Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №373/2605/25 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/2605/25

Провадження № 2/373/177/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючої судді Хасанової В.В.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в особі представника Дараган Ю.О. в серпні 2025 року звернулось з позовом до суду про стягнення з відповідачки заборгованості за договором позики № 79135572 від 28.07.2024 в загальному розмірі 12777,73 грн та судових витрат по справі.

В обґрунтування позову зазначила,що 28.07.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 79135572. Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства із застосуванням електронного підпису позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 1 договору позики позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити плату (проценти) від суми позики.

Підписанням договору позики відповідачка підтвердила, що вона ознайомилась на сайті товариства з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, а також погодилась, що на момент підписання договору вивчила Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту. Їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення договору їй зрозумілі.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників.

Згідно п. 9.1 договору факторингу із змінами та доповненнями відповідно до додаткової угоди № 7 від 13.06.2022, даний договір є дійсним протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.

Відповідачкою умови договору не виконувалися належним чином, що призвело до утворення заборгованості.

Представник позивача стверджує, що відповідно до Реєстру боржників № 44 від 21.02.2025 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 до позивача перейшло право вимоги за вищезазначеним договором позики. Вважає, що відповідачка має заборгованість за договором позики № 79135572 від 28.07.2024 в загальному розмірі 12777,73 грн, з яких: 4896,92 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 2952,08 грн - заборгованість за відсотками; 4928,73 грн - заборгованість по процентам за понадстрокове користування позикою.

Одночасно із поданням позову представник позивача звернулась до суду із клопотанням про витребування від АТ «Універсал Банк» доказів, що містять банківську таємницю, та підтверджують факт випуску платіжної картки № НОМЕР_1 на ім`я відповідачки; інформації про рух коштів (виписку) по зазначеній банківській карті за період з 28.07.2024 по 02.08.2024; інформації щодо номеру телефону, на який відправлялась інформація про підтвердження здійснення операцій за платіжною картою № НОМЕР_1 за період з 28.07.2024 по 02.08.2024 та чи знаходиться номер телефону НОМЕР_2 в анкетних даних відповідачки.

Ухвалою від 22.09.2025 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та роз`яснено право подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.

Також ухвалою від 22.09.2025 про відкриття провадження у справі клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.

03.11.2025 від АТ «Універсал Банк» надійшли письмові докази на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі та матеріали позовної заяви відповідачка отримала 06.11.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи.

Відзив на позов відповідачка не надала, інших заяв та клопотань від неї також не надходило.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою ОСОБА_1 28.07.2024 було укладено електронний договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 79135572, який підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода).

Відповідно до договору позики № 79135572 від 28.07.2024 кредитодавець ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надав позичальнику ОСОБА_1 кредит у розмірі 10000,00 грн (п. 2.1 Договору) на строк - 16 днів з дати його надання (п. 2.2 Договору). Пунктом 2.3 Договору встановлено фіксовану процентну ставку за користування кредитом у розмірі 0,75 % в день, яка діє протягом строку Договору визначеного п. 2.2 Договору.

Параметри, порядок і графік повернення позики, сплати процентів за надання позики визначено в Додатку № 1 до договору. Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що до умов договору є графіком повернення позики (Додаток № 1), встановлено дату повернення позики 12.08.2024; суму платежу за розрахунковий період 11200,00 грн, що складається із суми кредиту за договором у розмірі 10000,00 грн, процентів за користування кредитом - 1200,00 грн. Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток № 1) погоджено загальну вартість кредиту, що становить 11200,00 грн.

За умовами Договору (п. 1) кредит надається позичальнику на погоджений строк шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю проценти від суми позики. Номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 зазначено у графі «Реквізити сторін» договору позики.

Пунктом 6 Договору сторони домовились, що позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку виплати позики (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку позики, визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображається позичальнику в особистому кабінеті.

Пунктом 18 Договору врегульовано, що якщо сума позики перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною) за ставкою, визначеному п. 2 Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень визначених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 21 договір укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи та підписано електронним підписом позичальника, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Судом встановлено, що відповідачкою кредитний договір, був підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора 47727, що був надісланий на вказану нею електронну пошту та/або номер телефону. Електронні підписи сторін зазначені у розділі 12 Договору «Юридичні адреси та реквізити сторін».

Аналогічні відомості щодо умов кредитування з урахуванням побажань споживача про надання кредиту у розмірі 10000,00 грн на строк 16 днів містить паспорт споживчого кредиту, з яким ознайомилась відповідачка до укладення кредитного договору, про що свідчить її підпис за допомогою одноразового ідентифікатора 36767, що був надісланий на її номер телефону НОМЕР_2 .

Інформацією АТ «Універсал Банк» від 03.11.2025, що надійшла на виконання ухвали суду про витребування доказів, підтверджено що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . Інформацією також встановлено, що у банку за ОСОБА_1 закріплено фінансовий номер телефону НОМЕР_2 , на який відправлялась інформація про підтвердження здійснення операції за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період з 28.07.2024 по 02.08.2024. З виписки про рух коштів по рахунку відкритого до платіжної картки № НОМЕР_3 встановлено, що 28.07.2024 зараховано грошові кошти у розмірі 10000,00 грн.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого клієнт відступає факторові за плату належні йому права вимоги, а фактор приймає належні клієнту права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників.

Згідно п. 9.1 договору факторингу із змінами та доповненнями відповідно до додаткової угоди № 7 від 13.06.2022 встановлено, що даний договір є дійсним протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 21.02.2025 укладено додаткову угоду № 48, за умовами якої відповідно до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, було відступлено позивачу права вимоги згідно реєстру боржників № 44 від 21.02.2025.

Актом від 21.02.2025 встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло Реєстр боржників № 44 від 21.02.2025.

Платіжною інструкцією № 670 від 28.02.2025 підтверджено, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» сплатило ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суму фінансування за відступлення права вимоги згідно Додаткової угоди № 48 від 21.02.2025 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021.

Витягом з Реєстру боржників № 44 від 21.02.2025 встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за договором позики № 79135572 від 28.07.2024, що становить 12777,73 грн, з яких: 4896,92 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 2952,08 грн - заборгованість за відсотками; 4928,73 грн - заборгованість по процентам за понадстрокове користування позикою.

Представником позивача додано розрахунок заборгованості відповідача за договором позики за період з 26.06.2023 по 20.03.2024, що містить аналогічні відомості щодо розміру заборгованості відповідача, які відображені у Витягу з Реєстру боржників. Розрахунок заборгованості містить відомості щодо оплати відповідачем 26.07.2023 платежу за тілом кредиту у розмірі 2700,00 грн. Також у розрахунку заборгованості відображено, що проценти за користування кредитом нараховані за період з 26.06.2023 по 23.11.2023.

Матеріали справи містять розрахунок заборгованості за договором позики № 79135572 від 28.07.2024, складений ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», яким кредитодавець засвідчив, що 28.07.2024 ОСОБА_1 було надано позику в сумі 10000,00 грн. Також у розрахунку заборгованості зазначені розміри відсотків: процентна ставка - 0,75 %; процентна ставка від 13.08.2024 - 1,50 %; процентна ставка від 29.08.2024 - 1,00 %; процентна ставка від 15.09.2024 - 1,50 %; процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70 %.

Також у розрахунку відображено часткову оплату відповідачкою заборгованості за договором позики: 12.08.2024 по тілу кредиту у розмірі 1200,00 грн; 26.08.2024 по процентам за користування кредитом у розмірі 1848,00 грн; 11.09.2024 по тілу кредиту у розмірі 264,00 грн; 15.09.2024 по тілу кредиту у розмірі 1171,86 грн; 24.09.2024 по тілу кредиту у розмірі 2467,22 грн.

Відповідно до розрахунку нарахування процентів за користування позикою здійснювалось за період з 28.07.2024 по 14.09.2024. За період з 15.09.2024 по 24.09.2024 та з 26.10.2024 по 15.11.2024 були нараховані проценти за понадстрокове користування позикою.

У підсумку розрахунку зазначено, що заборгованість відповідачки за договором позики визначена первісним кредитором у загальному розмірі 12777,73 грн, з яких: 4896,92 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 2952,08 грн - заборгованість за відсотками; 4928,73 грн - заборгованість по процентам за понадстрокове користування позикою.

Між сторонами існує спір, що виник з кредитних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов`язання та договір, а також спеціальним Законом України «Про споживче кредитування» та Законом «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Пункт 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6. п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших, електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ст. 11 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Відповідно до 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж (ч. 1 ст. 1082 ЦК України).

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Позивачем доведено, що 14.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено Договір факторингу № 14/06/21.

Згідно п. 9.1 Договору факторингу із змінами та доповненнями відповідно до Додаткової угоди № 7 від 13.06.2022 даний договір є дійсним протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до закінчення строку дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожен наступний рік.

Відповідно до Додаткової угоди № 48 від 21.02.2025 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги до боржників згідно Реєстру Боржників № 44 від 21.02.2025, серед яких значиться відповідачка ОСОБА_1 та її заборгованість по договору № 79135572 від 28.07.2024 у загальному розмірі 12777,73 грн, з яких: 4896,92 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 2952,08 грн - заборгованість по відсоткам; 4928,73 грн - заборгованість по процентам за понадстрокове користування позикою.

Після відступлення права вимоги за реєстром боржників № 44 від 21.02.2025 новий кредитор ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатив на рахунок первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» обумовлену сторонами ціну продажу прав вимоги згідно Додаткової угоди № 48 від 21.02.2025 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021.

Як передбачено п. 4.1 Договору факторингу та ч. 1 ст. 517 ЦК України у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. До таких документів, в тому числі відносяться первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит, а також детальний розрахунок заборгованості.

Отже, з урахуванням зазначеного та вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» як новий кредитор у грошовому зобов`язанні, що виникло на підставі договору позики № 79135572, має інструменти та можливість, а отже повинен довести суду не лише факт прийняття позичальником пропозиції укласти кредитний договір, його умови, момент та спосіб підписання, а й реальність цього договору, тобто довести факт надання позичальнику кредитних коштів, що згідно положень ч. 2 ст. 1046 ЦК України вважається моментом укладання договору кредиту (позики).

Судом встановлено, що 28.07.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи договір позики № 79135572.

Позичальник за допомогою інструменту ідентифікації системи BankID Національного банку пройшла автентифікацію, ідентифікацію та верифікацію як фізична особа відповідно до законодавства.

Встановлено, що договір позики підписаний відповідачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, який був надісланий на номер телефону, що був вказаний нею при укладенні договору.

Без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти, договір позики не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.

Таким чином, судом встановлено, що кредитний договір був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Товариство належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши на картковий рахунок відповідачки, номер якого зазначений нею у кредитному договорі, суму кредиту, що підтверджується інформацією АТ «Універсал Банк».

Таким чином, позивачем доведено належними та допустимими доказами у контексті вище перелічених норм законодавства щодо виникнення між позивачем та відповідачкою зобов`язальних правовідносин

Ставлячи вимогу про стягнення з відповідачки кредитної заборгованості, позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» як новий кредитор, окрім факту надання кредитних коштів відповідачці також повинен був довести перед судом, що відповідачка має прострочене грошове зобов`язання за договором позики № 79135572 від 28.07.2024 та, що розмір заборгованості первісним кредитором визначено у відповідності до умов договору та з урахуванням допущеного відповідачкою прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором 79135572 від 28.07.2024 згідно Реєстру боржників № 44 від 21.02.2025 до Договору факторингу, складеного станом на 21.02.2025, де загальна заборгованість відповідачки визначена в сумі 12777,73 грн, з яких: 4896,92 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 2952,08 грн - заборгованість по відсоткам; 4928,73 грн - заборгованість по процентам за понадстрокове користування позикою.

Наявні матеріали справи дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачкою було отримано грошові кошти в позику, вона користувалась ними, частково сплачувала борг як по основній сумі грошового зобов`язання, так і проценти.

Разом з тим, з долучених до позову документів слідує, що відсоткова ставка за користування коштами позики, відповідно до умов договору позики (п. 2.3) є фіксованою та становить 0,75 %, діє протягом строку договору - 16 днів.

За умовами договору відповідачка повинна була сплатити за 16 днів користування кредитними коштами 1200 грн.

Фактично нею сплачено 26.08.2024 в рахунок погашення процентів за користування кредитом 1848 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, після закінчення строку кредитування, тобто після 12.08.2024 проценти за користування кредитним коштами ОСОБА_1 продовжували нараховуватись за ставкам 1,50%, 1%, 1,50%, 2,70%.

Підстави нарахування відсотків за наведеними ставками за користування кредитними коштами ОСОБА_1 у позовній заяві представником не наведені.

Доказів на підтвердження укладення додаткових угод для продовження строку кредитування з узгодженими відсотковими ставками, в порядку, встановленому п.6 Договору, позивачем не надано.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку про відмову в задоволенні вимог в частині стягнення з відповідачки процентів за користування позикою.

Щодо заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою за період з 15.09.2024 по 24.09.2024 та з 26.10.2024 по 15.11.2024 у загальному розмірі 4928,73 грн, суд зазначає наступне. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 (справа №444/9519/12, провадження №14-10цс18) роз`яснила наступне. Проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку, на який надано кредит (позику). Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Порядок виплати цих процентів врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим вони можуть бути нараховані та стягнуті після спливу визначеного договором строку кредитування.

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 (справа №444/9519/), від 04.07.2018 (провадження №14-154цс18) та від 31.10.2018 (провадження №14-318цс18) право кредитодавця нараховувати, передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Після закінчення строку, на який надавався кредит, або у разі пред`явлення банком вимоги до позичальника про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов`язання. У такому випадку нарахування кредитором процентів на суму невиконаного (простроченого) грошового зобов`язання має юридичну природу відповідальності, що передбачена статтею 625 ЦК України.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до Договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 79135572 від 28.07.2024, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою ОСОБА_1 строк надання позики 16 днів сплив 12.08.2024. Тому подальше нарахування процентів за період з 15.09.2024 по 24.09.2024 та з 26.10.2024 по 15.11.2024 за кожний день понадстрокового користування позикою, суперечить юридичній природі відсотків, як плати за користування позикою, які нараховуються протягом, визначеного у договорі строку надання позики, адже саме протягом строку договору сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК).

Таким чином, проценти за понадстрокове користування позикою за вказані періоди у розмірі 4928,73 грн, що нараховані первісним кредитором після спливу визначеного договором строку кредитування, мають юридичну природу відповідальності, що передбачена статтею 625 ЦК України

У цьому контексті суд звертає увагу, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про відмову в задоволенні вимог в частині стягнення з відповідачки процентів за понадстрокове користування позикою у розмірі 4928,73 грн.

При цьому, за відповідачкою обліковується заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 4896,92 грн, з урахуванням сплачених нею сум за тілом кредиту, що відображено у розрахунку заборгованості первісного кредитора.

Враховуючи, що в порушення умов договору відповідачка фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку не повернула, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідачки заборгованості за договором позики в розмірі 4896,92 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв`язку з наведеним, суд доходить висновку про часткове порушення прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, й відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідачки заборгованості за нарахованими відсотками та простроченими відсотками за користування кредитом.

За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір 3028,00 грн, у розмірі визначеному у ст. 4 Закону про судовий збір, що підтверджується банківською квитанцією та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету.

Позивачем визначено ціну позову сумою стягнення 12777,73 грн. Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги частково на суму 4896,92 грн, що становить 38,32 % від ціни позову, то з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1160,33 грн (3028,00 грн х 38,32 %).

Керуючисьст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 79135572 від 28.07.2024 в розмірі 4896 (чотири тисячі вісімсот дев`яносто шість) грн 92 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 1160 (одна тисяча сто шістдесят) грн 33 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

позивач ? Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. № 30, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 35625014,

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя В.В. Хасанова