Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №507/2477/25 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/2477/25

Провадження № 2/507/65/2026

Номер рядка звіту 35

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді - Дюдюна О.В.,

при секретарі судового засідання – Демовської Д.І.,

із участю представника відповідача ОСОБА_1 , - адвоката Семенцова О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області 03 грудня 2025 року, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії. В обґрунтування вимог позивач вказує, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

04 липня 2025 року відповідач звернувся із заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України №1058 на пенсію за віком відповідно до Закону від 10.12.2015 р. № 889-VII «Про державну службу», у зв`язку з чим його було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №889 – VII. В послідуючому було встановлено, що згідно записів трудової книжки від 27.08.1986 НОМЕР_1 відповідача з 05.02.2020 року було звільнено з відділу освіти, молоді та спорту Любашівської районної державної адміністрації, а з 07.05. 2020 зараховано до відділу освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради. Оскільки селищна рада є органом місцевого самоврядування, то підстави врахування довідки про складові заробітної плати від 04.07.2025 №531, №532 за 2024 рік відсутні. Оскільки невиконані умови даного Закону, а саме станом на 01.05.2016 відповідач працював на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби та не мав 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, відповідачу відмовлено у переході на інший вид пенсії згідно Закону №889-VII. У зв`язку з чим по пенсійній справі відповідача утворилась переплата пенсії в сумі 6529,89 грн. за період з 04.07.2025 по 31.07.2025, яку позивач просить суд стягнути з відповідача та судові витрати.

Представник позивача - Звірянська І.С. надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Семенцов О.І. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та зазначив, що відповідач ніякого повідомлення про необхідність повернення переплати, зокрема від 12.08.2025 року від позивача не отримував, у зв`язку з чим позивач прийняв рішення про стягнення заборгованості без належного повідомлення відповідача без належно здійснення заходів досудового врегулювання спору. Вказує на те, що законність або незаконність отримання відповідачем пенсійних виплат у певній сумі може встановлюватись виключно судом та в іншому судовому процесі. В матеріалах справи відсутні докази недобросовісності або вини відповідача у отриманні коштів та відповідно до ст. 1215 ЦК України пенсійні виплати не підлягають поверненню, якщо вони здійснені добровільно, без рахункової помилки та за відсутності недобросовісності набувача, ризик помилок державного органу не може покладатися на особу. Крім того, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року по справі №420/27376/25, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року, яким адміністративний позов відповідача ОСОБА_1 , задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №951260124632 від 21.07.2025 року про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV, на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , від 04.07.2025 року щодо переходу на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» залишено без змін. У зв`язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 05 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку без повідомленням (виклику) сторін (а.с.36).

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позову.

Ухвалою від 13 січня 2026 року, зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі №420/27376/25 (а.с. 81).

Ухвалою від 01 квітня 2026 року поновлено провадження у справі (а.с. 93).

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 04.07.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889- VIII (далі – Закон № 889-VIII).

До заяви додано, зокрема, трудову книжку серії НОМЕР_1 , довідку про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, який працював в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 530 від 04.07.2025 року та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 532 від 04.07.2025 року.

З 04.07.2025 року ОСОБА_1 , перевено на пенсію за віком відповідно до Закону №899– VII.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, шо призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову у перерахунку пенсії № 951260124632 від 21.07.2025 р. відмовлено в перерахунку пенсії відповідача.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що робота на посадах в органах місцевого самоврядування зараховувалась до стажу державної служби на підставі Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 3 травня 1994 року. Але дана постанова КМУ № 283 від 3 травня 1994 року втратила чинність на підставі постанови КМУ від 25 березня 2016 року № 229 з дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889 "Про державну службу" ( з 01.05.2016 року ).

08 серпня 2025 року прийнято рішення №2902, про прийняття суми переплати пенсії на облік по особовому рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_1 , яка складає 6529 грн. 89 коп.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року по справі №420/27376/25, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року, яким адміністративний позов відповідача ОСОБА_1 , задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №951260124632 від 21.07.2025 року про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV, на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , від 04.07.2025 року щодо переходу на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» залишено без змін.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, зокрема, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Виходячи із аналізу ст. 1215 ЦК України обов`язок довести наявність рахункової помилки або недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 вказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

За змістом ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів, які б свідчили про рахункову помилку з боку Управління ПФУ, чи надання відповідачем завідомо неправдивих даних або підроблених документів, які стали підставою для переплати пенсії, а також зловживань з боку відповідача при отриманні пенсії, позивачем надано не було.

Отже, позивачем не доведено факт зловживань з боку відповідача, його винуватості чи недобросовісності щодо надання недостовірних даних та отримання переплати пенсії.

Позивач не надав доказів щодо факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих коштів у розмірі 6529 грн 89 коп., які є пенсійною виплатою, призначеною управлінням Пенсійного фонду України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не встановлено факту наявності рахункової помилки. Рахункова помилка - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. Однак, допущена позивачем помилка не може бути віднесена до рахункової помилки, адже вона допущена, у зв`язку із нарахуванням відповідачу пенсії за віком, замість пенсії за вислугу років.

Матеріалами справи встановлено, що нарахування пенсії проведено позивачем добровільно, за відсутності рахункової помилки, та за відсутності недобросовісності з боку набувача, у зв`язку із чим до даних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені кошти поверненню не підлягають.

Отже, без встановлення фактів недобросовісної поведінки відповідача, та наявності рахункової помилки при виплаті пенсії, відсутні підстави для стягнення з відповідача надмірно виплаченої суми пенсії.

Враховуючи, що позивачем не доведено належними доказами зловживань з боку ОСОБА_1 , чи подання ним недостовірних даних, не встановлено ні факту недобросовісного отримання відповідачем зазначених коштів, ні наявності рахункової помилки, у зв`язку з чим підстави для стягнення виплаченої пенсії в розмірі 6529 грн 89 коп. відсутні, а отже у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії, слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У порядку ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного , керуючись ст.133, 141, 258-259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволені позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області ( 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, іденитифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 20987385);

Відповідач: ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: О.В. Дюдюн