Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №484/7254/25 — Миколаївський апеляційний суд

16.04.26

22-ц/812/880/26

Єдиний унікальний номер судової справи: 484/7254/25

Номер провадження 22-ц/812/880/26 Суддя - доповідач апеляційного суду Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,

розглянувши у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 , подану в його інтересах

адвокатом Ремським Євгеном Вікторовичем

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 січня 2026 року, ухваленого під головуванням судді - Маржиної Т.В., в приміщенні того ж суду по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25серпня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №73512884, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 8500 грн та зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти та комісію за користування ним. Вказаний договір укладений в електронному вигляді та підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21 до якого в подальшому укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору, факторингу відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передає а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а останній приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №40 від 23 грудня 2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 73512884 від 25 серпня 2024 року у сумі 15 029,91 грн.

Крім того, 26 серпня 2024 року ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №8224053, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 8000 грн та зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти та комісію за користування ним. Вказаний договір укладений в електронному вигляді та підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію»

24 квітня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №24042025, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а останній приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 24 квітня 2025 року до договору факторингу № 24042025 від 24 квітня 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №8224053 у сумі 23 264,67 грн.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.

Посилаючись на викладене позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №73512884 від 25 серпня 2024 року у розмірі 15 029,91 грн, з яких 8500 грн - заборгованість за основної сумою боргу, 1 798,91 грн - заборгованість за відсотками, 4 131 грн - заборгованість за відсотками понадстрокове користування позикою, 600 грн - комісія за надання позики, а також за договором про надання споживчого кредиту №8224053 від 26 серпня 2024 року у розмірі 23 264,67 грн з яких: 4 038 грн - заборгованість за основною суму боргу, 4 746,67 грн – заборгованість за відсотками, 14 480 грн - заборгованість за пенею, штрафами, а всього 38 294,58 грн.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 січня 2026 позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів заборгованість за Договором позики № 73512884 від 25 серпня 2024 року сумі 15 029, 91 грн у тому числі, 8 500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 1 798, 91 грн - заборгованість за відсотками, 4 131 грн - заборгованість по процентам за понадстрокове користування позикою, 600 грн - комісія за надання позики та за Договором про надання споживчого кредиту № 8224053 від 26 серпня 2024 року в сумі 23 264, 67 грн, у тому числі 4 038 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 4 746, 67 грн - заборгованість за відсотками, 14 480 грн - заборгованість за пенею, штрафами, а загалом 38 294,58 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 3 028 грн судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань порушено майнові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами у загальній сумі 38 294,58 грн, а відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування вимог позивача.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Ремський Є.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне та всебічне з`ясування судом першої інстанції обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково в сумі 12 538 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 в період з 05 вересня 2022 року на підставі Указу Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» до теперішнього часу проходить службу В ЗСУ, а також є учасником бойових дій, а відтак звільняється від сплати штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом відповідно до п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи і таке та встановлено судом, що 25серпня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №73512884, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 8500 грн та зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти та комісію за користування ним. Вказаний договір укладений в електронному вигляді та підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію»

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21 до якого в подальшому укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передає а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а останній приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №40 від 23 грудня 2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 73512884 від 25 серпня 2024 року у сумі 15 029,91 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку кредитна заборгованість за Договором позики № 73512884 становить 15 029, 91 грн, з яких 8 500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 1 798, 91 грн - заборгованість за відсотками, 4 131 грн - заборгованість по процентам за понадстрокове користування позикою та 600 грн - комісія за надання позики.

Крім того, 26 серпня 2024 року ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №8224053, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 8000 грн та зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти та комісію за користування ним. Вказаний договір укладений в електронному вигляді та підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію»

24 квітня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №24042025 відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а останній приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 24 квітня 2025 року до договору факторингу № 24042025 від 24 квітня 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №8224053 у сумі 23 264,67 грн.

Згідно з наданим розрахунком, заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 8224053 становить 23 264, 67 грн, з яких: 4 038 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 4 746, 67 грн - заборгованість за відсотками, 14 480 грн - заборгованість за пенею та штрафами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, щодо дійсності якого заперечує відповідач, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було укладено договір про надання позики №73512884 та договір про надання споживчого кредиту № 8224053 дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразових ідентифікаторів - 35264 та А9341.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказані договори прирівнюється до укладених в письмовій формі.

Відповідач не заперечував укладення ним вказаних договорів та отримання грошових коштів.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК» «Європейська агенція з повернення боргів» у загальному розмірі 38 294,58 грн, суд першої інстанції виходив з розрахунку заборгованості, яка підтверджується наданими позивачем розрахунками.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18), від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19 (провадження № 61-7310св24) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

У справі, яка переглядається апеляційним судом встановлено, що відповідач з 05 вересня 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України та є учасником бойових дій, що підтверджується копією військового квитка Серія НОМЕР_1 та копією посвідчення серія НОМЕР_2 від 08 травня 2015 року.

За такого, на момент укладення кредитних договорів 25 серпня та 26 серпня 2024 року відповідач ОСОБА_1 був військовослужбовцем.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 позбавлений статусу військовослужбовця на час отримання позики та на сьогоднішній день.

Отже, на час укладення договору про надання позики № 73512884 від 15 серпня 2024 року та договору про надання споживчого кредиту №8224053 від 26 серпня 2024 року, в період виконання їх умов, а також станом на момент ухвалення судом першої інстанції рішення - відповідач має статус військовослужбовця Збройних Сил України та на нього поширювались пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до нього не могла застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також був відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

За такого, розмір заборгованості, якій підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за договором позики № 73512884 від 25 серпня 2024 року становить 9100 грн, з яких 8500 грн - заборгованість за основою сумою боргу та 600 грн - комісія за договором про надання споживчого кредиту № 8224053 від 26 серпня 2024 року становить 4 038 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу, а всього 13 138 грн.

За таких обставин, рішення суду на підставі п.1 ч.1, ч.2 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні шляхом часткового задоволення позову.

Відповідно до вимог частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно із підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача на 66% та задоволення позову на 34%, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1029,52 грн (3028 грн х 34%) судового збору, а з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 2997,72 грн (4542 грн х 66%).

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України враховуючи взаєморозрахунок з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 968,20 грн (2 997,72 грн - 1 029,52 грн) судового збору.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Ремським Євгеном Вікторовичем задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 січня 2026 року змінити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за договором про надання позики №73512884 від 25 серпня 2024 року у розмірі 9100 грн, з яких: 8500 грн - заборгованість за основою сумою боргу та 600 грн - комісія та за договором про надання споживчого кредиту №8224053 від 26 серпня 2024 року у розмірі 4 038 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу, а всього 13 138 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 1 968,20 грн судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Т.В. Крамаренко

Судді: О.В. Локтіонова

О.О. Ямкова

Повний текст складено 16 квітня 2026 року.