Вирок від 12 квітня 2026 р. у справі №752/9499/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9499/26

Провадження №: 1-кп/752/1946/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2026 року місто Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в місті Києві в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження за №12026105010000255 від 05.04.2026 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок за таких встановлених досудовим розслідуванням обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, зобов`язаний додержуватися вимог ст. ст. 6, 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.

Встановлено, що 05.04.2026 близько 16:00 годин ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщені квартирі АДРЕСА_2 , разом зі своєю матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та бабусею ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи у стані наркотичного сп`яніння, діючи умисно, протиправно з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, почав висловлюватись агресивно в бік ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в ході кримінально протиправних дій ОСОБА_3 висловлював на адресу останніх словесні погрози вбивством, при цьому тримаючи у руці кухонний ніж із рукояткою чорного кольору, чим демонстрував реальну готовність до реалізації висловлених погроз.

У подальшому ОСОБА_3 тримаючи в руці кухонний ніж та, пересуваючись по квартирі, продовжував висловлювати реальні погрози вбивством на адресу своєї матері та бабусі, при цьому чітко зазначаючи про намір застосувати вказаний ніж для вбивства останніх, що викликало у потерпілих обґрунтований страх за своє життя.

Реалізуючи свій кримінально протиправний намір, ОСОБА_3 демонструючи ніж, висловлював погрози, супроводжуючи їх нецензурною лайкою, чим створював реальну обстановку для сприйняття цих погроз як реальних.

У ході конфлікту він схопив ОСОБА_4 за шию та розмахував перед нею ножем, а також штовхнув ОСОБА_5 , внаслідок чого остання впала, відчула запаморочення та погіршення самопочуття, що з урахуванням її похилого віку, що посилило страх за власне життя.

Крім того, ОСОБА_3 не відкриваючи квартиру та не випускаючи потерпілих, неодноразово висловлював погрози застосування вибухового пристрою (гранати), що також сприймалося потерпілими як реальна загроза їхньому життю, в подальшому ОСОБА_3 було затримано та обмежено в пересуванні спецпідрозділом Національної поліції України.

Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у погрозі вбивством, при наявності реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.

Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додано письмову заяву підозрюваного ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_6 в якій ОСОБА_3 , зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, він беззаперечно визнає; згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згодний на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_6 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_6 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Також до обвинувального акта додано письмову заяву потерпілих ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 у якій вони зазначають, що не заперечують проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України; а також про їх обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 129 КК України, а саме як: погроза вбивством, при наявності реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він військовослужбовець, має постійне місце проживання у м. Києві, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з 11.09.2025 діагноз: Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання стимуляторів. Синдром залежності, що свідчить про його осудність, раніше не судимий.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду та покладенням обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення й попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, призначеним відповідно до загальних засад, визначених ст. 65 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Керуючись ч. 9 ст. 100, ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України та призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки.

Згідно ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки протягом пробаційного нагляду періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

-Предмет схожий на ніж який було поміщено у спец пакет НПУ № WAR1324369, який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Голосіївського УП ГУНП у місті Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1