Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №367/10459/25 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 367/10459/25

Провадження № 2/375/288/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Смик М.М.,

за участю секретаря судового засідання Киричок В.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – ОСОБА_2 ,

відповідач – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє - адвокат Петренко А.С., звернулася з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 7 серпня 2018 року вона перебуває з ОСОБА_3 у шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданим Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1526 від 7 серпня 2018 року.

У цьому шлюбі спільних дітей немає.

Позивач вказувала на те, що сімейне життя з відповідачем не склалося, оскільки вони мають різні характери та погляди на сімейне життя; між ними відсутнє взаємопорозуміння та бажання зберегти сім`ю.

Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просила розірвати шлюб, укладений нею з ОСОБА_3 7 серпня 2018 року, актовий запис № 1526, зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Відповідно до довідки з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ Державної міраційної служби України у м. Києві та Київській області від 22 вересня 2025 року № 3270, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроваий на АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 22 жовтня 2025 року справу передано за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2025 року справу передано за підсудністю до Рокитнянського районного суду Київської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 грудня 2025 року дану справу розподілено ОСОБА_4 як судді-доповідачу.

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 13 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; справу призначено до розгляду на 3 лютого 2026 року о 09 год 00 хв.

3 лютого 2026 року, 26 лютого 2026 року та 19 березня 2026 року розгляд справи відкладався у зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі.

Справу призначено до розгляду на 16 квітня 2026 року о 09 год 00 хв.

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Петренко А.С., за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи у відсутності позивача та відсутності її представника; у цій же заяві зазначила, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи, проте судова кореспонденція повернулась до суду не врученою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд враховує, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 серпня 2020 року у справі № 904/2584/19).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18).

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Стислий виклад позиції учасників справи

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що з 7 серпня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі, який зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1526, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 7 серпня 2018 року.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд дійшов до наступного висновку.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини другої статті 36, 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Отже шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

При вирішенні справи про розірвання шлюбу суд враховує, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що спільне життя сторін не склалося та припинено, спільного господарства сторони не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують, жодна із сторін примиритись не бажає, збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити.

Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до частини третьої статті 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Керуючись статтями 4, 5, 12,13, 76-81, 141, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, укладений 7 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1526, – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 16 квітня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована у кв. АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, зареєстрований на АДРЕСА_1 .

Суддя Марина СМИК