Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №592/17122/25 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/17122/25

Провадження №2/592/327/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Фоменко І.М. за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., без фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Цирулик Віта Вікторівна, про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася через свого представника до суду із вказаним цивільним позовом, який підтримала у заяві про розгляд справи за її відсутності, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить: визнати за нею право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,0672 га, з кадастровим номером 5910136600:14:006:0347, в порядку спадкування після ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за заповітом, посвідченим 17.02.2011 року за р. № 175 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Кушнір Л.Г.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Сумської області Цирулик Віти Вікторівни з відповідною заявою в порядку та строки встановлені нормами чинного законодавства для прийняття спадщини після його смерті та видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,0672 га, надану для індивідуального садівництва, з кадастровим номером 5910136600:14:006:0347.

Однак, нотаріусом винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.05.2025 № 282/02-31, яка мотивована наступним.

ОСОБА_1 , спадщину прийняла за вищевказаним заповітом, шляхом своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини.

Син померлого - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину прийняв за законом, шляхом своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Цирулик В.В., також на момент смерті спадкодавця досяг пенсійного віку, а тому має право на обов`язкову частку у спадщині згідно статті 1241 Цивільного кодексу України, як непрацездатний син та претендує на отримання обов`язкової частки у спадщині.

Пережившої дружини у померлого ОСОБА_3 , немає.

Інших спадкоємців 1 черги, в тому числі малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця, недієздатних осіб, осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які б своєчасно прийняли спадщину, немає, в тому числі спадкоємців першої черги, відповідно до статті 1241 Цивільного кодексу України, які б мали право на обов`язкову частку в спадщині (малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця (інваліди, пенсіонери за віком), непрацездатні батьки) у померлого немає.

Таким чином, за матеріалами спадкової справи до складу спадщини, що належала померлому ОСОБА_3 та яка повинна бути врахована при розрахунку обов`язкової частки входить: земельна ділянка площею 0,0672 га, надана для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5910136600:14:006:0347. Спадкоємцю, ОСОБА_2 , було роз`яснено його право подати заяву про те, що вимоги статті 1241 ЦК йому роз`яснено і на одержання свідоцтва про право на спадщину за законом на обов`язкову частку він не претендує, так як його частка у спадщині забезпечена за рахунок іншого спадкового майна, а саме в спадщину йому переходить ціла квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

У такому випадку він має право одержати свідоцтво про право на спадщину за законом або за заповітом на заповідане йому майно і не одержувати свідоцтво про право на спадщину на обов`язкову частку. Відповідно до підпункт 5.11. пункт 5 глави 10 розділу II Порядку, при визначенні розміру обов`язкової частки враховується все спадкове майно, як заповідане, так і те, що не охоплене заповітом, а також речі звичайної домашньої обстановки та вжитку. До складу спадкового майна входить і право на вклад у банку (фінансовій установі) незалежно від того, зроблено розпорядження у заповіті чи безпосередньо у банку (фінансовій установі).

Відповідно до підпункту 5.12. пункт 5 глави 10 розділу II Порядку, якщо заповідана лише частина спадкового майна, обов`язкова частка визначається, виходячи із вартості всього спадкового майна, але виділяється обов`язковому спадкоємцю з тієї частки спадкового майна, що залишилась поза заповітом. Якщо частка майна, що залишилась не заповіданою, менша порівняно із розміром обов`язкової частки у спадщині, обов`язковий спадкоємець отримує частку, якої не вистачає, із заповіданої частини спадкового майна.

Для чого від спадкоємців вимагається надати документи про визначення ціни (оцінки) всього спадкового майна. Тому, відсутні правові підстави та документи для видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на обов`язкову частку в спадщину ОСОБА_2 .

Нотаріус вважає, що Свідоцтво про право на спадщину за законом на обов`язкову частку, не можуть бути видані за відсутності документів, що підтверджують склад та оцінку всього спадкового майна, що належало за життя померлому ОСОБА_3 а відповідно і свідоцтво про право на спадщину за заповітом і на ім`я ОСОБА_1 .

Але позивач вважає, що такі висновки є несправедливими щодо неї, оскільки спадкодавець чітко визначив свою волю у заповіті - передати земельну ділянку саме їй. Інший спадкоємець (його син) за 8 років не оформив спадщину і не виявив бажання, не проявив волі і не вчинив жодних дій для її прийняття та оформлення. Позивач фактично прийняла спадщину та користується земельною ділянкою відповідно до волі спадкодавця, але не може оформити існуючі права на неї незалежно від своєї волі і внаслідок бездіяльності відповідача.

Тобто, відповідачу, як обов`язковому спадкоємцю обов`язкова частка в даному випадку має вираховуватись виходячи із вартості всього спадкового майна, що залишилась поза заповітом, яким є квартира (на яку Позивач не претендує).

Тобто, виключно у випадку, якщо частка майна, що залишилась не заповіданою, менша порівняно із розміром обов`язкової частки у спадщині, обов`язковий спадкоємець отримує частку, якої не вистачає, із заповіданої частини спадкового майна.

Відповідачу в спадщину йому переходить ціла квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Надати докази того, що вартість зазначеної квартири значно перевищує вартість земельної ділянки, позивач не може, оскільки така інформація може бути надана виключно власнику майна або ж особі, яка претендує на оформлення права власності на нього в порядку спадкування.

Вартість же спірної земельної складає 5413,75 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 має законне і обґрунтоване право на оформлення права власності в порядку спадкування за заповітом на спірну земельну ділянку, а обставини наявності та неоспорюваності заповіту, встановлені рішенням суду в справі № 592/1045/18, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, відсутність у позивача можливості досягти згоди з Відповідачем шляхом отримання від нього у відповідності до статті 1241 ЦК заяви проте, що на одержання свідоцтва про право на спадщину за законом на обов`язкову частку він не претендує, так як його частка у спадщині забезпечена за рахунок того, йому в спадщину йому переходить ціла квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , позбавляє її права на оформлення спадщини в нотаріальному порядку.

Звернення до суду із позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом є єдиним способом захисту прав Позивача, оскільки нотаріальним органом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Ухвалою суду від 22.10.2025 року відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання з викликом сторін; витребувано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На ухвалу суду нотаріусом надано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 16.12.2025 року витребувано у Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину державного кордону відповідачем ОСОБА_2 . У відповідь на ухвалу суду надано інформацію, що останній виїхав за кордон 12.03.2022 року (а.с.82).

Ухвалою суду від 26.01.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача адвокат Мачула А.А. та позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи без їх участі, просили задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, відзиву на позов чи будь-яких пояснень з приводу позову не надав.

Суд, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до заповіту від 17.02.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Кушнір Л.Г., зареєстрованому в реєстрі № 175, ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 земельну ділянку № НОМЕР_1 , розташовану на території Сумської міської ради, садівниче товариство «Фрунзенець», Білопільське шосе, площею 0,067 га (а.с.62).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 27.10.2017 року (а.с.57).

ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Сумської області Цирулик Віти Вікторівни з відповідною заявою в порядку та строки встановлені нормами чинного законодавства для прийняття спадщини після його смерті та видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,0672 га, надану для індивідуального садівництва, з кадастровим номером 5910136600:14:006:0347.

Однак, нотаріусом винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.05.2025 № 282/02-31, яка мотивована наступним.

ОСОБА_1 , спадщину прийняла за вищевказаним заповітом, шляхом своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини.

Син померлого - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину прийняв за законом, шляхом своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Цирулик В.В., також на момент смерті спадкодавця досяг пенсійного віку, а тому має право на обов`язкову частку у спадщині згідно статті 1241 Цивільного кодексу України, як непрацездатний син та претендує на отримання обов`язкової частки у спадщині.

Пережившої дружини у померлого ОСОБА_3 , немає.

Таким чином, за матеріалами спадкової справи до складу спадщини, що належала померлому ОСОБА_3 та яка повинна бути врахована при розрахунку обов`язкової частки входить: земельна ділянка площею 0,0672 га, надана для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5910136600:14:006:0347. Спадкоємцю, ОСОБА_2 , було роз`яснено його право подати заяву про те, що вимоги статті 1241 ЦК йому роз`яснено і на одержання свідоцтва про право на спадщину за законом на обов`язкову частку він не претендує, так як його частка у спадщині забезпечена за рахунок іншого спадкового майна, а саме в спадщину йому переходить ціла квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

У такому випадку він має право одержати свідоцтво про право на спадщину за законом або за заповітом на заповідане йому майно і не одержувати свідоцтво про право на спадщину на обов`язкову частку. Відповідно до підпункт 5.11. пункт 5 глави 10 розділу II Порядку, при визначенні розміру обов`язкової частки враховується все спадкове майно, як заповідане, так і те, що не охоплене заповітом, а також речі звичайної домашньої обстановки та вжитку. До складу спадкового майна входить і право на вклад у банку (фінансовій установі) незалежно від того, зроблено розпорядження у заповіті чи безпосередньо у банку (фінансовій установі).

Відповідно до підпункту 5.12. пункт 5 глави 10 розділу II Порядку, якщо заповідана лише частина спадкового майна, обов`язкова частка визначається, виходячи із вартості всього спадкового майна, але виділяється обов`язковому спадкоємцю з тієї частки спадкового майна, що залишилась поза заповітом. Якщо частка майна, що залишилась не заповіданою, менша порівняно із розміром обов`язкової частки у спадщині, обов`язковий спадкоємець отримує частку, якої не вистачає, із заповіданої частини спадкового майна.

Для чого від спадкоємців вимагається надати документи про визначення ціни (оцінки) всього спадкового майна. Тому, відсутні правові підстави та документи для видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на обов`язкову частку в спадщину ОСОБА_2 .

Нотаріус вважає, що Свідоцтво про право на спадщину за законом на обов`язкову частку, не можуть бути видані за відсутності документів, що підтверджують склад та оцінку всього спадкового майна, що належало за життя померлому ОСОБА_3 а відповідно і свідоцтво про право на спадщину за заповітом і на ім`я ОСОБА_1 (а.с.67-68).

Позивач фактично прийняла спадщину та користується земельною ділянкою відповідно до волі спадкодавця, але не може оформити існуючі права на неї незалежно від своєї волі.

Тобто, відповідачу обов`язкова частка в даному випадку має вираховуватись виходячи із вартості всього спадкового майна, що залишилась поза заповітом, яким є квартира.

Тобто, виключно у випадку, якщо частка майна, що залишилась не заповіданою, менша порівняно із розміром обов`язкової частки у спадщині, обов`язковий спадкоємець отримує частку, якої не вистачає, із заповіданої частини спадкового майна.

Відповідачу в спадщину йому переходить ціла квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Надати докази того, що вартість зазначеної квартири значно перевищує вартість земельної ділянки, позивач не може, оскільки така інформація може бути надана виключно власнику майна або ж особі, яка претендує на оформлення права власності на нього в порядку спадкування.

Вартість же спірної земельної складає 5413,75 грн.

Згідно відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, отриманих на запит ОСОБА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:14:006:0347 належить ОСОБА_3 (а.с.26-28).

Як вбачається із Витягу № НВ-5900912732025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:14:006:0347 складає 5 413,75 грн (а.с.24).

Відповідно до підпункт 5.11. пункт 5 глави 10 розділу II Порядку, при визначенні розміру обов`язкової частки враховується все спадкове майно, як заповідане, так і те, що не охоплене заповітом, а також речі звичайної домашньої обстановки та вжитку. До складу спадкового майна входить і право на вклад у банку (фінансовій установі) незалежно від того, зроблено розпорядження у заповіті чи безпосередньо у банку (фінансовій установі).

Відповідно до підпункту 5.12. пункт 5 глави 10 розділу II Порядку, якщо заповідана лише частина спадкового майна, обов`язкова частка визначається, виходячи із вартості всього спадкового майна, але виділяється обов`язковому спадкоємцю з тієї частки спадкового майна, що залишилась поза заповітом. Якщо частка майна, що залишилась не заповіданою, менша порівняно із розміром обов`язкової частки у спадщині, обов`язковий спадкоємець отримує частку, якої не вистачає, із заповіданої частини спадкового майна.

Частиною 1 статті 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно із статтею 3 Закону України № 1952-ІV будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до поданих Позивачем документів нотаріусу, серед іншого подавався заповіт від 17 лютого 2011 року за р. № 175 посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Кушнір Л.Г. від імені ОСОБА_3 , згідно з яким він земельну ділянку під АДРЕСА_1 , площею 0,067 га, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Тобто, відповідачу, як обов`язковому спадкоємцю обов`язкова частка в даному випадку має вираховуватись виходячи із вартості всього спадкового майна, що залишилась поза заповітом, яким є квартира.

Тобто, виключно у випадку, якщо частка майна, що залишилась не заповіданою, менша порівняно із розміром обов`язкової частки у спадщині, обов`язковий спадкоємець отримує частку, якої не вистачає, із заповіданої частини спадкового майна.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України, не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до підпункту 4.12 пункту 4 глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядку), свідоцтво про право на спадщину видається тільки за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Згідно з підпунктами 4.16, 4.19 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину, документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні (пункт 2 глава 7 розділ І Порядку).

У відповідності до п. 4.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання право встановлювальних документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В Листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року виданого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4/-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Постановою пленуму ВСУ від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» п.10. наголошено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У відповідності до п. 4.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання право встановлювальних документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Постановою пленуму ВСУ від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» п.10. наголошено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності таке ж право відповідно до ст. 396 ЦК України має особа яка має речове право на майно.

Таким чином, відсутність у позивача можливості досягти згоди з відповідачем шляхом отримання від нього у відповідності до статті 1241 ЦК заяви проте, що на одержання свідоцтва про право на спадщину за законом на обов`язкову частку він не претендує, так як його частка у спадщині забезпечена за рахунок того, йому в спадщину йому переходить ціла квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , позбавляє її права на оформлення спадщини в нотаріальному порядку.

Позивач є законним спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3 , посвідченим 17 лютого 2011 року за р. № 175 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Кушнір Л.Г., згідно з яким він земельну ділянку під АДРЕСА_1 , площею 0,067 га, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є єдиним можливим способом захисту прав Позивача.

Спірна земельна ділянка не є предметом обов`язкової частки, оскільки відповідач, як спадкоємець, не звертався з відповідною вимогою щодо неї.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку у розділі «Відомості про право власності/право постійного користування згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно зазначено: Вид права власності – «право власності»; Прізвище, ім`я, по батькові – « ОСОБА_3 »; Документ, який є підставою для виникнення права – державний акт на право приватної власності на землю, Сумська міська рада народних депутатів 12.03.1996 ІІ СМ № 041102.

Крім іншого, Витяг Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:14:006:0347, опис меж та координати поворотних точок.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги закону, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1220, 1221, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 4, 76-83, 141, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Цирулик Віта Вікторівна, про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,0672 га, з кадастровим номером 5910136600:14:006:0347, в порядку спадкування після ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за заповітом, посвідченим 17 лютого 2011 року за р. № 175 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Кушнір Л.Г.

Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа: приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Сумської області Цирулик Віта Вікторівна, місцезнаходження: АДРЕСА_5 .

Суддя Ірина ФОМЕНКО