Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №527/264/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/264/26

провадження № 3/527/144/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Глобине

Суддя Глобинського районного суду Полтавської області Левицька Т.В., за участю адвоката Максименко Ю.П. (в режимі відеоконференції), розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла 30 січня 2026 року від Відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець, паспорт серії НОМЕР_1 , рнокпп: НОМЕР_2 (інші відомості про особу суду не відомі),-

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 17 січня 2026 року о 18.36 год в селі Бабичівка Кременчуцького району Полтавської області, по вул. Миру, 1, керував транспортним засобом ВАЗ 2110, державний номерний знак НОМЕР_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Аlcotest «Drager 6810», результат огляду 1.28 ‰ проміле (тест 1854), водій відсторонений від подальшого керування транспортним засобом. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив. Окрім того, ОСОБА_1 був обізнаний про складання у відношенні нього протоколу про адміністративне правопорушення та відповідно розгляд справи у Глобинському районному суді Полтавської області.

Згідно ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП не відноситься до категорії справ, при розгляді якої присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою.

Розгляд справи проводиться за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 згідно ст. 268 КУпАП.

У судовому засіданні адвокат Максименко Ю.П. прохала закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначала, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння був проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103. Зазначила, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних заходів підписано не ОСОБА_1 . ОСОБА_1 не було запропоновано проїхати до найближчого лікарняного закладу. Крім того, прохала у разі визнання ОСОБА_1 винним у порушенні ч.1 ст. 130 КУпАП застосувати за аналогією закону ст. 69 КК України і не призначати йому покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом. Посилаючись на судову практику, рішення Конституційного суду від 02.11.2004 року № 15-рп/2004, від 15.06.2022 за №4р(ІІ)2022, від 22.12.2010 № 23 –рп/2010, від 21.07.2021 р № 3-р(ІІ) 2021, вказує, що ОСОБА_1 проходить військову службу в лавах ЗСУ на посаді водія, має статус учасника бойових дій , і позбавлення його права керування транспортним засобом фактично паралізує не тільки його особисту військову службу, але і решти військовослужбовців, оскільки він буде позбавлений можливості виконувати безпосередні свої службові обов`язки, про що направила відповідні клопотання .

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

В ході судового розгляду судом було досліджено наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 599163 від 17.01.2026; результат тесту газоаналізатора «Alcotest 6810» від 17.01.2026, згідно якого результат огляду ОСОБА_1 становить 1,28 ‰; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.01.2026 о 19.00 год; акт огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів; постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6526623 від 17.01.2026, згідно якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн; свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 10 вересня 2025 року; відомості про сервіс, градуювання та державну повірку; довідка ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області, згідно облікових даних Національної поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_4 , видане ТСЦ 4644 - 17.09.2022, яке вилучено працівниками поліції і зберігається у ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області. До адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом року не притягувався. Відповідно до облікових даних Національної поліції транспортний засіб ВАЗ 21103 д.н.з. НОМЕР_3 належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації - ТСЦ 4841 м. Миколаїв Миколаївська область, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - НОМЕР_5 від 13.09.2011 р.н.; відеозаписи фіксації вчинення правопорушення та інші матеріали справи.

З урахуванням наведеного, зібрані у справі докази є належними і допустимими, які узгоджуються між собою, є послідовними, логічними та обґрунтованими, підстави сумніватися в їх достатності та достовірності відсутні. Вказані докази підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Долучені до матеріалів справи та витребувані відеозаписи повністю відображають події, які відбулися 17.01.2026 о 18:36.

Суд відхиляє твердження захисника щодо порушення відеофіксації, оскільки як встановлено з відеозаписів сам водій ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції не оспорював факт керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, на запитання поліцейського відповів, що він вживав алкогольні напої, їхав додому.

Захисник в своєму клопотанні, зокрема, посилається на те, що поліцейським при проведенні огляду на місці зупинки транспортного засобу не залучено двох свідків.

Надаючи оцінку вказаним твердженням, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, аналізуючи вказану норму, суд зазначає, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису та лише у випадку неможливості застосування таких засобів, поліцейські повинні залучити для огляду двох свідків.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім того, під час розгляду справи адвокат Максименко Ю.П. подала клопотання, в якому просить у разі визнання ОСОБА_1 винним у порушенні ч.1 ст. 130 КУпАП застосувати за аналогією закону ст. 69 КК України і не призначати йому покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом. Посилаючись на судову практику, рішення Конституційного суду від 02.11.2004 № 15-рп/2004, від 15.06.2022 за №4р(ІІ)2022, від 22.12.2010 № 23 – рп/2010, від 21.07.2021 № 3-р(ІІ) 2021, вказує, що ОСОБА_1 проходить військову службу в лавах ЗСУ на посаді водія, має статус учасника бойових дій, і позбавлення його права керування транспортним засобом фактично паралізує не тільки його особисту військову службу, але і решти військовослужбовців, оскільки він буде позбавлений можливості виконувати безпосередні свої службові обов`язки.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, тобто, є безальтернативним видом стягнення, тому в даному випадку суд позбавлений права вибору у застосуванні стягнення, передбаченого санкцією цієї статті .

Аналогія закону є застосуванням до не врегульованих конкретною нормою правовідносин норм закону, які регламентують подібні відносини.

Згідно ч. 3 ст. 7 КУпАП передбачено, що «застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом» - хоча це і не є прямою забороною застосування аналогії, але передбачає чітке виконання передбачених законом норм, а звідси забороняє вирішення питань притягнення особи до адміністративної відповідальності по аналогії, тобто унеможливлює застосування по аналогії норм, що закріплюють склад правопорушень.

Той факт, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, не може бути підставою для зміни накладення стягнення, оскільки положення чинного КУпАП не містить норми, яка надає право суду призначити інший вид стягнення або більш м`яке стягнення ніж передбачено санкцією відповідної статті, а тому доводи захисту про необхідність застосувати у даному випадку аналогію закону, відповідно до ст. 69 КК, в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП та не призначати ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами не ґрунтуються на вимогах закону.

Посилання захисника на судову практику судів першої та апеляційної інстанцій в інших справах, як на підставу для задоволення клопотання, є неприйнятними, оскільки нормами КУпАП та Закону України " Про судоустрій та статус суддів " не передбачено, що рішення судів першої чи апеляційної інстанцій у інших справах щодо інших осіб мають бути враховані апеляційним судом при розгляді справи .

Обґрунтування клопотання посиланням на рішення Конституційного Суду, не можуть бути підставою для задоволення клопотання про застосування ст. 69 КК у цій справі.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду немає.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, та, зокрема, те, що адміністративне правопорушення вчинено в період дії воєнного стану.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданнями цього кодексу є, в тому числі, охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За змістом ст. 23 КУпАП метою застосування адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суд, заслухавши доводи захисника, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9а ПДР, відповідно до якого: «Водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП .

Враховуючи викладене, значну суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, суд уважає за необхідне призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, п. 1 ст. 284 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у добровільному порядку, штраф стягується у подвійному розмірі штрафу визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Реквізити для сплати штрафу:

Адміністративний штраф суду:

UA048999980313050149000016001

ЄДРПОУ 37959255,

Банк отримувач – Казначейство України (ЕАП)

Отримувач ГУК у Полтавській обл./Полтавська/

Код податку 21081300;

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

код за ЄДРПОУ:37993783

Банк отримувача :Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106

Призначення платежу - Судовий збір.

Стягувач: Держава.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець, паспорт серії НОМЕР_1 , рнокпп: НОМЕР_2 .

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Виконавчий документ підлягає пред`явленню до виконання протягом 3 місяців, з дня винесення постанови.

Суддя Т. В. Левицька