Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №576/132/26 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/132/26

Провадження № 2-о/576/15/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

розглянувши справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Коржа В.В., звернулася до суду із вказаною заявою, в якій просить встановити факт її спільного проживання з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як чоловіка та жінки, однією сім`єю без реєстрації шлюбу з січня 2020 року по день зникнення останнього безвісти – 11 червня 2025 року в районі населеного пункту Бессалівка Сумської області під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

В обгрунтування своїх вимог зазначає, що з січня 2020 року вона проживала однією сім`єюразом із ОСОБА_2 як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спільного сумісного проживання вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом утримували та проводили поточний ремонт житла, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, фактично виконували права та обов`язки подружжя. У лютому 2025 року ОСОБА_2 був мобілізований до лав Збройних Сил України. У червні 2025 року вона отримала від ІНФОРМАЦІЯ_2 сповіщення сім`ї про те, що ОСОБА_2 зник безвісти 11 червня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бессалівка Сумської області.

Посилаючись на викладені обставини та на те, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу їй необхідно для реалізації прав, передбачених Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", як члену сім`ї особи, зниклої безвісти, а також прав на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України, а підтвердити вказаний факт у позасудовому порядку не є можливим, заявник ОСОБА_1 просила заяву задовольнити.

Заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися. Представник заявниці надав суду заяву, в якій підтримав вимоги в повному обсязі та просив розглядати справу без його участі та участі заявниці.

Заінтересована особа – Міністерство оборони України у судове засідання свого представника не направило, надавши письмові пояснення по справі стосовно заяви, в яких зазначають, що від встановлення факту визнання заявниці членом сім`ї військовослужбовця залежить виникнення її права на отримання статусу члена сім`ї загиблого Захисника України та на отримання грошової допомоги. При цьому, даний факт повністю заперечується Міністерством оборони України. Таким чином, у заявниці фактично виник спір, зокрема, з військовою частиною НОМЕР_1 , в якій проходить військову службу зниклий безвісті та перебував на грошовому забезпеченні. Вважають, що у даній справі наявний спір про право, який вирішується у порядку позовного провадження, у зв`язку з чим заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду. Крім того зазначають про необхідність залучення військової частини НОМЕР_1 у даній справі в якості заінтересованої особи.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Так судом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 10.01.2026 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 10-51).

До січня 2026 року заявник ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею за вказаною адресою з січня 2020 року по червень 2025 року фактично проживав, але не був зареєстрований, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким вони проживали однією сім`єю, як чоловік та дружина, вели спільне господарство, були по`язані спільним побутом, що підтверджується актом від 28.08.2025, складеним головою квартального комітету Романько Л.В. та актом № 10218 від 03.09.2025, складеним свідками – сусідами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , затвердженим Управлінням надання адміністративних послуг у м. Шостка Шосткинської міської ради (а.с.13-14).

З наданих заявницею фотознімків вбачається її спільне з ОСОБА_2 проведення дозвілля (а.с 15-17).

05.02.2025 ОСОБА_2 мобілізовано до Збройних Сил України, наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 36 від 05.02.2025 солдата ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення, призначено на посаду навідника 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу 5 стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону (а.с.29)

З анкети опитувальника військовослужбовця вбачається, що солдат ОСОБА_2 у графі «сімейний стан» зазначив – неодружений, у графі «інформація про родичів» зазначив брата – ОСОБА_6 , інших осіб не зазначено (а.с.88-89).

З оригіналом особистого розпорядження до командування військової частини НОМЕР_1 , для зберігання у особовій справі, ОСОБА_2 не звертався (а.с. 88)

19.06.2025 за вих. №4786 ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслав заявниці ОСОБА_1 за адресою:АДРЕСА_1 , сповіщення сім`ї № 529 від 19 червня 2025 року про те, що навідник 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу 2-ї стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бессалівка Сумської області, 11.06.2025 о 08.00 зник безвісти, у якому зазначено, що вказане сповіщення є підставою для подання документів для призначення пенсії (матеріальної допомоги) і надання пільг в установленому законодавством порядку ( а.с. 11)

За заявою заявниці ОСОБА_1 від 01.07.2025 про зникнення безвісти її цивільного чоловіка – військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання ним бойового завдання в районі населеного пункту Бессалівка Сумської області, СВ Шосткинського РУП ГУНП в Сумській областірозпочате кримінальне провадження, відомості про яке 01.07.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025200490000937, правова кваліфікація ч.1 ст. 115 КК України (а.с.12)

Згідно інформаційної довідки Глухівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області від 06.04.2026 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в зареєстрованих шлюбах не перебували (а.с. 87).

В матеріалах справи наявне свідоцтво про смерть матері зниклого безвісті ОСОБА_2 – ОСОБА_7 , дані щодо батька – відсутні. За наявною інформацією, батьки ОСОБА_2 – ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з 1981 року разом не проживали та зв`язок не підтримували. Через те, що сімейні відносини між ними не склались, мати переїхала проживати до м. Шостка Сумської області, батько залишився проживати на території рф, громадянином якої він являється, в м. Норильськ Красноярського краю. Через збройну агресію рф подальша його доля не відома (а.с. 78-79, 81-82).

Відомості про існування інших близьких родичів відсутні.

Звертаючись до суду із вказаною заявою в порядку окремого провадження заявник зазначила, що встановлення факту її спільного проживання однією сім`єюяк чоловіка та жінки без шлюбу з ОСОБА_2 має для неї юридичне значення, оскільки надає їй можливість скористатись правами та соціальним захистом членів сім`ї, родичів осіб, зниклих безвісті, передбаченими Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", зокрема звертатись до відповідних державних органів та громадських організацій для отримання відомостей щодо долі зниклого безвісті ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із ч. 5 ст. 293 ЦПК суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ст. 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Пунктом 5 частини 1 вказаної статі передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання ( ч.1 ст. 316 ЦПК України).

У частині сьомій статті 19 ЦПК України регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Статтею 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» до числа близьких родичів та членів сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, зокрема, віднесено осіб, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Статтею 6 цього Закону визначені права близьких родичів, зокрема, близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право: на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме); на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України; на безоплатну правничу допомогу відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Отже, юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 січня 2024 року по справі № 560/17953/21.

Аналіз наведених норм матеріального і процесуального права, практики Верховного Суду дає підстави для висновку, що справи про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу із загиблим військовослужбовцемпідлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду та наявності в заявника певних цивільних прав й обов`язків чи виникнення в майбутньому публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень.

З огляду на викладене доводи заінтересованої особи – Міністерства оборони України щодо наявності в цій справі спору про право, який вирішується у порядку позовного провадження є необґрунтованими, оскільки юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, зокрема, факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

За вказаних обставин, суд не приймає до уваги клопотання заінтересованої особи - Міністерства оборони України про залишення заяви без розгляду.

Що стосується аргументів Міністерства оборони України щодо залучення у даній справі в якості заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 , в якій зниклий безвісті ОСОБА_2 проходить військову службу та перебував на грошовому забезпеченні, то суд, дослідивши матеріали справи, не знайшов для цього підстав, адже не вбачає ні наявність спору про право на отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця чи одноразової грошової допомоги між заявницею тавійськовою частиною НОМЕР_1 , ні будь-якої іншої заінтересованості військової частини НОМЕР_1 у встановленні факту проживання заявниці та зниклого безвісти ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка та жінки без шлюбу, яка визначається в залежності від мети встановлення такого факту, оскільки встановлення вказаного факту заявниці потрібно з метою реалізації прав передбачених Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин".

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю, спільний побут, взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

При застосуванні статті 74 СК України важливо врахувати, щоб особи не перебували у будь-якому іншому шлюбі на цей час, а також що між ними склалися усталені відносини, притаманні подружжю.

Для визнання осіб такими, що проживають однією сім`єю, крім факту спільного проживання, важливі також: наявність спільного бюджету, спільного харчування, придбання майна для спільного користування; участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із "подружжя"; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.

Схожі правові позиції неодноразово висловлювались Верховним Судом, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від від 15 липня 2020 року по справі №524/10054/16, від 03 листопада 2022 року у справі № 361/4744/19, від 27.03.2025 року у справі № 127/10809/23

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи наведені вище докази та норми діючого законодавства, суд приходить до висновку, що факт, про встановлення якого просить заявниця, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Досліджені судом докази, в їх сукупності, надають суду підстави для висновку, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали спільно однією сім`єю як чоловік та жінка без шлюбу у період з січня 2020 року по 11 червня 2025 року – день зникнення останнього безвісти, і їхнім взаєминам були притаманні ознаки шлюбу і сім`ї.

Встановлення даного факту не суперечить закону і жодним чином не порушує прав і законних інтересів інших осіб, має для заявниці юридичне значення, і в іншому, окрім судового, порядку встановити такий факт вона не має можливості.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що заява є обгрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 247, 263-265, 294, 315-316, 319 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 ,зареєстрованої по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,який 11 червня 2025 рокузник безвісти в районі населеного пункту Бессалівка Сумської області під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини,проживали спільно однією сім`єю як чоловік та жінка без шлюбу у період з січня 2020 року по 11 червня 2025 року – день зникнення останнього безвісти.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В. Сапон