Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №757/11794/26-п — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11794/26-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м.Києва Соловйов Олег Леонідович, розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу адміністративної практики УПП в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №591159 від 14.02.2026, водій ОСОБА_1 14.02.2026 о 11:46 год. у м.Києві по вул. Звіринецької, 38 керуючи автомобілем HYUNDAI Sonata державний номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху, а саме: перестроюванням, не надав переваги в русі автомобілю HYUNDAI державний номерний знак НОМЕР_2 , що рухався в зустрічному напрямку по тій дорозі внаслідок чого сталося зіткнення ТЗ. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, у зв`язку з чим ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимог п.10.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, категорично заперечив та пояснив, що рух проїжджою частиною вул. Звіренецької у м. Києві був обтяжений припаркованими ТЗ, уздовж узбіччя. Об`їжджаючи перешкоду виїхав на середину проїжджої частини де зупинився, надаючи перевагу іншому ТЗ, який рухався у зустрічному напрямку. Останній, намагаючись роз`їхатись у протилежних напрямках, без дотримання бокового інтервалу, впритул, здійснював рух припустившись зіткнення передньою частиною із задніми дверцятами автомобіля ОСОБА_1 . На підтвердження наведених тверджень надав відеофіксацію ДТП, отриманою з камер зовнішнього спостереження.

Інший учасник ДТП - водій ОСОБА_3 до залу судового засідання не з`явився. На місці події надав письмові пояснення за змістом яких заперечив контакт ТЗ, через відсутність пошкоджень на власному автомобілі.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та дослідивши наявні матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктивна сторона даного правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). При вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП судом має бути з`ясовано наявність причинно-наслідкового зв`язку між виникненням даної ДТП, порушенням ПДР особою та наслідками, які настали, а саме: пошкодженням транспортних засобів.

Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Досліджені в судовому засіданні докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №591159 від 14.02.2026, схема місця ДТП, яка сталася 14.02.2026, не доводять беззаперечно та поза розумним сумнівом факту порушення ОСОБА_1 п.10.1 ПДР та, відповідно, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Водночас слід звернути увагу, що п.10.1 ПДР зобов`язує водія перед початком руху, перестроюванням або будь-якою зміною напрямку переконатися у безпеці маневру.

Згідно копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №591170 від 14.02.2026 складеного відносно водія автомобіля HYUNDAI IONIQ державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 , через недотримання бокового інтервалу при зустрічному роз`їзді ТЗ, що призвело до зіткнення з автомобілем HYUNDAI Sonata, інкриміновано порушення п.13.3 ПДР.

Аналізуючи представленні водієм ОСОБА_1 фото-відео матеріали у порівнянні зі долученою схемою місця ДТП, слід дійти до висновку про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями водія ОСОБА_1 із настанням ДТП. Так, відповідно до п.1.3 ПДР «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими». Керуючись зазначеним пунктом, водій ОСОБА_1 при зустрічному роз`їзді, надав перевагу в русі водієві іншого ТЗ - ОСОБА_3 для безпечного продовження руху. Останній, вважаючи можливим безперешкодно роз`їхатись із зустрічним автомобілем продовжив рух із незначною швидкістю, припустившись зіткнення передньої частини із задніми дверцятами зустрічного автомобіля, під керуванням ОСОБА_1 .

За даних дорожніх умов водій автомобіля HYUNDAI Sonata державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 діяв у відповідності до вимог п. 10.1. ПДР та, належним чином їх виконував, зупинившись надаючи перевагу в русі іншому ТЗ. Перебування у статичному положенні (не здійснюючи рух), виключають провину водія ОСОБА_1 , оскільки дії останнього не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП.

Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відтак встановлені у судовому засіданні у даній справі про адміністративне правопорушення усі обставини в їх сукупності, дають підстави дійти висновку, що матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124КУпАП та їх аргументація у цілому не доводять вини «поза розумним сумнівом» у його діях складу наведеного адміністративного правопорушення.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. При цьому суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши усі наявні у справі докази з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи обставини справи, керуючись ст. 7, 247, 251-252, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом 10 діб з моменту її винесення.

Суддя О. Соловйов