Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №369/5453/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5453/26

Провадження № 3/369/4592/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Лисенко В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Фастівського РУП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

-за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 972149 від 14.03.2026 року, вбачається що 14.03.2026 року близько 23 години 00 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: кидався в бійку.

ОСОБА_1 у судове засідання з`явився, вину у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не визнав та пояснив суду, що не вчиняв будь-яких протиправних дій передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП по відношень до своєї дружинин ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не доведена належними, допустимими та достатніми доказами, які б у своїй сукупності беззаперечно підтверджували факт вчинення ним фізичного насильства відносно ОСОБА_2 .

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні правопорушення, оскільки не є безумовним підтвердженням доведеності вини. Такий доказ підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі.

Наявні у протоколі відомості повинні підтверджуватися іншими належними та допустимими доказами, які б утворювали достатньо переконливу, чітку та узгоджену між собою сукупність доказів, що виключає розумні сумніви щодо вини особи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 247, ч.1 ст. 173-2, ст. 283, ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ :

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: В.В. Лисенко