Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №532/364/26 — Кобеляцький районний суд Полтавської області

Суд: Кобеляцький районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 12 квітня 2026 р.

Справа: №532/364/26

Суддя: Мороз Т. М.

532/364/26

2/532/564/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2026 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді – Мороз Т.М.,

з участю:

секретаря судового засідання – Крейс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В:

16.02.2026 до суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. У позові представник позивача вказав, що 26.03.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем було укладено електронний Договір № 1518750 про надання споживчого кредиту. Сума кредиту складає 2000 грн, строк кредиту 363 днів. ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 2000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . В подальшому право грошової вимоги за вказаним договором перейшло до позивача. На підставі викладеного, представник позивача прохав суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, яка утворилася за кредитним договором, у розмірі 21200 гривень, а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 25.02.2026 по справі відкрито провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача Столітній М. М. в судове засідання не з`явився, у позовній заяві прохав справу розглядати без його участі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив.

В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів у справі.

Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 26.03.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №1518750. Сума кредиту становить 2000 гривень, строк кредиту 364 дні. Стандартна процентна ставка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту. Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а. с. 82-86).

Відповідно до п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Також суду надано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, паспорт споживчого кредиту (а. с. 86, 88-89).

Крім цього суду надано Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Слон Кредит» (а. с. 36-48).

Згідно довідки ТОВ «Пейтек Україна» №20250115-1079 від 15.01.2025 на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 було зараховано грошові кошти у розмірі 2 000 гривень 26.03.2024 (а. с. 76).

Згідно відповіді АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_2 від 10.04.2026 на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . 26.03.2024 на вказаний рахунок зараховано грошові кошти у розмірі 2000 гривень.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №1518750 ТОВ «Слон Кредит» заборгованість відповідача становить 16650 гривень, з них за тілом кредиту 2000 гривень, за відсотками 13650 гривень, по штрафах, пені 1000 гривень (а. с. 93).

24.12.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та позивачем було укладено договір факторингу №24122024 (а. с. 63-70).

Згідно реєстру боржників від 24.12.2024 позивач отримав право вимоги до відповідача за кредитним договором №1518750 (а. с. 97-98).

Також суду надано розрахунок заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» за 91 календарний день, згідно якого нараховано проценти за користування грошовими коштами у розмірі 4550 гривень (а. с. 94-95).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У пункті 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Нормами ч. ч. 3, 6, 12 ст. 11 цього Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути відповідача заборгованість за кредитним договором.

Водночас щодо розміру заборгованості суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки штраф нарахований за період після 24 лютого 2022 року, заборгованість у розмірі 1000 гривень стягненню не підлягає.

Таким чином з ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у розмірі 20200 гривень (сума кредиту 2000 грн, сума процентів за користування кредитом 13650 грн, нараховані позивачем проценти за 91 календарний день 4550 грн) та задовольнити позовні вимоги частково.

Крім цього згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому зі ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2536,73 гривень (позовні вимоги задоволено на 95,28%).

Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на правову допомогу суду надано заявку від 12.01.2026 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024, акт прийому-передачі виконаних робіт від 09.02.2026, рахунок на оплату №15051-09/02-2026 від 09.02.2026, договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 (19-20, 78, 91, 96).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд має право: - зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №911/3312/21); - з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №922/1964/21).

Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20.02.2024 у cправі №910/615/14 (№910/5042/22), від 26.09.2024 у cправі № 910/11903/23.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у частині третій статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23.

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Судом встановлено, що стороною позивача надано детальний опис наданих послуг, виконаних адвокатом, згідно якого позивачем було отримано наступний перелік послуг: зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усної первинної консультації (0,5 години / 440 гривень), дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи (1 година / 840 гривень), аналіз чинного законодавства, судової практики (0,5 години / 440 гривень), підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання, узгодження обраної позиції з клієнтом (1 година / 840 гривень), письмова юридична консультація (1 година / 840 гривень), проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів (1 година / 840 гривень), складання позовної заяви (2 години / 1640 гривень), складання та оформлення додатків до позовної заяви (1 година / 840 гривень), складання та оформлення процесуальних документів (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви, клопотання про витребування доказів) (2 години / 1640 гривень), представництво інтересів клієнта, у тому числі в судових засіданнях (2 години / 1640 гривень).

Водночас судом встановлено, що вказаний опис виконаних робіт не відповідає відомостям, що містяться в матеріалах справи.

Відповідачем відзив на позовну заяву не надавався, ухвалою суду від 13.04.2026 постановлено проведення заочного розгляду цивільної справи, а отже відсутні підстави для подання відповіді на відзив.

Також судом встановлено, що судові засідання по справі не проводилися, що свідчить про відсутність витрат на представництво інтересів клієнта в судовому засіданні.

Аналіз чинного законодавства, судової практики, складання та оформлення додатків до позовної заяви не належать до представництва та захисту прав клієнта у суді та охоплюються (є складовою) підготовкою та поданням позовної заяви, що заявлена як окрема послуга, тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом.

Суд також бере до уваги що інших процесуальних документів, заяв стороною позивача не складалося. На підтвердження підготовки декількох позицій клієнту, письмової юридичної консультації, складання письмового консультаційного висновку суду не надано.

Таким чином, ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення витрат на правову допомогу відповідача частково у розмірі 5040 гривень (зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усної первинної консультації (0,5 години / 440 гривень), дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи (1 година / 840 гривень), проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів (1 година / 840 гривень), складання позовної заяви (2 години / 1640 гривень), складання та оформлення процесуальних документів (клопотання про витребування доказів) (0,5 години / 440 гривень).

Керуючись статтями 12, 259, 263 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості в розмірі 20200 (двадцять тисяч двісті) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати: судовий збір у розмірі 2536,73 (дві тисячі п`ятсот тридцять шість грн 73 коп.) гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 5040 гривень (п`ять тисяч сорок) гривень, а всього 7576,73 (сім тисяч п`ятсот сімдесят шість грн 73 коп.) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua