Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №592/3580/23 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м.Суми

Справа №592/3580/23

Номер провадження 22-ц/816/1880/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Черних О. М. (суддя-доповідач),

суддів - Петен Я. Л. , Замченко А. О.

за участю секретаря судового засідання -Кияненко Н.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Ковальової О.М. на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 лютого 2026 року, ухваленого під головуванням судді Шияновської Т.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог позову

22 березня 2023 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини. Позов обґрунтовувано тим, що з 30.09.2006 по 25.07.2011 вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Під час перебування у шлюбі у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розлучення з відповідачем вона разом з сином виїхала до Італії. Зазначила, що після розлучення та її виїзду до Італії відповідач жодного разу не надавав допомоги їхньому спільному сину, а тому вона звернулась до суду з вимогами про стягнення з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення ним повноліття.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 лютого 2026 року позов задоволено. Ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 22.03.2023 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з таким рішенням, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Ковальова О.М. подала апеляційну скаргу. Вважає рішення суду в частині розміру стягнутих аліментів необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.

Вказала, що суд першої інстанції в порушення процесуального законодавства прийняв рішення у відсутність представника відповідача, не дивлячись на заявлене нею клопотання про відкладення у зв`язку з її зайнятістю у кримінальному провадженні, де особа перебувала під вартою.

Зазначила, що суд першої інстанції не врахував, що відповідач, захищаючи кордони нашої держави, за період несення служби в ЗСУ отримав тяжкі травми – вибухові поранення, ЗЧМТ, струс головного мозку, термічні опіки обличчя та волосистої частини голови, обох кістей, обох нижніх кінцівок ІІ ступеня, стегон та гомілок, отже стан здоров`я ОСОБА_1 значно погіршився. Відповідач постійно перебуває на лікуванні, неодноразово проходив курс реабілітації, що підтверджується медичними довідками. Зазначила, що останній потребує постійного лікування, що тягне за собою значних фінансових витрат. Також вказала, що ОСОБА_1 проживає з матір`ю, яка є пенсіонером, розмір пенсії 3572 грн. 86 коп., тому більша половина грошового забезпечення, яку скаржник отримував перебуваючи в ЗСУ, витрачав на забезпечення належних умов проживання матері. На думку відповідача достатньою сумою для утримання дитини буде 1/8 частки від його заробітку (доходу), яка при будь-якій зміні грошового забезпечення буде забезпечувати гідний рівень життя, а також повноцінний розвиток дитини. Просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 лютого 2026 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 заробітку (доходу) і ухвалити нове рішення, яким стягувати аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/8 заробітку (доходу) платника аліментів до досягнення дитиною повноліття.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 березня 2026 року справу передано судді-доповідачеві – Черних О.М.

Ухвалою Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 12 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження в указаній справі.

Ухвалою Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 12 березня 2026 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Позиція апеляційного суду

У судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду справи позивач та відповідач не з`явилась, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст.ст.371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності учасників справи, які не з`явились, за присутності представника відповідача -адвоката Ковальової О.М.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга представника відповідача – адвоката Ковальову О.М. не підлягає задоволенню, виходячи з наступного

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що з 30.09.2006 сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.07.2011 у справі № 1806/2-3286/2011 (а.с. 5).

Сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.6).

20.05.2015 позивачка зареєструвала шлюб з громадянином Італійської Республіки та змінила прізвище на ОСОБА_5 (а.с. 7).

У паспорті громадянина України для виїзду за кордон позивачки ОСОБА_2 та спільного сина сторін ОСОБА_6 наявні відмітки про перетин ними 11.07.2015 державного кордону України в режимі "виїзд" (а.с. 8, 9).

Позивачка ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_6 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою демографічної служби ОСОБА_7 від 24.05.2022 та Довідкою про місце проживання від 06.10.2022 (а.с. 23-26).

Ухвала Ковпаківського районного суду м. Суми про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження була постановлена 27.03.2023, відповідачу роз`яснено, що він у строк протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення копії ухвали про відкриття має право подати відзив.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.04.2023 було задоволено клопотання представника відповідача про витребування додаткових доказів.

17.05.2023, за клопотанням представника відповідача, ухвалою суду зупинено провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України. Зобов`язано відповідача протягом десяти днів повідомити суд про припинення перебування у складі Збройних Сил України.

Згідно листа заступника командира військової частини НОМЕР_2 від 15.01.2026 ОСОБА_1 06.06.2025 був знятий з усіх видів забезпечення у зв`язку з самовільним залишенням військової частини.

20.01.2026 ухвалою суду поновлено провадження у справі.

Мотивувальна частина та застосовані норми права

Частиною першою статті 367 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.ст. 13, 43 ЦПК України, особа, яка бере участь у розгляді справи, розпоряджається своїми правами на власний розсуд, в тому числі й правом безпосередньої участі у справі.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Колегією суддів встановлено, що справа в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебувала з березня 2023 року, у адвоката було достатнього часу для ознайомлення з матеріалами справи, суд першої інстанції вважав, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а тому суд не відкладаючи розгляду справи, вирішив спір по суті.

Апеляційний суд вважає, що це повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, зокрема Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає, висновок суду першої інстанції вірним.

Під час розгляду, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сторони у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, який рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.07.2011 розірвано. Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час проживає із позивачкою.

Задовольняючи позов про стягнення аліментів, суд першої інстанції врахував, що відповідач є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на утриманні позивачки, добровільно матеріальну допомогу на утримання сина батько не надавав, тому врахувавши матеріальне становище сторін, стан здоров`я відповідача, який є працездатним, якнайкращі інтереси дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення, розмір законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вважав за необхідне стягувати з відповідача аліменти з усіх видів його заробітку (доходу) на утримання сина у розмірі 1/4 з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 22.03.2023 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 та аліменти сплачувати матері - позивачці по справі ОСОБА_2 .

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень ст.ст.183, 184 СК України суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.

Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст.182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Звертаючись до суду із позовом, позивач просила стягувати аліменти з відповідача і встановити їх у частці від доходу відповідача в розмірі 1/4 частки від доходу батька дитини відповідача.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно врахував обставини справи і відповідно до вимог сімейного законодавства визначив розмір аліментів в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) батька.

Доводи апеляційної скарги про те, що на утриманні відповідача перебуває його мати пенсійного віку, колегія суддів не бере до уваги, оскільки такі обставини нічим не підтверджені об`єктивно, крім копії пенсійного посвідчення ОСОБА_8 та довідки про розмір її пенсії.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідач не має інших утриманців, крім спільного з позивачкою сина.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними твердження відповідача про те, що розмір аліментів в 1/8 частині всіх видів його заробітку (доходу) буде достатнім для гармонійного розвитку дитини.

Зокрема, колегія суддів, звертає увагу на те, що відповідач є особою працездатного віку, не має інших осіб на утриманні, з посилань на наявність у нього захворювань неможливо встановити, як це впливає на його матеріальний стан, доказів щодо обмеження працездатності він не надав, також не надав доказів розміру витрат на власне лікування, як і не надав суду першої інстанції відомостей про власний дохід. Тільки з апеляційною скаргою були надані відомості про нарахований дохід відповідача за період 2011 -2025 роки, які не спростовують правильності рішення суду з урахуванням інших, нічим не підтверджених заперечень відповідача проти розміру аліментів.

З огляду на зазначене, враховуючи вимоги статей 182,184 СК України, встановлений законодавством прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи, які є підставою для скасування рішення, не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.374,375,381-384,389 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ковальової Олександри Михайлівни залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 квітня 2026 року .

Головуючий - О. М. Черних

Судді: Я. Л. Петен

А. О. Замченко