Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №357/14000/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14000/25

Провадження № 2/357/874/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Сомок О.А.,

секретар судового засідання - Пугач В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У вересні 2025 року позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося через підсистему «Електронний суд» до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на ступні обставини.

22.03.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №4063468, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 6000,00 грн, строком на 30 днів (до 21.04.2021), зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії, що передбачені кредитним договором. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, кошти відповідачу надано в порядку та в строки, визначені кредитним договором. Відповідач умови кредитного договору в повному обсязі не виконав.

02.07.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги № 73-МЛ від 02.07.2021, згідно з яким до нового кредитора перейшло право вимоги по відношенню до боржників ТОВ «Мілоан», в тому числі і до ОСОБА_1

15.07.2025 відповідачу було направлено досудову вимогу №20907460/683, згідно з якою ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» повідомив про заміну кредитора, наявність заборгованості, її розмір та необхідність погашення, проте по даний час заборгованість не погашена, в зв`язку з чим позивач змушений звернутись із даним позовом до суду та просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №4063468 від 22.03.2021 в розмірі 27900 грн, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 6000,00 грн; заборгованість за відсотками - 20700 грн, заборгованість за комісією - 1200 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу 8000 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

16.10.2025 ухвалою суду відкрито провадження по справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином. Про причини неявки не повідомив, відзиву або будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами і ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, і, в даному конкретному випадку за наявних у справі доказів за одночасного існування передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України умов ухвалює заочне рішення.

У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив таке.

22 березня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4063468.Додатками № 1, № 2 до договору є графік платежів за договором про споживчий кредит № 4063468 від 22 березня 2021 року, паспорт споживчого кредиту №4063468, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Відповідно до умов договору відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 6000,00 грн строком на 30 днів з 22 березня 2021 року (строк кредитування)до 21.04.2021, зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії, що передбачені кредитним договором.

Позичальник зобов`язався повернути кредитні кошти в рекомендовану дату платежу 21 квітня 2021 року, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості. Загальні витрати позичальника за кредитом складають 3900,00 грн в грошовому виразі та 791,00 відсотків річних у процентному значенні. Загальні втрати за кредитом за весь строк кредитування складають 9900,00 грн.

Пунктом 1.5.1 договору визначено, що комісія за надання кредиту складає 1200,00 грн, яка нараховується за ставкою 20,00 % від фактичної суми кредиту одноразово в момент видачі.Відповідно до пункту 1.5.2 договору проценти за користування кредитом: 2700,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктом 2.2.2 договору встановлено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування.Відповідно до пункту 2.2.3 договору проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена пунктом 1.6 договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій та з інших причин визначена в пункті 1.5.2 процентна ставка запропонована позичальнику протягом пільгового періоду зі знижкою і є меншою за стандартну ставку, встановлену пунктом 1.5.3 договору. Якщо визначена пунктом 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то після завершення пільгового періоду, з урахуванням пролонгацій проценти протягом поточного періоду продовжують нараховуватись за стандартною ставкою згідно пункту 1.5.3 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.

Пунктом 4.2 вказаного договору визначено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгації та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування, має право нарахувати проценти за стандартною ставкою передбаченою пунктом 1.5.3 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини 2 статті 625 ЦК України, на рівні стандартної ставки, передбаченої пунктом 1.5.3 договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Вказаний кредитний договір підписано сторонами з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, що передбачено розділом 6 цього договору.

Зазначене підтверджується довідкою ТОВ «Кредит-Капітал» від 12 червня 2025 року, згідно з якою електронний договір №4063468 підписано ОСОБА_1 22 березня 2021 року о 14:11 год. за допомогою електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора J10027, відправленого на номер телефону НОМЕР_1 .

ТОВ «Мілоан» перерахувало грошові кошти ОСОБА_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 42120440 від 22 березня 2021 року про перерахування коштів у розмірі 6000,00 грн.

Відповідно до даних виписки з особового рахунка за кредитним договором №4063468 від 22 березня 2021 року, складеної позивачем, станом на дату звернення до суду з позовною заявою 24 липня 2025 року заборгованість складає 27900 грн, з яких 6000,00 грн - заборгованість тілом кредиту, 20700,00 грн - заборгованість за відсотками, 1200,00 грн - заборгованість за комісією.

02 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги № 73-МЛ.

Відповідно до пунктів 6.1 та 6.2.3 договору № 69-МЛперехід права вимоги заборгованості до боржників відбувається у день здійснення фінансування на користь кредитора у повному обсязі в сумі зазначеній у пункті 7.1 договору, після чого новий кредитор стає кредитором до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання акту приймання - передачі реєстру боржників. До нового кредитора переходить право вимоги до боржників які виникли у кредитора за кредитними договорами, які входять до портфеля заборгованості.

Згідно з умовами пункту 7.1 договору № 73-МЛ, за даними платіжної інструкції № 33394 від 02 липня 2021 року за відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» суму фінансування.

02 липня 2021 року між ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» та ТОВ «Мілоан» підписано акт приймання - передачі реєстру боржників до договору № 73-МЛ.

Згідно з даними витягу з Реєстру боржників договору про відступлення права вимоги № 73-МЛ від 02 липня 2021 року до ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4063468 від 22 березня 2021 року. Розмір заборгованості станом на дату відступлення права вимоги згідно з даними реєстру боржників складає 27900 грн з яких 6000,00 грн сума боргу за тілом кредиту, 20700,00 грн - сума нарахованих процентів, 1200,00 грн - залишок по комісії.

Мотиви, з яких виходить суд та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (далі за текстом - Закон № 675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.У статті 3 Закону № 675-VIII зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

На підставі частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону № 675-VIII моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частинами 12, 13 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач з метою отримання кредитних коштів здійснив послідовні дії для укладення договору та уклав такий договір з кредитною установою за допомогою аналогу власноручного підпису, тобто одноразового ідентифікатора.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Отже, підписавши кредитний договір електронним підписом, відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, на підставі укладеного електронного договору, який вважається укладеними у письмовій формі, у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які походять із кредитного договору.

На підставі частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З досліджених судом письмових доказів вбачається, що ТОВ «Мілоан» та відповідач обумовили у письмовому вигляді та передбачили порядок та умови отримання кредитних коштів, погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, розмір відсотків, що підлягають сплаті за користування кредитом, а також строк кредитування.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 530 ЦПК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі положень статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення зобов`язання передбачені статтею 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Умови договору про розмір кредиту, порядок його надання та погашення, розмір та порядок сплати процентів за користування коштами, були викладені у договорі про споживчий кредит № 4063468 від 22 березня 2021 року.

Факт перерахування кредитних коштів у сумі 6000,00 грн підтверджений платіжним дорученням від 22 березня 2021 року.

Відповідно до положень статей 512, 513 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

На підставі наведених положень, суд зазначає, що відступлення права грошової вимоги до відповідача та набуття такого права ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал»» відбулося відповідно до норм чинного законодавства та договірних умов. Право вимоги за договорами кредиту на підставі договору факторингу та договору про відступлення права вимоги перейшло від ТОВ «Мілоан» до позивача.

У порушення норм закону та умов договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконувала, кредитну заборгованість в обумовлені договором строки у повному обсязі не сплатив ні на рахунки попереднього кредитора ТОВ «Мілоан», ні на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал»».

Визначаючи розмір наявної заборгованості та її складові, суд ураховує, що загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Суд має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд встановив, що згідно з даними відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №4063468, складеного ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 не здійснював жодних перерахувань грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту. Несплаченими залишилися заборгованість за тілом кредиту у сумі 6000,00 грн, за нарахованою одноразово комісією у розмірі 1200,00 грн, та відсотками, нарахованими до закінчення строку кредитування відповідно до пунктів 1.5.2. та 1.6. кредитного договору, в розмірі 20700,00 грн, загальний розмір заборгованості склав 27900,00 грн.

Під час з`ясування характеру спірних правовідносин, предмету і підстав позову, наявності чи відсутності порушеного права чи інтересу та можливості його поновлення або захисту в обраний позивачем спосіб, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За таких обставин, звертаючись до суду з позовом саме на заявника покладається обов`язок з доведення належними, допустимими та достатніми доказами своїх позовних вимог з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог.

Саме позивач мав довести в ході розгляду справи зміст порушених, оспорюваних чи невизнаних прав, обрунтувати підстави звернення до суду з позовними вимогами саме до заявленного відповідача та обгрунтувати відповідність обраного способу засхисту змісту порушенного права.

Суд ухвалює рішення про задоволення позову, виходячи передусім із доведеності таких вимог заявником.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу, заборгованості за одноразовою комісією, а також суми заборгованості за процентами в межах строку кредитування, підтверджені матеріалами справи.

Судові витрати

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат,пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, що підтверджується матеріалами справи.

Окрім того, позивачем надано докази на підтвердження розміру витрат на правову допомогу, а саме: договір №0107 від 01.07.2025 про надання правової допомоги, детальний опис наданих послуг від 24.07.2025, акт №Д522 наданих послуг (правничої, правової допомоги) від 24.07.2025. З перелічених доказів встановлено, що витрати позивача на правову допомогу склали 8000,00 грн.

Суд вважає, що заявлені до стягнення витрати на оплату послуг адвоката в загальному розмірі 8000,00 грн не є співрозмірними та не відповідають критеріям розумності та справедливості.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18, про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи.

Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною, та те, що розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, суд дійшов висновку, що стягненню підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., що буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність справи.

Таким чином, з урахуванням положень ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу адвоката розміром 3 000,00 грн. Також, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору розміром 2422,40 грн за подання позовної заяви.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №4063468 від 22.03.2021 в сумі 27900,00 гривень (двадцять сім тисяч дев`ятсот гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень, а всього стягнути 5422,40 гривень (п`ять тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вулиця Смаль - Стоцького, будинок 1, корпус 28, місто Львів, 79029, ЄДРГПОУ 35234236.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення суду складене 16 квітня 2026 року.

Суддя Білоцерківського міськрайонного

суду Київської області Олена СОМОК