Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №212/12870/25 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 212/12870/25

Провадження № 2/177/737/26

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

14 квітня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Березюк М. В.

за участі: секретаря Бабєєва К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1339800 від 29.02.2024 року в загальному розмірі 32599,99 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2442,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.02.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» укладено кредитний договір №1339800 від 29.02.2024. Згідно з договором позичальник отримала суму кредиту у розмірі 3999,99 гривень, строк кредиту 360 днів, зі стандартною процентною ставкою в розмірі 2,50% в день, стандартна процентна ставка за весь час користування кредитом 915% річних, що передбачені кредитним договором. Вказаний договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором А532.

На підставі договору факторингу № 22102024 від 22.10.2024 ТОВ «Селфі Кредит» відступило, а ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право вимоги, в тому числі і за кредитним договором №1339800 від 29.02.2024 року на загальну суму заборгованості 32599,99 грн.

Умови кредитного договору відповідачем виконані не були, внаслідок чого сума заборгованості відповідача відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу становить 32599,99 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3999,99 грн, заборгованість за відсотками становить 20600,00грн., заборгованість за штрафом у розмірі 8000 грн., яку представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Ухвалою суду від 19.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, в позовній заяві виклав клопотання, в якому просив суд розглянути справу за відсутності представника позивача, та не заперечував щодо заочного розгляду справи (а.с.4 зворот).

Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв з процесуальних питань та по суті справи не надано, відзиву не подано (а.с. 59, 62).

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.

Враховуючи відсутність заперечень з боку представника позивача щодо заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, врахувавши нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 29.02.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» укладено кредитний договір №1339800 від 29.02.2024. Згідно з договором позичальник отримала суму кредиту у розмірі 3999,99 гривень, строк кредиту 360 днів, з стандартною процентною ставкою в розмірі 2,50% в день, стандартна процентна ставка за весь час користування кредитом 915% річних, реальна річна процентна ставка 90465,53%, що передбачені кредитним договором.

Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 шляхом одноразового ідентифікатора – А532.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 22.10.2024 ОСОБА_1 мала заборгованість у розмірі 32599,99 грн. з яких заборгованість за кредитом – 3999,99 грн., 20600,00 грн. - заборгованість за відсотками, заборгованість за штрафними санкціями 8000,00 грн. Дані щодо нарахування відсотків відображені в відомості про щоденне нарахування та погашення (а.с.25-29).

22.10.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали договір факторингу № 22102024, згідно з яким відбулось переуступлення прав вимоги за рядом кредитних договорів, у тому числі за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 . Відповідно до вказаного Договору права вимоги перейшли до нового кредитора, що підтверджено змістом умов договору та платіжною інструкцією до вказаного договору (наявні в ЕС). Факт переходу прав вимоги підтверджується також актом приймання –передачі реєстру боржників (наявні в ЕС).

Відповідно до витягу з реєстру боржників та реєстру прав вимоги за відповідачем станом на 22.10.2024 була наявною заборгованість у сумі 32599,99 грн. з яких заборгованість за кредитом – 3999,99 грн., 20600,00 грн. - заборгованість за відсотками, заборгованість за штрафними санкціями 8000,00 грн.

Відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення заборгованості, повідомлення про відступлення прав вимоги, але як стверджує позивач та не заперечив відповідач, борг залишається несплаченим.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав відповідачу певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно ч. 1ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчили б про погашення заборгованості за вказаними кредитними договорами у позасудовому порядку, не висловлено заперечень щодо позову та не надано доказів на спростування розрахунку заборгованості наданого позивачем.

Оскільки відповідач порушила зобов`язання встановлені вищевказаним кредитним договором, що має наслідком формування заборгованості, заборгованість не сплачена, що порушує права нового кредитора, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №1339800 від 29.02.2024 в загальному розмірі 24599,99 грн. (3999,99 +20600,00) грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за штрафом у розмірі 8000,00 грн., суд вважає ці вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, в силу прямої норми закону, банк (фінансова установа) зобов`язаний був списати боржнику заборгованість за неустойкою (штрафом) в сумі 8000,00 грн, адже вона нарахована за кредитним договором укладеним у період дії воєнного стану, що нині триває. Однак кредитор списання неустойки не здійснив, звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, що включає неустойку.

Вказане суперечить вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу є такими, що не підлягають задоволенню. В цій частині в задоволені позову суд вважає за необхідне відмовити.

З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1827,94 гривень (24599,99 грн х100 %/: 32599,99 грн = 75,46 % задоволених позовних вимог; 2422,40 грн х 75,46% /100 % = 1827,94 грн).

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою, позивачем додано: копію договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 року, детальний опис наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги від 08.10.2025, Акт №877 від 08.10.2025 (матеріали ЕС).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Статтею 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд, розглянувши вказані докази, оцінивши розмір витрат на правничу допомогу з точки зору реальності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову, приходить до висновку, заявлені до відшкодування витрат на правничу допомогу не є реальними та пропорційними сумі заявлених позовних вимог. Так, суд звертає увагу на те, що така складова як «усна консультація Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості…», що нібито склала 30 хв часу, нічим не підтверджена, а така послуга як «ознайомлення з матеріалами кредитної справи» тривалістю 2 години, є явно необґрунтованою з урахуванням обсягу документів, на яких ґрунтувався позов, а це розрахунки складені первісним кредитором, договори кредиту та факторингу. Така складова як складення позову про стягнення боргу та подання його до суду, є реальною, але час складання позову завищеним, оскільки зміст позову є нескладним, ґрунтується на незначній кількості документів, є поданим через систему електронний суд, що не вимагає додаткових часових та ресурсних витрат.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що обґрунтованою та реальною є сума витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн, що відповідає реальним витратам на надання правничої допомоги в даній справі, є співмірним з ціною позову, не призведе до надмірного, невиправданого збагачення позивача та надмірного тягаря на відповідача.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) заборгованість за кредитним договором №1339800 від 29.02.2024 у розмірі 24599 (двадцять чотири тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 99 копійок, судові витрати понесені по сплаті судового збору в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень 94 копійки копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.В. Березюк