Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №753/22850/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22850/25

провадження № 2/753/1621/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И В:

28.10.2025 ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 20 000,00 грн щомісячно.

Позов обґрунтовано тим, що з 22.03.2022 сторони перебувають у шлюбі, від якого мають спільну дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, через різність характерів та поглядів зникло почуття кохання та поваги один до одного, вони перестали розуміти один одного, спільно вирішувати основні питання життєдіяльності сім`ї, в них відсутнє взаєморозуміння, взаємна допомога та підтримка, внаслідок чого вони не підтримують подружні шлюбні відносини. Сторони фактично припинили подружні відносини, не мають наміру примиритися. Вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим і суперечить її інтересам, примирення неможливе. Просить стягнути з відповідача аліменти на дитину в розмірі 20 000,00 грн з урахуванням того, що дитина проживає разом із нею в Німеччині.

Ухвалою від 19.11.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляд справи; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

25.11.2025 відповідач подав заяву про надання строку на примирення на 3-6 місяців (документ сформований в системі «Електронний суд» 25.11.2025, зареєстрований за вх. № 92685/25).

16.12.2025 суд за клопотанням відповідача відклав розгляд справи на 14 год. 30 хв. 03.03.2026.

30.12.2025 відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі (документ сформований в системі «Електронний суд», зареєстрований за вх. № 104211/25) та заяву, в якій заперечував проти визначення аліментів у твердій грошовій сумі, просив визначити розмір аліментів у частці від його доходу. Також просив врахувати, що на його утриманні перебуває інша дитина, аліменти на яку стягуються на підставі судового наказу Дарницького районного суду м. Києва від 01.04.2019 у справі № 753/5729/19 (документ сформований в системі «Електронний суд», зареєстрований за вх. № 104202/25).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовна підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

22.03.2022 сторони зареєстрували шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .

Дитина проживає разом із позивачкою, знаходиться на її утриманні.

Щодо позовної вимоги про розірвання шлюбу, суд зазначає таке.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотні значення.

Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Суд враховує висновок про застосування норми статті 111 СК України, викладений у постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 456/848/16, що за змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов`язком.

З`ясувавши фактичні взаємовідносини подружжя, обставини, викладені у позові, суд вважає, що спільне життя подружжя та подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, що має істотне значення, тому шлюб необхідно розірвати.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Отже за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені у частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (пункт 55 постанови Верховного Суду від 11.12.2024 у справі № 672/186/24).

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України).

При цьому, згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 грн.

Отже, станом на 2026 рік мінімальний гарантований розмір аліментів для дітей віком до 6 років становить: 1 408,50 грн (50% від 2 817,00 грн), а мінімальний рекомендований - 2 817,00 грн.

Конструкція «необхідний і достатній розмір аліментів» охоплює не лише фізичне утримання, а й забезпечення соціального та інтелектуального розвитку дитини, виходячи з рівня життя, який вона мала б за спільного проживання батьків (постанова Верховного Суду від 15.10.2025 у справі № 686/28590/23).

Позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 20 000,00 грн щомісяця.

Разом із тим, всупереч принципу змагальності сторін, позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів в розмірі 20 000,00 грн, не підтвердила заявлений розмір жодним належним доказом, не надала жодного орієнтовного розрахунку фактичних витрат на базові потреби дитини, зокрема харчування, одяг, базові освітні потреби.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Незважаючи на те, що потреби дітей є пріоритетними, розмір аліментів не може визначатися судом довільно. Суд зобов`язаний забезпечити справедливий баланс між реальними та доведеними потребами дітей та об`єктивними матеріальними можливостями платника.

Позивачка не довела, що матеріальне становище платника аліментів дозволяє сплачувати аліменти у заявленому розмірі, не подавала клопотань про витребування доказів (довідки про доходи відповідача) з метою встановлення матеріального становища відповідача як платника податків.

Відповідач, заперечуючи проти заявленого позивачкою розміру аліментів, просив визначити розмір аліментів не у твердій грошовій сумі, а в частці від його доходу. Також просив врахувати, що з нього на підставі судового наказу Дарницького районного суду м. Києва від 01.04.2019 у справі № 753/5729/19 стягуються аліменти на утримання іншої дитину.

Суд установив, що судовим наказом Дарницького районного суду м. Києва від 01.04.2019 у справі № 753/5729/19 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_5 на дитину - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) на дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.03.2019 і до досягнення дитиною повноліття.

Суд роз`яснює відповідачу, що на підставі ч. 3 ст. 181 СК України суд присуджує аліменти на дитину у частці від доходу одного із батьків або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом із яким проживає дитина.

Оскільки дитина проживає разом із позивачкою у справі, відповідач не заперечує щодо цієї обставини, позивачка заявила вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, суд присуджує у межах цієї справи аліменти саме у твердій грошовій сумі.

Відповідач, заперечуючи проти визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі також не надав доказів на підтвердження джерела походження коштів,за рахунок яких він здійснює своє життєзабезпечення, а також доказів щодо існування об`єктивних перешкод для офіційного працевлаштування, оскільки є особою працездатного віку.

Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які медичні документи або довідки, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти.

Отже, враховуючи обставини, визначені у ст. 182 СК України, а також інтереси малолітньої дитини, суд вважає, що позивачка не довела можливість відповідача сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі у заявленому нею розмірі, а також у розмірі, що перевищує мінімальний рекомендований законодавством України розміром аліментів для дітей віком до 6 років, тому Суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі 2 817,00 грн щомісячно, що є мінімальним рекомендованим законодавством України розміром аліментів для дітей віком до 6 років, оскільки саме такий розмір аліментів забезпечить баланс між потребами дитини та об`єктивними матеріальними можливостями працездатного відповідача, який сплачує аліменти на іншу дитину у розмірі 1/4 частки від його доходів.

Суд зазначає, що позивач має право на звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину в разі зміни матеріального стану відповідача, а відповідач, за наявності підстав, має право звернутись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

На підставі ст. 191 СК України аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає таке.

Оскільки позов в частині розірвання шлюбу суд задовольнив, суд відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Позивачі за подання позовів про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору на підставі п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, а позивачі за подання позовів про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача судовий збір в дохід держави в розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись нормами ст. 12, 81, 141, 142, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 22 березня 2022 року у Рахівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що 22 березня 2022 року складено актовий запис № 65.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 817,00 грн на дитину, щомісячно, починаючи від дня звернення до суду - 28.10.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суд підписує повне рішення без його проголошення. Відповідач заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, належним чином повідомлена про слухання справи позивачка до суду не з`явилася, причинну неявки не повідомила. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення ухвалено за відсутності учасників справи та складено 16.04.2026.

Суддя В.М. Маркєлова