Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №371/1523/25 — Миронівський районний суд Київської області

07.04.2026 Єдиний унікальний № 371/1523/25 провадження № 2/371/464/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гуренка М.О.,

при секретарі Овчаренко В.С.,

за участі

представника відповідача за первинним

позовом (представника позивача за

зустрічним позовом) ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

До Миронівського районного суду Київської області 17 вересня 2025 року звернулася ОСОБА_2 з позовною заявою до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та просила суд:

-Визнати житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами; сарай – «Б», гараж «В», льох Д/щ, вбиральня – Е, криниця, огорожа, загальною площею 93,7 кв. м., житловою площею 56,0 кв. м., що розташовані на земельній ділянці площею 1500 кв. м. з кадастровим номером 3222981201:01:201:0012, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, у АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення №011 загальною площею 30,0 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; транспортний засіб автомобіль BMW X1, загальний легковий пасажирський-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску; транспортний засіб Ford Transit Connect, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2015 року випуску, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

-В порядку спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами: сарай – «Б», гараж «В», льох Д/щ, вбиральня – Е, криниця, огорожа, загальною площею 93,7 кв. м., житловою площею 56,0 кв. м., що розташовані у АДРЕСА_1 .

-В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами: сарай – «Б», гараж «В», льох Д/щ, вбиральня – Е, криниця, огорожа, загальною площею 93,7 кв. м., житловою площею 56,0 кв. м., що розташовані у АДРЕСА_1 .

-В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки площею 1500 кв. м. з кадастровим номером 3222981201:01:201:0012, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, у АДРЕСА_1 .

-В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на частину земельної ділянки площею 1500 кв. м. з кадастровим номером 3222981201:01:201:0012, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, у АДРЕСА_1 .

-В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на частину нежитлового приміщення №011 загальною площею 30,0 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

-В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на частину нежитлового приміщення №011 загальною площею 30,0 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

-В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль BMW X1, загальний легковий пасажирський-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску.

-В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль Ford Transit Connect, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2015 року випуску.

-Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію різниці у вартості автомобілі BMW X1, загальний легковий пасажирський-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та Ford Transit Connect, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі 46899,00 грн.

22 жовтня 2025 року від відповідача ОСОБА_3 надійшла зустрічна позовна заява про поділ спільного майна подружжя, в якій просить суд:

Визнати земельні ділянки, кадастрові номери: 05211684800:04:000:0037, 0521684800:04:000:0338, розташовані на території Мізяківської сіза ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером: 0521684800:04:000:0337, 0521684800:04:000:60338, розташовані на території Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, спільною сумісною власністю подружжя – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 0521684800:04:000:0337 розташовану на території Мізяківської сільської ради, категорія земель – землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 0521684800:04:000:0337 розташовану на території Мізяківської сільської ради, категорія земель – землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 0521684800:04:000:0338 розташовану на території Мізяківської сільської ради, категорія земель – землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 0521684800:04:000:0338 розташовану на території Мізяківської сільської ради, категорія земель – землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль BMW XI, загальний легковий пасажирський-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль Ford Transit Connect, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2015 року випуску.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , грошову компенсацію різниці вартості автомобілів в сумі 204 889,80 грн. (двісті чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять гривень вісімдесят копійок).

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області року прийнято до розгляду зустрічний позов, позови об`єднані в одне провадження.

Справа призначалася до підготовчого судового засідання 03.11.2025, 19.11.2025, 03.12.2025, 18.12.2025, 13.01.2026, 22.01.2026 року, також справа призначалася до розгляду 10.02.2026, 11.03.2026, 02.04.2026 та 07.04.2026 року.

17 грудня 2025 року від позивача за первинним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву в яких просить справу розглянути за її відсутності та участі представника в режимі відеоконференції, вважає, що вимоги зустрічного позову задоволенню не підлягають. Посилаючись на ті обставини, що позивач за зустрічним позовом просить визнати земельні ділянки з кадастровими номерами 0521684800:04:000:0337 та 05216848800:04:000:0338 розташовані на території Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, спільною сумісною власністю подружжя та в порядку поділу визнання права власності на частину за кожним з них. Вважає, що вимога про визнання права спільної сумісної власності в даному контексті не є обов`язковою. А, щодо поділу земельних ділянок, які були придбані під час шлюбу, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру від 21 жовтня 2025 року, копії яких додані позивачем за зустрічним позовом. Крім того, зазначила, що земельні ділянки були технічно об`єднані нею, про що зазначено в цих витягах. Але, спочатку земельні ділянки були набуті нею на підставі договорів дарування, які посвідчувались приватним нотаріусом Липовенко Наталією Іванівною Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області. Всі земельні ділянки були набуті нею на підставі договорів дарування та не можуть бути предметом поділу майна подружжя або визнані спільним майном подружжя.

31 березня 2023 року від позивача та представника позивача за первинним позовом (відповідача та представника відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 надійшли заяви про зміну предмета позову, в яких просили

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на нежитлове приміщення № 011 загальною площею 30,0 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами: сарай - «Б», гараж «В», льох Д/щ, вбиральня –Е, криниця, огорожа, загальною площею 93,7 кв.м., житловою площею 56,0 кв.м., що розташовані у АДРЕСА_1 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль BMW X1, загальний легковий пасажирський-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль Ford Transit Connect, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2015 року випуску.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію різниці у вартості автомобілів BMW X1, загальний легковий пасажирський-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та Ford Transit Connect, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та нерухомого майна, а саме: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами: сарай «Б», гараж «В», льох Д/щ, вбиральня –Е, криниця, огорожа, загальною площею 93,7 кв.м., житловою площею 56,0 кв.м., що розташовані у АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення № 011 загальною площею 30,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Судові витрати стягнути з відповідача за первісним позовом.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області 02 квітня 2026 року в задоволенні клопотання позивача за первинним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_2 про долучення доказів та повернення в підготовче судове засідання відмовлено. В задоволенні заяви представника позивача за первинним позовом (представника відповідача за зустрічним) ОСОБА_4 про зміну предмету позову відмовлено.

Суд вважав, що у позивача за первісним позовом та його представника було достатньо часу щоб змінити предмет позову та подати всі необхідні докази на стадії підготовчого розгляду справи.

Отже, заява про зміну предмета позову подана з порушенням вимог ст. 49 ЦПК України після закінчення встановленого процесуального строку, у зв`язку з чим були відсутні правові підстави для її задоволення.

У судовому засіданні представник відповідача за первинним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 зустрічну позовну заяву підтримала з підстав викладених у заяві. Позовну заяву за первіним позовом визначала частково, не визнала лише в частині стягнення грошової компенсації різниці у вартості автомобілів.

Крім того, від того від відповідача за первинним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 відзив на позовну заяву про поділ спільного майна подружжя, в якому просить позовні вимоги задовольнити частково.

03 листопада 2025 року від представника відповідача за первинним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 надійшла заява про зміну предмету зустрічного позову та надано висновок експерта №2302 від 28 жовтня 2025 року судової транспортно-товарознавчої експертизи по цивільній справі №371/1523/25 (провадження №2/371/1016/26), згідно якого ринкова вартість транспортного засобу FORD TRANSIT CONNECT реєстраційний номер НОМЕР_2 , на дату оцінки 27 жовтня 2025 року складає 374450,20 грн.; висновок експерта №2291 від 31 жовтня 2025 року судової транспортно-товарознавчої експертизи по цивільній справі №371/1523/25 (провадження №2/371/1016/26), згідно якого ринкова вартість транспортного засобу BMW X1, 2013 року випуску, сірого кольору, об`єм двигуна 1995 куб. см., ВІН-КОД НОМЕР_6 , на дату проведення розрахунків складає 579340 грн.

У відповідності до ч. 10 ст. 130 ЦПК України неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що зустрічний позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст. ст. 2, 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суди у відповідності до ст. 129 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 10 ЦПК України, здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

У відповідності до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення, суд вирішує питання які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір про поділ майна, набутого під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а тому до цих спірних правовідносин слід застосовувати норми Сімейного кодексу України (ст. 1 цього Кодексу), як спеціального акту законодавства, який визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, а також Цивільного кодексу України, норми якого регулюють загальні правовідносини щодо набуття, реалізації та припинення права власності фізичних осіб.

Згідно із ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч. 1 ст. 61 Сімейного кодексу України).

За нормою ст. 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Як встановлено у судовому засіданні, що 19 листопада 1994 року між сторонами був зареєстрований шлюб Відділом реєстрації актів громадянського стану Миронівської РД Київської області, актовий запис №138, серія НОМЕР_7 (а.с. 11, 46).

Відповідно до рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 листопада 2025 року було шлюб розірвано між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 листопада 1994 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Миронівської РДА Київської області, актовий запис №138.

З огляду на наступне житловий будинок був придбаний ОСОБА_3 у 21 грудня 2000 року, відповідно до договору купівлі-продажу жилого будинку посвідченого державним нотаріусом Миронівської державної нотаріальної контори Шепітко В.В. (а.с. 12).

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії АЖ №904032 від 19 лютого 2009 року виданого на ім`я ОСОБА_3 , Рішенням Владиславської сільської ради від 24 вересня 2008 року 17 серії V скликання №422, є власником земельної ділянки площею 0,1500 га у межах згідно з планом, земельна ділянка розташована АДРЕСА_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 13).

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки BMW X1, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, зареєстрований 22 липня 2015 року за ОСОБА_2 (а.с. 14).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2717822232120, нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Миронівка, вул. Соборності, буд. 17, приміщення 011, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі договору-купівлі продажу майнових прав на нежитлове приміщення власником є ОСОБА_3 (а.с. 15).

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки Ford Transit Connect, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2015 року випуску, зареєстрований 27 липня 2022 року за ОСОБА_3 .

Згідно висновку експерта №2302 від 28 жовтня 2025 року судової транспортно-товарознавчої експертизи по цивільній справі №371/1523/25 (провадження №2/371/1016/26), згідно якого ринкова вартість транспортного засобу FORD TRANSIT CONNECT реєстраційний номер НОМЕР_2 , на дату оцінки 27 жовтня 2025 року складає 374450,20 грн. (а.с. 93-125).

Відповідно до висновку експерта №2291 від 31 жовтня 2025 року судової транспортно-товарознавчої експертизи по цивільній справі №371/1523/25 (провадження №2/371/1016/26), згідно якого ринкова вартість транспортного засобу BMW X1, 2013 року випуску, сірого кольору, об`єм двигуна 1995 куб. см., ВІН-КОД НОМЕР_6 , на дату проведення розрахунків складає 579340 грн. (а.с. 126-137).

Судовим експертом Абрамкіним Богданом Петровичем, який діє на підставі свідоцтва №8-22/П від 18 січня 2022 року, виданого на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, який здійснив незалежну експертну оцінку вартості майна.

За результатами проведеного дослідження експертом було надано два висновки: висновок експерта № 2302 щодо визначення ринкової вартості транспортного засобу Ford Transit Connect, державний номер НОМЕР_8 , від 28.10.2025 року, згідно з яким ринкова вартість зазначеного автомобіля станом на дату оцінки 27.10.2025 року становить 374 450,20 грн; Висновок експерта № 2291 щодо визначення середньої ринкової вартості транспортного засобу BMW XI, державний номер НОМЕР_1 , від 31.10.2025 року, відповідно до якого середня ринкова вартість цього автомобіля на дату проведення розрахунків складає 579 340,00 грн.

Таким чином, результати незалежної експертної оцінки, проведеної судовим експертом Абрамкіним Б.П., свідчать про різницю між ринковими вартостями транспортних засобів, які перебувають у користуванні сторін.

Зокрема, різниця між ринковою вартістю автомобіля BMW XI ( НОМЕР_1 ) та автомобіля Ford Transit Connect (АІ62910Р) становить 204 889,80 грн (579 340,00 грн - 374 450,20 грн = 204 889.80 грн).

Відтак, виходячи з наведених висновків експерта, з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 грошова компенсація різниці у вартості зазначених транспортних засобів в розмірі 204 889 (двісті чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять) гривень 80 копійок.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер: 0521684800:04:000:0338, розташованої на території Мізяківської сільської ради, Калинівського району, Вінницької області, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, власником якої від 17 грудня 2015 року являється ОСОБА_2 (а.с. 48-53).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер: 0521684800:04:000:0337, розташованої на території Мізяківської сільської ради, Калинівського району, Вінницької області, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, власником якої від 17 грудня 2015 року являється ОСОБА_2 (а.с. 55-60).

Тобто в період перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі набули це майно, тому воно у відповідності до ст. ст. 60, 61, 63 Сімейного кодексу України є їх спільною сумісною власністю, і кожен із них має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Це майно, до переліку особистої приватної власності сторін, передбаченому ст. ст. 57, 58 Сімейного кодексу України не входить.

Крім того у відповідності до ч. 1 ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною 1 ст. 70 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналіз ст. 361 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок, що об`єктом розпорядження співвласника є частка у праві спільної часткової власності, а не частка у майні. Тобто право самостійного розпорядження часткою у праві власності, не тотожне розпорядження частиною майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.

При цьому тлумачення ч. 2 ст. 367 Цивільного кодексу України свідчить, що поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку у спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Статтею 372 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до п. п. 22, 23, 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 757/64512/16-ц (провадження № 61-12274св21) зазначено, що якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

У постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 711/2302/18, викладений загальний правовий висновок про те, що статтями 60, 70 СК України, статтею 368 ЦК України передбачено презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя. Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов`язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю. Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Крім того, як зазначено в правовій позиції Верховного Суду України від 25.11.2015 року по справі №6-2333цс15, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи цю норму права (ст. 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто, критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: час набуття такого майна; кошти, за яке таке майно було набуте (джерело набуття); мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Аналогічна правова позиція також викладена й в постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 року по справі №6-79цс13.

Норми ст.ст. 60, 70 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за первинним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 згідно платіжної інструкції №2.308195227.1 від 14 вересня 2025 року було здійснено платіж за сплату судового збору в розмірі 15140,00 грн.

Відповідачем за первинним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 згідно платіжної інструкції №2.367063481.1 від 22 жовтня 2025 року здійснено платіж за сплату судового збору 3500,00 грн.; згідно платіжної інструкції №1.379908381.1 від 31 жовтня 2025 року здійснено платіж по сплаті судового збору за уточнену позовну заяву в розмірі 1639,12 грн.; згідно квитанції від 27 жовтня 2025 року здійснено платіж за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 5888,96 грн.; згідно квитанції від 30 жовтня 2025 року здійснено платіж за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 5088,96 грн.,

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Тобто, різниця понесених судових витрат становить 977,04 грн., тому підлягають стягненню з позивача за первинним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України сторонами протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду буде подано до суду документальне підтвердження вказаних витрат на правничу допомогу, що не заборонено Законом та підтверджено Верховним Судом у своїх постановах.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 10, 11, 12, 15, 19, 34, 76-83, 89, 133, 134, 137, 141, 142, 209, 213, 258, 259, 263-265, 267, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами: сарай - «Б», гараж «В», льох Д/щ. вбиральня - Е, криниця, огорожа, загальною площею 93.7 кв.м., житловою площею 56,0 кв.м., що розташовані у АДРЕСА_1 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами: сарай - «Б», гараж «В», льох Д/щ. вбиральня —Е, криниця, огорожа, загальною площею 93.7 кв.м., житловою площею 56,0 кв.м., що розташовані у АДРЕСА_1 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружися визнати за ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки площею 1500 кв.м. з кадастровим номером 3222981201:01:201:0012, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, у АДРЕСА_1 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на частину земельної ділянки площею 1500 кв.м. з кадастровим номером 3222981201:01:201:0012, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і спору, у АДРЕСА_1 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на частину нежитлового приміщення №011 загальною площею 30,0 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на частину нежитлового приміщення №011 загальною площею 30,0 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль BMW X1, загальний легковий пасажирський-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль Ford Transit Connect, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2015 року випуску.

В решті задоволенні позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити повністю.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером: 0521684800:04:000:0337, 0521684800:04:000:60338, розташовані на території Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, спільною сумісною власністю подружжя – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 0521684800:04:000:0337 розташовану на території Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, категорія земель – землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 0521684800:04:000:0337 розташовану на території Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, категорія земель – землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 0521684800:04:000:0338 розташовану на території Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, категорія земель – землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 0521684800:04:000:0338 розташовану на території Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, категорія земель – землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , грошову компенсацію різниці вартості автомобілів в сумі 204 889,80 грн. (двісті чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять гривень вісімдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , різницю судових витрат у справі зі сплати судового збору у розмірі: 977,04 грн. (дев`ятсот сімдесят сім гривень чотири копійки).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.О. Гуренко

Повний текст судового рішення складено 16 квітня 2026 року.