Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №528/286/26 — Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

__________________________________________________________________________________

Справа № 528/286/26

Провадження № 3/528/62/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16.04.2026 м. Гребінка

16 квітня 2026 року суддя Гребінківського районного суду Полтавської області Вітківський М.О., за участі особи, яка притягується до відповідальності, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Лубенського районного ВП ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 154 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, не працюючого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в :

З даних протоколу про адміністративне правопорушення від 06.03.2026 серія ВАБ № 396638, слідує, що 24.02.2026 року о 11-30 год., громадянин ОСОБА_1 будучи власником собаки жіночого роду з коричневими плямами не вжив заходів щодо належного тримання тварин, а саме: допустив вигул собаки за межами свого проживання, внаслідок чого тварина самостійно вигулювалась біля магазину «Експрес» за адресою: м.Гребінка, вул. Оржицька, 111, внаслідок чого собака покусала малолітню ОСОБА_2 , заподіявши їй тілесні ушкодження у вигляді укушеної рани лівої кісті, що підтверджується зверненням до медичного закладу. В зв`язку з чим, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, за обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення заперечував. Пояснив, що того дня він знаходився в лікарні, а його дружина на роботі, за місцем проживання нікого вдома не було. Перебуваючи в лікарні, йому зателефонувала дружина і повідомила, що біля їх будинку відбуваються якісь події. Відпросившись з лікарні, він приїхав до будинку де побачив, що на його автомобілі, який знаходився поряд з двором наявні поламані палки та побите скло автомобіля. Людей на той час на вулиці не було, ворота та хвіртка були замкнуті на замок, забор ніде не був пошкоджений. Зазначив, що він дійсно є власником двох собак, так ще трьох цуценят, всі вони знаходяться в вольєрі. Відносно тієї собаки, яка покусала потерпілу він жодного відношення не має, вона не була в нього в дворі, і він не є її власником. Вважає, що це все є наслідком дій його сусіда ОСОБА_3 , з яким в нього давні неприязні відносини, та який фактично проти нього свідчив і сказав поліцейському та потерпілій, що він є власником тієї собаки. Крім того, зазначив, що на подвір`ї встановлене відеоспостереження, де було зафіксовано, що гр. ОСОБА_3 спеціально підкидає під його подвір`я їжу, таким чином, щоб прибігали інші собаки з вулиці. Також, гр. ОСОБА_3 , вчиняє щодо нього постійний психологічний тиск, неодноразово звертався з правоохоронні органи з різними заявами за надуманими приводами, в тому числі і щодо його собак. Вказаний протокол був фактично складений лише за показами гр. ОСОБА_3 , тому вважає що це ще один випадок наклепу на нього.

Крім того, в судовому засіданні за участі законного представника була допитана неповнолітня потерпіла ОСОБА_2 , яка показала, що 24.02.2026 року близько 11-30 год. вона перебувала в магазині за адресою м.Гребінка вул. Оржицька, де купувала продукти. Вийшовши з магазину попрямувала в напрямку свого дому на вул. Вокзальну. Йшовши по вулиці, вона побачила, що в її бік біжить велика собака, яка була агресивно налаштована, підбігши, дана собака вкусила її за кисть лівої руки та тягала за низ плаття. В цей час з магазину вибігла продавчиня з лопатою та відігнала собаку. Звідки саме вибігла ця собака вона не бачила. Через невеликий проміжок часу, прийшов гр. ОСОБА_3 і сказав, що треба викликати поліцію та повідомив її, що власником даної собаки є ОСОБА_1 , однак дану собаку в дворі даного громадянина вона не бачила. Після даної події вона зверталась до медичного закладу.

Суддя, роз`яснивши ОСОБА_1 вимоги ст.268 КУпАП, заслухавши його пояснення, а також пояснення неповнолітньої потерпілої, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх у відповідності до положень ст.252 КУпАП, приходжу до висновку, що справа підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, який повинен встановлюватись на підставі відповідних доказів, що стверджують не тільки наявність правопорушення, а й вини особи у його вчиненні.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Однак, матеріали справи встановленому критерію щодо належного доведення вини особи не відповідають та не містять належних та допустимих доказів на підтвердження порушення вимог чинного законодавства.

Згідно фабули правопорушення, сформованої у протоколі про адміністративне правопорушення серії від 06.03.2026 серія ВАБ № 396638, що 24.02.2026 року о 11-30 год., громадянин ОСОБА_1 будучи власником собаки жіночого роду з коричневими плямами не вжив заходів щодо належного тримання тварин, а саме допустив вигул собаки за межами свого проживання, внаслідок чого тварина самостійно вигулювалась біля магазину «Експрес» за адресою: м.Гребінка, вул. Оржицька,111, внаслідок чого собака покусала малолітню ОСОБА_2 , заподіявши їй тілесні ушкодження у вигляді укушеної рани лівої кісті, що підтверджується зверненням до медичного закладу.

Так, ч. 1 ст.154 КУпАП передбачена відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях.

Згідно з ч. 3 ст. 154 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.

Диспозиція цієї норми закону є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки осіб щодо тримання собак, встановлені відповідними правилами на адміністративній території певного населеного пункту. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.

Згідно положень ст. ст. 1, 9 Закону України «Про захист тварин від жорсткого поводження», собаки відносяться до домашніх тварин. Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.

Враховуючи, що диспозиція статті 154 КУпАП є бланкетною, при формулюванні суті правопорушення обов`язковим є зазначення конкретного пункту (пунктів) Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах, який вважається порушеним.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 154 КУпАП, має обов`язково містити посилання на відповідний нормативний акт (зокрема відповідні Правила тримання собак), який вважається порушеним та має бути викладено його зміст.

Всупереч зазначеному у протоколі про адміністративне правопорушення йдеться про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, проте, не зазначено вимоги якого нормативно-правового акту (стаття, частина, пункт) були ним порушені, що є невід`ємною частиною об`єктивної сторони даного адміністративного правопорушення.

Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 додано протокол про адміністративне правопорушення серії 06.03.2026 серія ВАБ № 396638; копію рапорту про опрацьоване звернення від 24.02.2026 року, яке надійшло від гр. ОСОБА_3 ; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 24.02.2026 року, яка надійшла від матері потерпілої гр. ОСОБА_4 ; письмові пояснення гр. ОСОБА_4 ; письмові пояснення неповнолітньої ОСОБА_2 ; довідка з КНП «Гребінківська міська лікарня», щодо звернення неповнолітньої ОСОБА_5 ; виписка із медичної картки амбулаторного хворого неповнолітньої ОСОБА_2 ; письмові пояснення гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_3 .

Крім того, з метою повноти розгляду даної справи, судом вживались заходи щодо виклику гр. ОСОБА_3 для дачі пояснень в судовому засіданні, однак останній судові повістки, які були направлені за його місцем проживання не отримує.

За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».

У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

На переконання суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Так, за результатами дослідження та оцінки наявних у справі доказів, з урахуванням вище викладених доводів, суд констатує, що їх обсяг недостатній для висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Європейський суд з прав людини в рішеннях по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказував на те, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020 у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

З урахуванням рішення ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином матеріали справи про адміністративне правопорушення, не дають достатніх підстав та доказів для висновку про винність ОСОБА_1 у інкриміновану йому діянні та наявності у його діях події та складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Крім того, слід окремо зауважити, що в матеріалах справи відсутні відомості, необхідні для ідентифікації собаки, яка згідно санкції ч.3 ст.154 КУпАП підлягає конфіскації.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

Статтею 265-5 КУпАП встановлено, що за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статей 88-1, 89 та 154 КупАП, тимчасово вилучає тварину до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Про тимчасове вилучення тварини складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Порядок тимчасового вилучення тварини визначається Кабінетом Міністрів України.

До тимчасового вилучення тварини застосовуються положення цього Кодексу щодо тимчасового вилучення речей та документів з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.

При цьому у відповідності до Порядку тимчасового вилучення тварин у справах про адміністративні правопорушення, затвердженого Постановою КМУ від 08.09.2023 року № 1010, тимчасове вилучення тварини здійснюється не пізніше наступного дня після виявлення адміністративного правопорушення.

Уповноважена особа складає протокол про тимчасове вилучення тварини за формою згідно з додатком 1 або робить запис у протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначає біологічний вид, породу, приблизний вік, стать, зовнішній вигляд та інші індивідуалізуючі ознаки вилученої тварини.

Проте органом, який складав протокол про адміністративне правопорушення, ані в самому протоколі про адміністративне правопорушення, ані в окремому протоколі про тимчасове вилучення тварини (який зовсім не складався), не вказано біологічний вид, приблизний вік, зовнішній вигляд та інші індивідуалізуючі ознаки вилученої тварини, зазначено лише, що собака жіночого роду з коричневими плямами, що в свою чергу позбавляє можливості вірно ідентифікувати таку тварину з-поміж інших тварин даної породи, та відповідно застосувати такий вид покарання, як конфіскація, а також в подальшому унеможливлює виконання такого рішення суду. Відсутність цих відомостей позбавляє суд можливості вирішити питання щодо конфіскації тварини.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 154, ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП суддя,

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.154 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Гребінківський районний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя М. О. Вітківський