Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №686/36211/25 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 686/36211/25

Провадження № 2/539/805/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 квітня 2026 року м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Просіної Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Лубни цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту, представник позивача Бачинський Остап Михайлович,

встановив:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» Бачинський О.М. звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №495779 від 30.01.2020 року у розмірі 23295,77 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 30.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі ТОВ «Лінеура Україна», первісний кредитор) та відповідачем було укладено Договір №495779 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору ТОВ «Лінеура Україна», зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 7000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

ТОВ «Лінеура Україна», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

Кредит видавався строком на 5 днів, шляхом перерахування (через послуги переказу) Кредитодавцем грошових коштів на банківський картковий рахунок, вказаний Відповідачем, що підтверджується документом отриманим від ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

22 лютого 2021 року ТОВ «Лінеура Україна» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (далі ТОВ «Сіроко Фінанс») уклали Договір факторингу №015-220221, згідно якого у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна» включно і до ОСОБА_1 за Договором № 495779 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.01.2020 року, порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 1272.

В подальшому, 21 жовтня 2024 року, ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ ФК «Артеміда-Ф» уклали Договір факторингу №20241021/1, згідно якого у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ ФК «Артеміда-Ф» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Сіроко Фінанс» включно і до ОСОБА_1 за Договором № 495779 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.01.2020 року , порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 69.

Всупереч умов Кредитного договору Відповідач тривалий час своєчасно не здійснює повернення кредиту, що суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Станом на 04.12.2025 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 23295,77 грн., а саме: заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту) - 7000,00 грн.; залишок заборгованості по процентам за користування кредитом 12635,00 грн.; заборгованість за пенею та штрафами 0,00 грн.; інфляційне збільшення 3660,77 грн.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.12.2025 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту передано на розгляд за підсудністю до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2026 року справу було передано судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Просіній Я.В.

22.01.2026 року по справі було відкрито провадження та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Надано позивачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу – відповіді на відзив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частини позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі представника позивача. Проти заочного розгляду не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Причини неявки суду не повідомила, заяв та клопотань, зокрема про відкладення розгляду справи до суду не надходило, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася. Конверти з судовими повістками направлялися на зареєстровану адресу відповідача та повернулися до суду із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Таким чином, ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 30.01.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №495779 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.12-14).

Згідно розділу І договору, предметом договору є кредит в розмірі 7000,00 грн. строком на 5 днів зі акційною процентною ставкою 1,90% . Стандартна процентна ставка 1,90%. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки, указаної клієнтом.

Договір, додаток №1 до договору підписані відповідачем електронним підписом.

ТОВ «Лінеура Україна», свої зобов`язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а.с.36).

Згідно розрахунку заборгованість, проведеного ТОВ «Лінеура Україна» за договором №495779 від 30.01.2020 року, станом на 31.02.2021 року, заборгованість відповідача становить 10899,00 грн., а саме: заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту) - 7000,00 грн.; залишок заборгованості по процентам за користування кредитом 665,00 грн.; штрафні санкції 3234,00 грн (а.с.39-40).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, у випадку, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати належних йому відповідно до ст. 1048 процентів.

Відповідно до статей 526,530,610, частини 1 статті 612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановлено, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів позики, які оформлені в електронній формі, з використанням електронного підпису відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1.ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

22 лютого 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Сіроко Фінанс» було укладено Договір факторингу №015-220221, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором (а.с.17-19).

Відповідно до платіжної інструкції № 41 від 25.05.2021 року, ТОВ «Сіроко Фінанс» перерахувало ТОВ «Лінеура Україна» суму коштів 1760928,99 грн. як оплату фінансування згідно Договору факторингу №015-220221 (а.с.24).

Відповідно до витягу з акту прийому-прийняття реєстру вимог до Договору факторингу №015-220221/01 від 22.02.2021 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №495779 складає: 19635,00 грн., з яких: 7000,00 грн. сума за тілом кредиту; 12635,00 грн. сума нарахованих процентів (а.с.34).

21 жовтня 2024 року між ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» та ТОВ «Сіроко Фінанс» було укладено Договір факторингу №20241021/1, відповідно до умов якого Фактор передає грошові кошти (розмір фінансування) в розпорядження Клієнта за плату у передбачений договором спосіб, а Клієнт відступає Фактору належні йому Права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с.25-28).

Відповідно до платіжної інструкції №839 від 29.10.2024, ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» перерахувало ТОВ «Сіроко Фінанс» суму коштів 20814,47 грн. як оплату фінансування згідно Договору факторингу №20241021/1 від 21.10.2024 року (а.с.32).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №20241021/1 від 04.12.2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №495779 складає: 19635,00 грн., з яких: 7000,00 грн. сума за тілом кредиту; 12635,00 грн. сума нарахованих процентів (а.с.35).

Відповідно до детального розрахунку, проведеного ТОВ ФК «Артеміда-Ф», станом на 04.12.2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №495779 складає: 23295,77 грн., а саме: заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту) - 7000,00 грн.; залишок заборгованості по процентам за користування кредитом 12635,00 грн.; заборгованість за пенею та штрафами 0,00 грн.; інфляційне збільшення 3660,77 грн (а.с.37).

Розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.

За вказаних обставин, аналізуючи зібрані у справі докази та правові норми, в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, що є підставою для їх задоволення.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, на підтвердження заявлених вимог на правову допомогу представник позивача надав суду наступні докази: копію договору про надання правової допомоги №211090069 від 02.12.2025 року, розрахунок судових витрат, акт №1 приймання – передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги №211090069 від 02.12.2025 року, платіжну інструкцію на суму 7 000,00 грн, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн, уважаючи таке рішення справедливим і виваженим.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

На підставі ст. 526, 549, 551, 554, 610, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247 ч. 2, 259, 263, 265, 268, 274, 280-283 ЦПК України,

ухвалив:

Позовну заву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» заборгованість за Договором №495779 на умовах споживчого кредиту від 30.01.2020 року у розмірі 23 295 (двадцять три тисячі двісті дев`яносто п`ять) грн 77 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» судові витрати по справі, а саме: 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», код ЄДРПОУ 42655697, юридична адреса: 79013, м.Львів, вул.С.Бандери, буд.87, оф.54;

Представник позивача: Бачинський Остап Михайлович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса робочого місця: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Я.В.Просіна