Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №459/989/25 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/989/25

Провадження № 2/459/237/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

14 квітня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Отчак Н.Я.

з участю секретаря Савіцької Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шептицькому заяву ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за його позовом до ОСОБА_2 , з участю третьої особи ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Шептицького міського суду Львівської області у цій справі від 30.03.20026 частково задоволено його позовні вимоги. Однак, цим рішенням, судом не вирішено питання про стягнення його витрат на правничу допомогу, про які заявляв в строк передбачений Законом. В ч. 1 ст. 134 ЦПК зазначається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, що ним і було зроблено. Згідно ч.3 ст. 137 ЦПК, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно правового висновку ВС у справі № 640/18402/19 викладеного в постанові від 28.12.2020 у разі встановлення адвокатом і клієнтом фіксованого розміру гонорару, детальний опис робіт виконаний під час надання правової допомоги не потребується. Згідно з п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК підлягають стягненню вже сплачені, або ті що підлягають сплаті витрати на правничу допомогу. В позовній заяві від 26.03.2025 вказував, що його витрати на правничу допомогу при розгляді цієї справи в суді першої інстанції становитимуть в сумі 8000,00-13000,00 грн, із яких 8000,00 грн вже сплачено на підтвердження чого у справі наявна банківська квитанція від 14.03.2025, а ще 4000,00 грн підлягає сплаті після вступу рішення в законні силу. Вважає, що розмір його витрат на правничу допомогу у цій справі є спів розмірним із складністю цієї справи та виконаних робіт (наданих послуг), часу витраченого на виконання відповідних робіт (наданих послуг), обсягу наданих правничих послуг та виконаних робіт, неправильних дій сторони Відповідача та зловживання нею правами, що було пов`язано з клопотання про призначення експертизи, а потім відмови від цього,коли вже експертиза була призначена судом і справа направлена в експертну установу, що привело та затягування розгляду справи та збільшення кількості судових засідань. На підставі вище наведеного, просить стягнути в його користь по цій справі 12 000грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Судове засідання у справі було призначено на 14.04.2026.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи були належно повідомлені.

Позивач просив проводити розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача – адвокат Хом`як О. Г. 14.04.2026 подав письмові заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, в яких просив відмовити у задоволенні такої заяви. В обґрунтування якої зазначив, що заявником не додано належних та допустимих доказів надання послуг правової допомоги у визначеному Законом порядку. Так між адвокатом Бордюк М.Й. та громадянином ОСОБА_1 відсутній договір про надання послуг правової допомоги, з якого би вбачалися права та обов`язки сторін, вартість юридичних послуг, порядок їхньої оплати, тощо. Зі змісту Договору доручення на правове обслуговування - надання правничої допомоги за участю адвоката від 14.02.2025, копію якого долучено до заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що зазначений правочин укладено між ТОВ «Юридичний центр захисту прав власників» та громадянином ОСОБА_1 . Отже, акт виконаних робіт (наданих послуг) правової допомоги у даній цивільній справі мав укладатися між громадянином ОСОБА_1 та ТОВ «Юридичний центр захисту прав власників», а не безпосередньо адвокатом Бордюк М.Й., оскільки ТОВ, як юридична особа і адвокат, як фізична особа, це два різні суб`єкти суспільних правовідносин. Зі змісту Договору доручення на правове обслуговування - надання правничої допомоги за участю адвоката від 14.02.2025 року, укладеного між ТОВ «Юридичний центр захисту прав власників» та громадянином ОСОБА_1 вбачається (п.4.1.), що вартість послуг юридичної компанії складає 1200.00 грн. за 1 (одну) годину роботи. Об`єм виконаної роботи оформляється описом виконаних робіт Із зазначенням витраченого часу та актом приймання-передачі виконаних робіт. Отже, підставою для відшкодування вартості наданих послуг правової допомоги за Договором-доручення мали бути опис виконаних робіт із детальним (а не загальним, як у даному випадку) зазначенням переліку виконаних робіт та наданих юридичних послуг, а також акт їх приймання- передачі. До заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу не додано детального опису виконаних робіт та акту їх приймання-передачі, підписаних: між ТОВ «Юридичний центр захисту прав власників» та громадянином ОСОБА_4 . Окрім цього, зі змісту акту виконаних робіт (наданих послуг) від 01.04.2026, укладеного між адвокатом Бордюк М.Й. та громадянином ОСОБА_1 , вбачається, що громадянину ОСОБА_1 «надана правнича допомога у справі № 459/989/25 відповідно до Договору - доручення від 14.02.2025 та Договору з адвокатом Бордюк М-.Й. від 14.02.2026 на суму 12000.00 грн». Тобто, в акті йдеться про те, що правова допомога надавалася позивачу на підставі двох різних угод, при чому, до якої саме угоди має відношення зазначений акт виконаних робіт (наданих послуг) від 01.04.2026 - не зрозуміло. Незрозумілим є також І те, який саме обсяг виконаних робіт (чи юридичних послуг) та за який період часу виконувався ТОВ «Юридичний центр захисту прав власників», а який - адвокатом Бордюк М.Й. з огляду на те, що вказані правочини укладалися у різні часові періоди. Незважаючи на такі розбіжності зі змісту вказаного акту не вбачається того, ким саме надавалася правнича допомога позивачу, за який період часу та у я кій кількості годин вона була надана виконавцем та прийнята замовником, що в свою чергу, унеможливлює встановлення істотних обставин, які мають значення для даної справи в частині визначення кількості годин, їхньої вартості, а відтак і загальної суми, яка би підлягала до стягнення з відповідача. Також зІ змісту детального опису виконаних робіт (наданих послуг) по справі № 459/989/25 від 01.04.2026, підписаного адвокатом Бордюк М.Й., вбачається, що було виконано (не вказано ким та коли) певний перелік робіт та послуг із зазначенням відповідної кількості годин. Деякі види наданих послуг правової допомоги обліковуються кількістю «не менше» 4.5. годин. При цьому вказано, що сумарно на виконання умов Договору-доручення про надання правничої допомоги було затрачено «не менше» 18 годин, проте у який спосіб та виходячи з якого розрахунку заявник прийшов до висновку про стягнення 12000грн, йому не зрозуміло. Крім цього, заявником порушено визначений процесуальним Законом порядок звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки позивач зобов`язаний був подати докази надання професійної правової допомоги до завершення розгляду справи або ж повідомити суд в останньому засіданні (30.03.2026 року) про наявність таких намірів у подальшому, проте такого не зробив.

Неприбуття у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ст.ст. 223, 247 ЦПК України судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оцінивши докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 30.03.2026 позовні вимоги Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 76943 (сімдесят шість тисяч дев`ятсот сорок три)грн. 08 коп. на відшкодування спричиненої матеріальної шкоди; 10000 (десять тисяч)грн. 00 коп. на відшкодування спричиненої моральної шкоди; судовий збір у розмірі 947,83 грн. та 3349,96 грн. витрат за проведення оцінки матеріального збитку автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди. В задоволенні решти вимог – відмовлено.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом із позовною заявою позивачем було зазначено, що орієнтований розмір витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи становить 23000грн, з яких 8000-13000 грн на час розгляду справи у суді першої інстанції та 10000грн в суді апеляційної інстанції.

Окрім цього, адвокат Бордюк М.Й. 26.01.2026 подав письмову заяву про те, що докази витрат на правничу допомогу будуть подані в установлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України строк.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

За положеннями статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд в постанові 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначив, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи.

Судом встановлено, що рішенням суду по даній справі було частково задоволено вимоги позивача.

На підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на правову допомогу суду надано: копію договору – доручення на правове обслуговування – надання правничої допомоги з участю адвоката від 14.02.2025, укладеного між ОСОБА_1 та «Юридичним центром захисту прав власників»; договір про представництво інтересів (надання правничої допомоги) від 14.02.2025, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Бордюком М.Й.; детальний опис виконаних робіт складений адвокатом Бордюком М.Й. 01.04.2026; акт виконаних робіт від 01.04.2026, що підписаний ОСОБА_1 та адвокатом Бордюком М.Й. відповідно до якого вартість послуг становить 12000грн; платіжну інструкцію №49230809 від 14.03.2025, призначення платежу: оплата за надання послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги на суму 8000,00 гривень; ордер на надання правничої допомоги серії ВС № 1332031 адвоката Бордюка М.Й.

Згідно п. 2.1. договору – доручення на правове обслуговування – надання правничої допомоги з участю адвоката від 14.02.2025, укладеного між ОСОБА_1 та «Юридичним центром захисту прав власників», «Юридична фірма» приймає на себе виконання наступної правової роботи, в тому числі із залученням адвоката, який є працівником «Юридичної фірми» (адвокатом Бордюком М.Й.): надання консультативно-правової допомоги, підготовка позовної заяви та представництво інтересів ОСОБА_1 , як позивача при розгляді справи за його позовом про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої йому внаслідок ДТП, скоєного ОСОБА_2 .

Також п. 3.2 Договору-доручення передбачено, що «Довіритель» оплачує роботу адвоката на рахунок «Юридичної фірми» 8000-13000грн за ви виконану роботу при підготовці позову і за час розгляду справи в суді першої інстанції, із них 8000грн до завершення розгляду справи в цьому судді, а решту протягом 7 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами підтверджено надання йому правової допомоги у розмірі 12000грн, що визначена умовами договору про надання правничої допомоги.

Окрім цього, слід зазначити, що у постанові від 23.01.2025 у справі №240/32993/23, Верховний Суд вказав, що уважає допустимим обґрунтоване зазначення в акті виконаних адвокатом робіт лише вартості всього обсягу виконаної ним роботи, без прив`язки такої роботи до її погодинної або фіксованої вартості.

Компенсації підлягають не лише фактично сплачені витрати. Якщо сторони договору про надання правничої допомоги домовилися про оплату витрат у майбутньому, ці суми також мають бути відшкодовані. І надання до суду банківських документів про сплату адвокатського гонорару не є обов`язковою умовою для стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Про це говорять постанови ВС від 26.06.2019 у справі №813/481/18, від 2.10.2019 у справі №815/1479/18, від 29.10.2020 у справі№686/5064/20.

Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України”, від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України”, від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України”, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також з урахуванням того, що позовні вимоги задоволено частково та з урахуванням заперечення відповідача щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивача 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, витрати на правову допомогу підлягають зменшенню з 12000,00 грн. до 10 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 142, 257, 258, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

На додаткове рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14 квітня 2026 року.

Суддя: Н. Я. Отчак