобілі поліцейських знову о 02:25 каже поліцейським, що він паркувався. з 02:33 приїхали в лікарню, розмова з лікарем. О 02:44 поліцейський каже лікарю, що ОСОБА_1 задувся на місці. О 02:46 поліцейський виходить з кабінету лікаря в автомобіль і повертається, коли ОСОБА_1 пройшов огляд на допомогою приладу "Драгер". О 02:48 лікар питає чи згоден ОСОБА_1 з показником 0,41 чи буде дихати через 20 хв. О 02:49 ОСОБА_1 запитує, чи будуть інші аналізи як кров. О 02:49 лікар повідомляє, все що завгодно. "А що робити?", у відповідь лікар відповідає "Не пити". О 02:51 ОСОБА_1 каже "Давайте сечу". О 02:51 він говорить по телефону, каже мені треба попередити. О 02:51, 02:52 лікар каже що робити, чи буде дути, нічого здавати не буде? у відповідь "Та, да". О 02:52 лікар повідомляє, що від здачі через 20 хв відмовився, від сечі відмовився.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення пункту 2.9 а ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.

Згідно ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не був водієм транспортного засобу спростовується оглянутим відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та дослідженими матеріалами справи у їх сукупності. Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується останнім під час спілкування з поліцейськими, неодноразово вказував, що паркувався та жодного разу оспорив вказаний факт на відеозаписі.

Щодо доводів захисника на не безперервність відеозапису та відсутність чеку з приладу "Драгер" з місця події, то як слідує з долученого до протоколу відеозапису він має чітку і логічну послідовність подій, хід спілкування співробітників поліції та лікаря із водієм, перебування останнього у медичному закладі та проходження огляду як на місці зупинки, так і у лікаря. Перерва у відеофіксації через об`єктивні потребу поліцейського відлучитися до службового автомобіля не може бути підставою для визнання доказу недопустимим, та не впливає на достовірність даних, що зафіксовані на такий запис. Чек з приладу "Драгер" дійсно відсутній в матеріалах справи, однак кількість проміле 0,43 зафіксована на відеозапис, ОСОБА_1 не оспорювалась.

Крім того, як убачається з дослідженого судом відеозапису, перед проведенням огляду із застосуванням спеціального технічного засобу ( відео відсутнє, на що звертає увагу захисник), ОСОБА_1 не висловлював заперечень щодо дій медичного працівника або результатів огляду. До того ж, лікарем було додатково проведено клінічний огляд, за результатами чого зроблено відповідні висновки, відображені у висновку про стан алкогольного сп`яніння. Зазначене свідчить про комплексний характер медичного огляду та дотримання встановленої процедури, що виключає сумніви у достовірності отриманих результатів.

Щодо доводів захисника про обов`язковість лабораторного дослідження у медичному закладі, суд звертає увагу, що Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 не містить вимоги про обов`язкове проведення лабораторного дослідження для встановлення стану алкогольного сп`яніння у кожному випадку. Відповідно до положень розділів І, ІІ та ІІІ Інструкції, стан алкогольного сп`яніння може бути встановлений за результатами огляду із застосуванням спеціальних технічних засобів як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, так і лікарем під час медичного огляду в закладі охорони здоров`я. Обов`язковість проведення лабораторних досліджень прямо передбачена Інструкцією лише для випадків встановлення наркотичного або психотропного сп`яніння.

Вказаний відеозапис є одним із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУПАП.

Суд вважає докази, долучені до протоколу належними та допустимими, які між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерію «поза розумним сумнівом», підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд критично ставиться до доводів захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про наявність провокації з боку працівника поліції та лікаря закладу охорони здоров`я.

Захисник звертає увагу на фрагмент відеозапису 00:30, де лікар на питання ОСОБА_1 про бажання здати кров чи сечу зазначає "Нащо вам це потрібно , покаже більше", "Погані у тебе радники", то доводи про провокацію правопорушення не знайшли свого підтвердження та спростовуються ретельно дослідженим відеозаписом, на якому у медичному закладі у лікаря о 02:52 лікар питає "То нічого не будемо задувати, не будемо здавати?", останній повідомив "Та, да". Суд вважає, що останній мав можливість на реалізацію ним прав, передбачених статтями 266 та 268 КУпАП.

Будь-якої незгоди з діями поліцейських чи лікаря ОСОБА_1 не висловлював.

В матеріалах справи міститься висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції № 000003 від 01.01.2026 року згідно якого ОСОБА_1 знаходився у стані алкогольного сп`яніння.

Відсутність у матеріалах справи належним чином оформленого направлення на проведення огляду та Акту огляду не є підставою для закриття провадження у справі,

При цьому, на адвокатський запит КНП "Київська міська клінічна лікарня №10" надала захиснику Акт медичного огляду, який останній надав суду і відомості, які зазначені у медичному висновку про стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 відповідають Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000003 від 01.01.2026.

Відповідно до цього медичного висновку ОСОБА_1 був направлений на огляд до медичного закладу працівником поліції і долучення до матеріалів справи направлення особи на медичний огляд, за умови його фактичного проведення у закладі охорони здоров`я, чинним законодавством України не передбачено, тому його відсутність не є порушенням обов`язків поліцейського.

Сукупність наведених доказів підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи наведені докази в їх сукупності, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд накладає стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії, у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

На підставі ст. 124 КУпАП, керуючись ст. 33, 283, 284 КУпАП

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.).

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя Л. В. Казмиренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua